Тема vіі Акустичні властивості звуків української літературної мови

1. Звук людської мови як явище акустичне, фізіологічне, психічне, соціальне.

2. Артикуляція голосних звуків.

3. Артикуляція приголосних звуків.

4. Поняття про артикуляційну базу – внормовану і невнормовану.

5. Акустичні властивості звуків: сила, тривалість, висота, тембр.

Література:

• Гладишева А.О. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність. – К., 1996.

• Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – С.43–49.

• Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К., 1997. – С.13–17.

• Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Завдання і вправи. – К., 1995. – С.10–35.

• Пілецький В. Практичні завдання з фонетики та фонології сучасної української літературної мови.– Львів, 2001.– С.4–21.

Завдання.

1. Назвіть голосний звук, який має таку артикуляцію:

а) Голосові з’вязки дрижать. Задня частина язика високо піднята до м’якого піднебіння. Губи сильно заокруглені і витягнуті вперед.

б) Голосові з’вязки дрижать. Задня частина язика трохи піднята до м’якого піднебіння. Рот широко розкритий, губи не заокруглені.

в) Голосові з’вязки дрижать. Задня частина язика середньо піднята до м’якого піднебіння. Губи трохи заокруглені.

г) Голосові з’вязки дрижать. Язик середньо піднятий до передньої частини піднебіння. Губи дещо розтягнуті в обидва боки.

ґ) Голосові з’вязки дрижать. Язик піднято до передньої частини піднебіння трохи вище від середнього положення. Губи трохи розтягнуто.

д) Голосові з’вязки дрижать. Язик сильно просунутий уперед і піднятий угору до твердого піднебіння. Губи нейтральні.

2. Назвіть приголосний звук, який має таку артикуляцію:

а) Передня частина язика змикається з верхніми губами. Повітряний струмінь проривається назовні, розриваючи це зімкнення. Голосові зв’язки не дрижать. Язик до твердого піднебіння не піднімається.

б) Губи зімкнені, а потім їх розриває струмінь видихуваного повітря. Голосові зв’язки дрижать. М’яке піднебіння опускається, утворюючи для повітряного струменя прохід у носову порожнину.

в) Кінчик язика піднімається до верхніх ясен і дрижить. Передня і середня частини язика підняті. Голосові зв’язки дрижать.

г) Передня частина язика спочатку змикається з яснами, а потім висувається, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки дрижать.

ґ) Передня частина язика наближається до верхніх зубів, утворюючи щілину. Язик опущений. М’яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв’язки не дрижать.

3. За зразком, поданим у завданні 2, опишіть артикуляцію 5 інших приголосних звуків української мови.

4. Які органи найактивніші при творенні голосних?

5. У якому місці утворюється великий резонатор при творенні голосних звуків [а], [о], [у]?

6. Де утворюється великий простір, коли артикулюєте звуки [і], [и], [е]?

7. Які зі шістьох голосних більш напружені, а які менш напружені?

8. Яка функція губ?

9. Якої форми може набувати язик і яким може бути його положення?

10. Схарактеризуйте особливості творення звуків, які позначені на письмі літерою в у словах вухо, вісник, виставка, любов.

11. Експериментальні дані підтверджують, що витрати повітря під час вимовляння різних звуків різні. Спробуйте вимовляти на одному видиху фразу того гучного гарного голосу. Які звуки “забирають” багато голосу?

12. Які звуки перед мікрофоном можуть набувати особливого “об’єму”? (див. статтю “Ефірне мовлення”).

13. Схарактеризуйте свою артикуляційну базу.