- •#1. Земля як об’єкт правового регулювання.
- •#2. Предмет земельного права України.
- •#3. Принципи земельного права.
- •#4. Методи правового регулювання у земельному праві.
- •#5. Система земельного права.
- •#6. Співвідношення земельного права з конституційним та адміністративним правом.
- •#7. Співвідношення земельного та цивільного права.
- •#8. Співвідношення земельного права з екологічним правом.
- •#9. Земельне право як наука і навчальна дисципліна.
- •#10. Співвідношення земельного права з аграрним правом.
- •#11. Поняття джерел земельного права України. Широке та вузьке розуміння джерел земельного права.
- •#12. Особливості джерел земельного права.
- •#13. Класифікація джерел земельного права.
- •#14. Конституційні засади земельного права.
- •#15. Земельний кодекс України в системі джерел земельного права.
- •#16. Закони України як джерела земельного права.
- •#17. Загальна характеристика підзаконних нормативно-правових актів як джерел земельного права.
- •#18. Відомчі нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •#19. Значення локальних нормативно-правових актів для правового регулювання земельних відносин.
- •#20. Значення актів міжнародно-правового характеру та судової практики у правовому регулюванні земельних відносин.
- •#21. Земельно-правові норми, їх особливості та види.
- •#22. Поняття та особливості земельних правовідносин.
- •#23. Класифікація земельних правовідносин.
- •#24. Структура земельних правовідносин.
- •#25. Суб’єкти земельних правовідносин.
- •#26. Об’єкти земельних правовідносин.
- •#27. Зміст земельних правовідносин.
- •#28. Фактори, які впливають на зміст земельних правовідносин.
- •#29. Підстави виникнення земельних правовідносин.
- •#30. Підстави припинення земельних правовідносин.
- •#31. Реформування земельних відносин на українських землях у хіх – хх ст.:
- •#32. Економічні та правові передумови реформування земельних відносин в Україні.
- •#33. Мета та завдання земельної реформи в Україні.
- •#34. Основні етапи здійснення земельної реформи в Україні та специфіка їх правового забезпечення.
- •#35. Реформування земельних відносин у сфері с/г виробництва.
- •#36. Основні напрямки земельної реформи в Україні в сучасний період.
- •#37. Землі як об’єкт права власності.
- •#38. Поняття та особливості права власності на землі в Україні.
- •#39. Форми власності на землю України.
- •#40. Право власності на землю Українського народу.
- •#41. Права та обов‘язки власників землі.
- •#42. Спільна власність на землю.
- •#43. Юридичні підстави виникнення та припинення права власності на землі в Україні.
- •#44. Юридичні способи захисту права власності на землі.
- •#45. Поняття приватизації земель за діючим законодавством. Юридичні процедури приватизації земель.
- •#46. Загальна характеристика законодавства у сфері приватизації земель.
- •#47. Особливості приватизації окремих земельних ділянок.
- •#48. Розмежування приватизації земель та інших правових форм набуття права власності на землі.
- •#49. Купівля-продаж, міна, дарування та спадкування земельних ділянок.
- •#50. Набуття права власності на землю за давністю користування. Перехід прав на землю в разі набуття права на жилий будинок, будівлю чи споруду.
- •#51. Особливості набуття права власності на землі несільськогосподарського призначення для зайняття підприємницькою діяльністю.
- •#52. Загальна характеристика законодавства у сфері паювання земель, переданих у колективну власність.
- •#53. Поняття паювання земель. Співвідношення понять “приватизація” та “паювання” земель.
- •#54. Суб‘єкти, які мають право на земельний пай.
- •#55. Права власників земельних паїв.
- •#56. Поняття та порядок паювання земель.
- •#57. Поняття та юридична природа земельного паю.
- •#58. Порядок співвідношення понять “середня земельна частка” та “земельний пай”.
- •#59. Виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних паїв.
- •#60. Шляхи використання земельного паю, отриманого в процесі паювання.
#51. Особливості набуття права власності на землі несільськогосподарського призначення для зайняття підприємницькою діяльністю.
Наявність спеціальних процедур обумовлено прийняттям низки указів Президента, які передбачили особливі вимоги щодо придбання земельних ділянок несільськогосподарського призначення для зайняття підприємницькою діяльністю та на яких розташовані певні об'єкти, зокрема незавершеного будівництва та автозаправні станції, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню.
Юридичні засади набуття прав на земельні ділянки для ведення підприємницької діяльності складають положення Указу Президента України від 12 липня 1995 р. «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності».
