Тема х Фонетична транскрипція

1. Завдання фонетичної транскрипції.

2. Основний принцип транскрибування.

3. Букви, які вживають у фонетичній транскрипції.

4. Діакритичні знаки.

5. Фонетична транскрипція повна і спрощена.

6. Транслітерація.

Література:

• Орфоепічний словник української мови: У 2 т.– Т.1.– К., 2001.

• Орфоепічний словник / Укладач М.І.Погрібний. – К., 1984.

• Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – С.418–431.

• Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид. – К., 1997. – С.24–27.

• Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Завдання і вправи. – К., 1995. – С.35–37.

Завдання

1. В енциклопедії “Українська мова” опрацюйте статті Транскрипція. Транслітерація.

2. З Орфоепічного словника М.Погрібного випишіть по 2–3 приклади застосування різних знаків транскрибування.

3. Ознайомтеся з Атласом української мови (у трьох томах):

Т.І. Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. – К., 1984.

Т.ІІ. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. – К., 1988.

Т.ІІІ. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорно­мор’я і суміжні землі. – К., 2001.

Зверніть увагу на спосіб фіксації говіркових особливостей у різних регіонах України. Випишіть кілька цікавих для Вас фактів.

4. Прочитайте вголос подані тексти. Перепишіть три тексти і подайте їх спрощеною фонетичною транскипцією. Користуйтеся Орфоепічним словником.

Зразок:

А. Орфографічний запис тексту

Садок ріс на волі в глибокій долині. Та долина була не більша, як широка розколина в кам’яному ґрунті. Долина то звужувалася між кам’яними стінами, то розширювалась між крутими косогорами. А на дні тієї долини шуміла маленька річечка Боровиця по кам’яному дну, падаючи з каменя на камінь, й вливалась у Рось… (І.Нечуй-Левицький).

Б. Фонетична транскрипція

[садо'к р´і'с наво'л´і ўгли^ебо'к’ій доли'н´і || тадоли'на була' не^иб’і'л´ша | йакши^еро'ка роско'ли^ена ўкамйано'му ґру'н´т´і || доли'на тозву'жувалас´а м’іжкамйани'ми^е с´т´і'нами^е | торош:и'р´увалас´ м’іжкрути'ми^е косого'рами^е || анад’н´і' т´ійе'йі доли'ни^е шум’і'ла мале'н´ка р´і'че^ичка борови'ц´а покамйано'му дну' | па'дайучи^е ска'ме^ин´а нака'м’ін´ | іўли^ева'лас´ уро'с´]

І. Ступаючи на такий шлях, як публіцистичний, кожна мисляча людина повинна мати ясно сформульовану програму, мету своєї діяльності, ясно визначені напрямки, вироблені погляди, міцні симпатії (І.Франко).

ІІ. Особливо цінив Франко геніального швейцарця Конрада Фердинанда Майера, який скромно говорив про себе, що на його славу складалася тільки одна частина “Божого огню”, дев’ятдесят дев’ять муравлиної праці (Катря Гриневичева).

ІІІ. Які слова страхітливі – дволикість,

Дворушництво, двозначність, двоєдушність!

Двомовність – як роздвоєне жало.

Віки духовної руйнації –

Змія вжалила серце нації.

Ліна Костенко

ІV. Але Україна вистояла як країна, можливо завдяки вродженій переконаності, сформованій протягом тисячоліть розвитку української культури, переконаності, що бути українцем – це таки щось важить (Карлос Паскуаль, посол США в Україні).

V. Ми [чехи] завжди будемо маленькою часточкою світу… Ми нічим не гірші від будь-якого іншого народу в світі, а в дечому і ліпші; це тепер починають зауважувати за кордоном. Нічого, що ми – малий народ; це має і свої переваги, ми можемо краще пізнати один одного… можемо себе ліпше почувати вдома. Але дуже важливо, щоби малий народ поміж великим не залишався позаду і вносив свою частку до справи високої людяності. І ми теж хочемо дзвонити на дзвіниці людства… Це проблема малого народу; ми мусимо робити більше, ніж інші, та бути спритнішими; а якщо хтось захоче піти на нас з насиллям – не датися, оце і все (Т.Ґ.Масарик).

VІ. Радіодиктант – це унікальна акція, зорганізована Національною радіокомпанією України та Лігою українських меценатів два роки тому на підтримку Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика… Нас дружно і одностайно вітали зі Святом (саме так у листах було названо Радіодиктант), радили, як його проводити надалі, просили такі акції влаштовувати частіше – хоча б раз на місяць, сповідалися у тому, як раніше соромилися рідної мови, а тепер сумлінно вчать розмовляти нею внуків і правнуків, і дякували, дякували, дякували… (газета).

VІІ. Наші Радіодиктанти не є чимось унікальним. Вони існують у багатьох цивілізованих країнах, де жодних проблем з державною мовою немає, – у Польщі, Франції, Китаї… Це потужні націєтворчі акції, загальнонаціональні свята рідної мови, в яких найпомітнішою складовою є Диктанти рідної мови. Цього дня на екранах Національного телебачення з’являється Президент держави, бере ручку і пише диктант, а разом з ним уся держава, демонструючи в такий спосіб свою єдність і пошану до того, що є найголовнішою ознакою єднання народу, – до рідної мови (газета).

VІІІ. Задля того щоб навчитися правильно і гарно говорити, потрібно три основні передумови, а саме: володіти технікою мовлення, знати психологічні засади стосунків між людьми і, нарешті, мати що сказати! (І.Томан).

ІХ. Поезія й проза потребують чуття деталі, конкретики, уваги до часткового й одиничного. Політики оперують цілком протилежними категоріями – загальним, абстрактним, ідеологізованим. Вони можуть стати непоганими публіцистами, філософами, мемуаристами, але не письменниками. Я в це не вірю і, зрештою, не знаю таких прикладів у новочасному світі. Як не знаю, зрештою, й протилежних прикладів: добрих митців, які б стали добрими політиками. Схоже, що це цілком різні види мозкової діяльності. Розвиваючи одну, ми неминуче атрофуємо іншу (газета).

Х. Кожне явище має коріння, яке пояснює його суть, має й крону, яка показує, що воно може дати в майбутньому. Отже, дерево треба вивчати не тільки з огляду на корінь і пень, а й з уваги на галуззя, листя, квіти і овочі (І.Франко).

ХІ. Здобуття українською мовою статусу державної зумовило розширення функціонування української літературної мови... Однак це спричинило і деякі негативні наслідки: до викладання української мови, редагування книжок, газетних матеріалів, до роботи на радіо і телебаченні волею долі залучилися люди, які не володіють українською мовою настільки, щоб відчувати тонкі особливості її семантики, структури, того, що називається духом мови (О.Муромцева).

ХІІ. Молодість – це не вік людини, тільки стан її душі, твердість волі, сила уяви, змога захоплюватися, – це перевага відваги над страхом, нахил до пригод, нехіть до безділля. Ніхто не стає старшим через те, що прожив якусь кількість років. Люди стараються лише тоді, коли позбуваються своїх ідеалів. Роки морщать чоло, але втрата ентузіазму лишає зморшки на душі…

Як довго ваше серце сприймає голос краси, радості, відваги, величі та сили від Землі, Людини і Вічного, – так довго ви молоді…

А коли всі нитки порвались і коли найінтимніша частина вашого серця покрилась снігом песимізму і льодом цинізму, – тоді ви справді постаріли…

(Напис на стіні Головної Квартири генерала Мек Артура на Філіпінах)