
- •#1. Земля як об’єкт правового регулювання.
- •#2. Предмет земельного права України.
- •#3. Принципи земельного права.
- •#4. Методи правового регулювання у земельному праві.
- •#5. Система земельного права.
- •#6. Співвідношення земельного права з конституційним та адміністративним правом.
- •#7. Співвідношення земельного та цивільного права.
- •#8. Співвідношення земельного права з екологічним правом.
- •#9. Земельне право як наука і навчальна дисципліна.
- •#10. Співвідношення земельного права з аграрним правом.
- •#11. Поняття джерел земельного права України. Широке та вузьке розуміння джерел земельного права.
- •#12. Особливості джерел земельного права.
- •#13. Класифікація джерел земельного права.
- •#14. Конституційні засади земельного права.
- •#15. Земельний кодекс України в системі джерел земельного права.
- •#16. Закони України як джерела земельного права.
- •#17. Загальна характеристика підзаконних нормативно-правових актів як джерел земельного права.
- •#18. Відомчі нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •#19. Значення локальних нормативно-правових актів для правового регулювання земельних відносин.
- •#20. Значення актів міжнародно-правового характеру та судової практики у правовому регулюванні земельних відносин.
- •#21. Земельно-правові норми, їх особливості та види.
- •#22. Поняття та особливості земельних правовідносин.
- •#23. Класифікація земельних правовідносин.
- •#24. Структура земельних правовідносин.
- •#25. Суб’єкти земельних правовідносин.
- •#26. Об’єкти земельних правовідносин.
- •#27. Зміст земельних правовідносин.
- •#28. Фактори, які впливають на зміст земельних правовідносин.
- •#29. Підстави виникнення земельних правовідносин.
- •#30. Підстави припинення земельних правовідносин.
- •#31. Реформування земельних відносин на українських землях у хіх – хх ст.:
- •#32. Економічні та правові передумови реформування земельних відносин в Україні.
- •#33. Мета та завдання земельної реформи в Україні.
- •#34. Основні етапи здійснення земельної реформи в Україні та специфіка їх правового забезпечення.
- •#35. Реформування земельних відносин у сфері с/г виробництва.
- •#36. Основні напрямки земельної реформи в Україні в сучасний період.
- •#37. Землі як об’єкт права власності.
- •#38. Поняття та особливості права власності на землі в Україні.
- •#39. Форми власності на землю України.
- •#40. Право власності на землю Українського народу.
- •#41. Права та обов‘язки власників землі.
- •#42. Спільна власність на землю.
- •#43. Юридичні підстави виникнення та припинення права власності на землі в Україні.
- •#44. Юридичні способи захисту права власності на землі.
- •#45. Поняття приватизації земель за діючим законодавством. Юридичні процедури приватизації земель.
- •#46. Загальна характеристика законодавства у сфері приватизації земель.
- •#47. Особливості приватизації окремих земельних ділянок.
- •#48. Розмежування приватизації земель та інших правових форм набуття права власності на землі.
- •#49. Купівля-продаж, міна, дарування та спадкування земельних ділянок.
- •#50. Набуття права власності на землю за давністю користування. Перехід прав на землю в разі набуття права на жилий будинок, будівлю чи споруду.
- •#51. Особливості набуття права власності на землі несільськогосподарського призначення для зайняття підприємницькою діяльністю.
- •#52. Загальна характеристика законодавства у сфері паювання земель, переданих у колективну власність.
- •#53. Поняття паювання земель. Співвідношення понять “приватизація” та “паювання” земель.
- •#54. Суб‘єкти, які мають право на земельний пай.
- •#55. Права власників земельних паїв.
- •#56. Поняття та порядок паювання земель.
- •#57. Поняття та юридична природа земельного паю.
- •#58. Порядок співвідношення понять “середня земельна частка” та “земельний пай”.
- •#59. Виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних паїв.
- •#60. Шляхи використання земельного паю, отриманого в процесі паювання.
#47. Особливості приватизації окремих земельних ділянок.