Основні умови придбання земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності:
а) мета придбання земельної ділянки — ведення підприємницької діяльності;
б) суб'єкти — громадяни України та юридичні особи, в статутному фонді яких відсутня частка загальнодержавної власності;
в) придбання земельних ділянок здійснюється за рішенням відповідних державних адміністрацій, виконавчих комітетів рад;
г) придбання земельних ділянок здійснюється шляхом купівлі-продажу земельних ділянок у власність;
д) купівлі-продажу підлягають тільки землі несільськогосподарського призначення;
е) це можуть бути і земельні ділянки, на яких знаходяться вже приватизовані об'єкти;
є) суб'єктами придбання земельних ділянок можуть бути громадяни, які виступають покупцями відповідно до законодавства про приватизацію. Придбання земельної ділянки в цьому разі здійснюється у той же спосіб, що й приватизація розташованих на них об'єктів.
Процедура набуття права власності на ці земельні ділянки:
1. Подача громадянами та юридичними особами заяви (клопотання) до відповідної державної адміністрації, виконавчого комітету місцевої ради за місцем розташування земельної ділянки.
2. Рішення державної адміністрації, виконкому про відведення земельної ділянки та підготовки проекту відведення земельної ділянки для ведення підприємницької діяльності.
3. Складання проекту відведення земельної ділянки.
4. Оцінка вартості земельної ділянки.
5. Продаж земельної ділянки виконкомом відповідної ради за ціною, затвердженою місцевою адміністрацією з урахуванням експертної оцінки цієї земельної ділянки.
6. Укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки на підставі рішення та проекту відведення.
7. Нотаріальне посвідчення договору і оплата вартості земельної ділянки.
8. Реєстрація договору купівлі-продажу земельної ділянки.
9. Видача Державного акта на право власності на земельну ділянку.
10. Кошти від продажу земельної ділянки залишаються в розпорядженні місцевих рад.
11. Власники земельних ділянок реалізують свої повноваження щодо володіння, користування, розпорядження шляхом:
а) купівлі-продажу, дарування земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
б) обміну, заповіту, застави цих ділянок;
в) передачі земельних ділянок як внеску до статутного фонду товариств і підприємств;
г) здавання в оренду земельних ділянок іншим особам.
Особливості купівлі-продажу земельних ділянок несільськогоспо-дарського призначення.
Набуття права власності на ці земельні ділянки здійснюється відповідно до вимог Указу Президента України від 19 січня 1999 р. «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення».
Об'єктами купівлі-продажу є:
а) земельні ділянки несільськогосподарського призначення;
б) земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності;
в) земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, в т.ч. об'єкти незавершеного будівництва;
г) земельні ділянки, на яких є законсервовані об'єкти, що приватизовані (відчужені).
Такі земельні ділянки щорічно заносяться до переліків, які затверджуються відповідними радами або уповноваженими ними органами, місцевими державними адміністраціями. Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Розробляється технічний паспорт на земельну ділянку, в якому визначаються правові режими, кількісні та якісні характеристики, проект її відведення, що його розробляють місцеві органи земельних ресурсів.
Приймається рішення відповідної ради, уповноваженого нею органу, місцевої державної адміністрації. Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Процедура продажу земельних ділянок:
1. Покупці подають до відповідної ради або уповноваженого нею органу, місцевої державної адміністрації. Ради міністрів Автономної Республіки Крим заяву чи клопотання за формою, що зазначена вище.
2. Вказані органи приймають рішення про продаж або відмову у продажу земельної ділянки в місячний термін від дня надходження заяви (клопотання).
Підставами для відмови є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) порушення справи про банкрутство покупця або про припинення його діяльності як юридичної особи.
3. Рішення вищезазначених органів є підставою для укладання угоди купівлі-продажу земельної ділянки.
4. Організація купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, у т. ч. визначення її вартості на підставі експертної оцінки, проводиться місцевими державними органами земельних ресурсів.
5. Укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
6. Оплата вартості земельної ділянки, в тому числі з можливим розстроченням платежу.
7. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
8. Виготовлення і видача Державного акта на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення.
9. Реєстрація Державного акта на право власності на землю в місцевих державних органах земельних ресурсів.
10. Кошти, одержані від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній або комунальній власності, зараховуються відповідно до Державного бюджету України або на спеціальні бюджетні рахунки рад, на території яких знаходяться придбані земельні ділянки.