#26. Об’єкти земельних правовідносин.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до земельного законодавства землі в Україні поділяються на визначені законодавством категорії, земельні угіддя і земельні ділянки. Виходячи з цього поділу, об'єктом зе­мельних правовідносин можуть бути землі, що належать до державної і комунальної власності, землі відповідної категорії, земельні угіддя і земельна ділянка. З огляду на це об'єктом зе­мельних правовідносин можуть бути землі, що є державною чи комунальною власністю, землі відповідної категорії, земельні угіддя і земельна ділянка. Вище було зазначено, за яких умов державна земля є об'єктом земельних правовідносин. Об'єктом земельних правовідносин може бути земля, що за цільовим при­значенням належить до певної категорії земель, але лише та, що не поділена на земельні угіддя і земельні ділянки. Земля певної категорії, яка поділена на земельні угіддя і земельні ділянки, що мають власний правовий режим земель відповідної категорії, не є об'єктом земельних правовідносин цієї категорії земель. У та­кому разі об'єктом земельних правовідносин буде виокремлене земельне угіддя чи окрема земельна ділянка. Так, якщо землі конкретно виділені вздовж узбережжя водойм під смуги відве­дення для будівництва річкових портів, інших споруд госпо­дарського призначення, то такі земельні ділянки як об'єкт зе­мельних правовідносин належать до земель водного транспорту з відповідним правовим режимом.

Включення земельних ділянок до межі міста не припиняє права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до земельного законодавства. Такі земельні ділянки як об'єкт земельно-право­вих відносин зберігають правовий режим відповідної категорії земель, яким вони користувалися до включення до межі міста.

Отже, природні властивості й особливості земель, земельних угідь чи земельної ділянки як об'єктів земельно-правових відно­син мають певний вплив на зміст, а також на обсяг прав та обов'язків суб'єктів правовідносин. За цими ознаками землі поділяються на такі узагальнюючі групи об'єктів земельних пра­вовідносин: а) всі землі держави (державного фонду); б) землі те­риторіальних громад; в) землі юридичних осіб; г) землі відповід­них категорій за цільовим призначенням; ґ) конкретно визначені земельні угіддя і земельні ділянки.

На зміст земельно-правових відносин і обсяг земельних прав та обов'язків суб'єктів правовідносин впливає також правовий режим земельних угідь і земельних ділянок залежно від розта­шування на них окремих об'єктів. За цими ознаками земельні угіддя і земельні ділянки незалежно від категорії земель, до якої вони належать, поділяються на:

земельні угіддя і ділянки, на яких немає ніяких інших при­родних і майнових об'єктів. До таких, наприклад, належать ве­ликі лани сільськогосподарських угідь у степовій зоні та у вели­ких сільськогосподарських підприємствах;

земельні угіддя і ділянки, на яких розташовані природні об'єкти. Наприклад, озеро на землях сільськогосподарського призначення чи на землях населеного пункту, торф'яники — на землях сільськогосподарського призначення чи на землях лісо­господарського призначення, природні ландшафти та ін.;

земельні угіддя і ділянки, на яких розташовані інші, крім земельної ділянки, нерухомі майнові об'єкти.

Наприклад, спору­ди польового стану механізаторів, корівники, свинарники на землях сільськогосподарського призначення; пансіонати — на землях оздоровчого призначення та ін. Особливістю правового режиму земельної ділянки як об'єкта, на якому розташовані будівлі і споруди, є наявність у суб'єктів правовідносин особли­вих прав та обов'язків як щодо земельної ділянки, яка є одночас­но об'єктом нерухомості, так і щодо інших об'єктів нерухомості.

Поза всяким сумнівом, формулювання ч. 3 ст. 2 ЗКУ не охоплюють всіх можливих об'єктів земельних правовідносин. Такими об'єктами можуть бути, окрім земель та земельних ділянок, певні дії зобов'язаних суб'єктів щодо них (щодо передачі земельної ділянки, надання її у власність, здійснення заходів з охорони земель тощо), інші блага, у т. ч., звичайно, і грошові кошти (насамперед, при справлянні плати за землю, відшкодуванні збитків власникам землі), будівлі, споруди тощо.