Особливості приватизації земель сільськогосподарського призначення. Приватизація земель різного цільового призначення характеризується певними особливостями. Істотна специфіка притаманна перш за все приватизації земель сільськогосподарського призначення. Вона полягає в тому, що приватизація цих земель пов'язана з їх паюванням, яке започатковане Указами Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»2 та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 р.3
Після вступу в силу вищезгаданих указів паювання сільськогосподарських земель набуло таких рис. По-перше, в цих підзаконних актах чітко визначено, що при паюванні сільськогосподарських земель КСП та інших недержавних сільськогосподарських підприємств право на земельну частку (пай) мають тільки члени сільськогосподарського підприємства, землі якого паюються. Працівники соціальної сфери села та інші громадяни, які проживають у сільській місцевості, такого права не мають4. По-друге, розмір земельної частки (паю) обчислювався комісіями, утвореними сільськогосподарськими підприємствами з числа їх членів, затверджувався районною державною адміністрацією і був єдиним (рівним) тільки для членів конкретного сільськогосподарського підприємства. По-третє, цей розмір земельної частки (паю) є постійним (незмінним). Він може бути змінений лише після скасування паювання земель господарства і проведення повторного паювання, а також при уточ-ненні списку членів господарства, які мають право на земельну частку (пай). По-четверте, член господарства, якому надана земельна частка (пай), отримував також державний документ, що посвідчує право на таку частку — сертифікат на право на земельну частку (пай). У сертифікаті зазначаються розмір частки в умовних кадастрових гектарах та вартість у грошовому виразі. По-п'яте, особа, яка отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), має право розпоряджатися нею шляхом укладення цивільно-правових угод, а також шляхом виділення земельної частки (паю) у натурі у вигляді земельної ділянки.
Особливості приватизації земель житлової та громадської забудови полягають у тому, що приватизація таких земель тісно пов'язана з приватизацією будівель і споруд, які розташовані на землях житлової та громадської забудови. Однак, не підлягають приватизації землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
За загальним правилом, якщо будівля чи споруда розташована на земельній ділянці, яка належить до земель житлової та громадської забудови, то приватний власник такої будівлі чи споруди має право на приватизацію земельної ділянки, необхідної для їх експлуатації, шляхом викупу. Однак, громадяни України, яким належать на праві власності жилі будинки з господарськими будівлями, індивідуальні гаражі • та дачі, мають право на безоплатну приватизацію земельних ділянок під зазначеними об'єктами у межах норм безоплатної приватизації відповідно до ст. 121 ЗК України.
Особливості приватизації земель промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики. За загальним правилом, якщо підприємство промисловості, транспорту, зв'язку чи енергетики перебуває у приватній власності, то його власник має право на приватизацію земельної ділянки, необхідної для функціонування відповідного виробничого об'єкта. Однак, ЗК України (статті 83 і 84) містить заборону на приватизацію земель атомної енергетики та космічної системи, а також земель під державними і комунальними залізницями, об'єктами державної і комунальної власності повітряного та трубопровідного транспорту.
Особливості приватизації земель оздоровчого та рекреаційного призначення. З урахуванням того, що значна частина оздоровчих та рекреаційних об'єктів (санаторії, пансіонати, кемпінги, яхт-клуби тощо) перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, земельні ділянки під такими об'єктами можуть бути приватизовані.
За загальним правилом, приватизація земель оздоровчого та рекреаційного призначення здійснюється шляхом викупу, тобто за плату. Однак, земельні ділянки під такими об'єктами, як індивідуальні дачі, що належать громадянам на праві власності, можуть бути приватизовані ними безоплатно.
Особливості приватизації земель лісового фонду. Приватизація земель лісового фонду, за загальним правилом, заборонена. Однак, з цього правила є винятки. Якщо громадянин або юридична особа приватизує земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у складі якої є замкнені (оточені сільськогосподарськими угіддями) земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 га, то такі суб'єкти мають право на приватизацію зазначених земельних ділянок лісового фонду (ст. 56 ЗК). У таких випадках приватизація земель лісового фонду здійснюється у порядку, передбаченому для приватизації земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.