1.1 Поняття політичної системи. (Марксистське.)

Звернемося на початку до марксистського трактування політичної системи. Відповідно до марксистського представлення політична система, подібно праву, державі й іншим політичним явищам і інститутам, являє собою об'єктивне явище, її існування нерозривне зв'язано з існуванням і функціонуванням класового суспільства. Вона формується і видозмінюється разом з ним у силу розколу суспільства на класи і виникнення класових протиріч. З розвитком класового суспільства і переходом його в безкласове політична система, відповідно до марксистських поглядів, відмирає. Протягом усього свого існування політична система незмінно виражає і захищає інтереси і волю пануючого класу, а в соціалістичному суспільстві вона повинна виражати волю й інтереси народу. Марксизм -- ленінізм розуміє під політичною системою (організацією) суспільства у широкому змісті мережа всіх "державних органів і громадських організацій, що беруть участь у справах держави", а під політичною організацією у вузькому змісті - систему "державних і суспільне -політичних організацій, а також суспільних рухів правлячого класу і його союзників".⁴ Марксизм, висуваючи в процесі аналізу політичної системи суспільства її класовий характер на перший план, не випустив з уваги загальнолюдські, групові, національні й інші інтереси. Концентруючи в собі основний політичний зміст класового суспільства, політична система реально виступає як система існуючих у його межах політичних організацій. До їхнього числа відносяться: держава -- політична організація економічно пануючого класу, політичні партії, різні суспільні об'єднання, що приймають яке - або участь у політичному житті своєї країни. Ці організації нерозривно зв'язані між собою і взаємодіють один з одним у структурі політичної системи. "Вони ніколи не існували і не можуть існувати самі по собі, узяті в "чистому", ізольованому виді". Політична система, піддаючи в процесі свого розвитку прямому впливу з боку явищ ідеології, права і моралі, постійно робить на них зворотний вплив, що свідчить про ЇЇ відносну самостійність і вказує на її здатність "виступати одночасно як об'єкт впливу з боку інших надбудовних явищ і суб'єкта активного впливу на навколишню надбудовне середовище".⁶ Аналогічні двосторонні зв'язки встановлюються також між політичною системою суспільства й економікою, усією матеріальною базою суспільства, що утворює визначену систему виробничих відносин, що відповідають, у першу чергу, пануючому способу виробництва. Антагонізм економічних інтересів конфронтуючих один одному основних класів (як те пролетаріат і буржуазія) обумовлює в кінцевому рахунку антагонізм політичних інтересів цих класів і утворених ними організацій. Унаслідок цього політична система суспільства з даним економічним ладом постійно залишається розколотої на ряд постійно конфронтуючих один одному і протиборчих один з одним організацій. Одні з них утворять систему диктатури пануючого класу, а інші - систему організацій підвладних класів, спрямовану на протидію диктату з боку пануючого класу. Суть взаємозв'язку між економікою і політикою найбільше повно відбив В. І. Ленін у виведеній їм класичній формулі, відповідно до якої "політика є концентроване вираження економіки", її продовження, розвиток і узагальнення".⁷ Яка економіка, така повинна бути і політика, а разом з тим і відповідні їй інститути й установи, включаючи політичну систему класового суспільства. Марксистські погляди виходять з того, що в умовах комуністичної суспільно-економічної формації, повинна складатися відносно несуперечлива, однотипна економіка, що робить визначальне вплив на політику, і тим самим сприятлива утворенню і розвитку на її основі такої ж внутрішньо несуперечливої політичної системи суспільства. Неантагоністичний характер економічних відносин соціалістичного суспільства повинний обумовлювати існування відповідних їм по своїй природі політичних відносин, політичного життя і політичної системи. Відповідно до марксистських поглядів, це не буде означати відсутності в економічній, соціальній, духовній і політичній системі соціалістичного суспільства антагоністичних і неантагоністичних протиріч. Зворотне твердження означало б перекручування реальної дійсності. Поняття політичної системи суспільства - це родове стосовно поняття кожної окремої політичної системи, що існує в межах окремо узятої країни. Його не слід змішувати з поняттям політичної організації суспільства взагалі, що функціонує, на думку деяких авторів у виді деякої чистої "надкласової" організації, що виражає і захищає інтереси всіх соціальних шарів і груп у капіталістичному суспільстві.

Як загальні моменти, що поєднують різні політичні системи як однопорядкові явища, можна виділити наступні. По-перше, існування і функціонування їх лише в рамках класового суспільства, виникнення і розвиток з появою і розвитком класів. По-друге, охоплення кожної з них усього класового суспільства, що існує в межах тієї чи іншої країни. По-третє, наявність у кожної з них політичного характеру, виступ даних систем у якості політичних, а не економічних чи яких-небудь інших за своїм характером утворень. По-четверте, опора кожної політичної системи суспільства на визначений тип економіки, соціальної структури й ідеології. І по-п'яте, виступ як структурні елементи будь-якої політичної системи різних державних, партійних і громадських організацій, що беруть участь у політичному житті тієї чи іншої країни.

Стосовно до характеристики соціалістичної політичної системи представляється цілком обґрунтованим твердження про те, що поняття політичної організації суспільства охоплює систему державних установ і тільки таких соціально-політичних об'єднань, що беруть участь у здійсненні державної влади.

Політична система суспільства виступає як явище і поняття фактичне, але аж ніяк не формально-юридичне. Це означає, що в розряд її основних частин входять не тільки визнані панівним класом в особі відповідних державних органів організації, але й об'єднання, оголошені поза законом (наприклад: марксистсько-ленінські організації і прогресивні молодіжні партії). Узагалі, деякі автори схильні розглядати поняття політичної системи, як у вузькому, так і в широкому змісті. На думку А. І. Денисова, наприклад, "політична організація суспільства у вузькому змісті складається з державних і суспільно-політичних організацій правлячого класу і його союзників, що складають єдину систему. Функції цієї системи і відповідні їм структурні підрозділи визначаються правлячим класом. У широкому ж змісті "це, з одного боку, система державних і суспільно-політичних організацій правлячого класу і його союзників, з іншого боку - система суспільно-політичних організацій пригнобленого класу і його союзників".⁸ Представляється, що ідея двох понять політичної системи суспільства у вузькому і широкому змісті слова забезпечує можливість всебічного огляду всіх підсистем цього сложнейшего явища.