Тема ііі Усне мовлення – найважливіша форма існування мови як засобу комунікації

1. Усне мовлення: загальна характеристика.

2. Багатогранність структури і комунікативної специфіки усного мовлення.

3. Різновиди усного літературного мовлення.

4. Значення ситуативних чинників в усному мовленні.

5. Ефірне мовлення.

Література:

• Баранник Д. Х. Усний монолог. – Дніпропетровськ, 1969.

• Баранник Д. Х. Стилістика усного мовлення // Сучасна українська літературна мова. Стилістика. – К., 1973.

• Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. – К., 2001. – С.27–65.

• Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000. Статті: Усна мова Усна публічна мова.

• Опрацюйте відповідні статті в Додатку І.

Завдання.

1. Підготуйте виступи на теми:

а) характерні особливості усного мовлення (у порівнянні з писемним);

б) українські говірки – середовище функціонування усного мовлення;

в) народна творчість: особливості її вияву в усній формі;

г) моє мовне середовище;

ґ) особливості ефірного мовлення.

2. Підберіть синоніми до слова говорити (не менше 10–15). Розкрийте відтінки у їх значенні.

3. Подаємо порівняння (виписані з творів українських письменників) на означення процесу мовлення. З’ясуйте їхнє значення.

Говорить, як три дні не їв. Говорить, мов клоччя жує. Язик, мов у постолах. Говорить, мов шовком гаптує. Говорить, як по-писаному. Говориш до нього, як до стіни. Розкаже, як у рот покладе. Торохтить, як порожня бочка. З тобою розмова, як з вітром полова.

4. Запишіть 10–15 приповідок, у яких відображено народний погляд на вербальне спілкування.

5. Доповніть подану групу приповідок про мовлення, у яких використано антитезу.

Або розумне казати, або зовсім мовчати. Більше слухай, менше говори. Шабля ранить тіло, а слово – душу. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – завзятих ворогів.

6. Дослідники виділили кілька типів співрозмовників. Охарактеризуйте кожен із названих типів. За якими ознаками можна встановити певний тип?

І. Безглузда людина. ІІ. Позитивна людина. ІІІ. Всезнайко. ІV. Балакун. V. Боягуз. VІ. Неприступний. VІІ. Незацікавлений. VІІІ. “Велике цабе”.

7. Запам’ятайте одну із давніх сентенцій:

Не дуже погана хиба, коли людина говорить, як книга. Та приємно читати книгу, що говорить, як людина.

а) Назвіть книгу, що, на Вашу думку, “говорить, як людина”;

б) Проаналізуйте, чому Вам подобається / не подобається манера мовлення конкретної людини.

8. Які лекції (і чому) сприймаєте найкраще?

а) лектор не відривається від конспекту,

б) інколи користується своїми записами,

в) не користується записами.

8. Виразно прочитайте поданий текст.

а) Який стилістичний засіб покладено у його основу?

б) А що, на Вашу думку, ще може язик? Запишіть вислови, які доповнювали б ряди однорідних членів, поданих у тексті.

Що може людський язик…

Одного разу, як розповідають історики, філософ античної Греції Ксанф запросив гостей. Перед цим дав наказ своєму рабові Езопу подати на вечерю найкращу страву. Езоп купив язики і приготував з них страви. Ксанф поцікавився, чому Езоп подає лише язики і почув мудру відповідь:

– Ти наказав купити найкраще. А що може бути на світі краще, ніж язик? За допомогою язика будують будинки, розвивають культуру. За його допомогою ми вивчаємо науки і отримуємо знання, за допомогою язика люди можуть спілкуватися одне з одним, вирішувати різні справи, просити, вітати, миритись, давати, отримувати, виконувати прохання, говорити про свою любов, освідчуватися в коханні. Ось чому й треба думати, що нема нічого кращого за язик.

Іншого разу Ксанф дав розпорядження, щоб Езоп приніс до обіду найгірше. Езоп знову пішов купувати язики. Господар здивувався. Тоді Езоп став пояснювати:

– Ти наказав принести найгірше. А що є на світі гірше за язик? За допомогою язика люди засмучують і розчаровують одне одного, лицемірять, брешуть, обдурюють, хитрують, сваряться. Язик може запродати, образити. Чи може бути що-небудь гірше за язик?

8. У яких слов’янських мовах слова, спільнокореневі з українським язик, уживають у значенні “мова”? Використайте етимологічні словники.