Знаки для партитури тексту

΄ – словесний наголос;

___ – логічний наголос – норма (суцільна лінія під словом);

- - - – наголос послаблений;

в п – логічний (чи фразовий) наголос відчутно посилений:

/ – пауза;

// – пауза середня;

/// – пауза довга;

 – підвищення тону (мелодія злету);

 – зниження тону (мелодія спаду);

 – мелодійна хвиля, вказує на інтонаційне поєднання слів;

..… – уповільнення вимови;

 – пришвидшення розмови;

< > – виділення особливим тоном елементів тексту (наприклад, вставлених конструкцій);

<< >> – іронічна інтонація;

([:]-) – заміна авторських розділових знаків.

Додаток ІV

Знаки транскрибування

І. Звукові вияви фонем:

е^и – звук [е], наближений до [и]: [ве^ирбá], [се^ире^идá];

і^и – звук [і], наближений до [и]: [і^иноді], [дорόжні^иі];

и^е – звук [и], наближений до [е]: [зи^емá];

у – звук [ў] нескладовий: [лáўка];

о^у – звук [о] наближений до [у]: [зо^узýл΄а], [хо^уджý].

ІІ. Діакритичні та інші знаки:

[] – фонетична транскрипція;

΄ – м’якість приголосного [л΄і'то], [с΄ад΄];

’ – напівм’якість приголосного: [к’іно'], [б’іжу'];

: – довгота звука: [знан΄:а'], [зб’і'ж’:а];

' – наголос: [дале'ко], [мо'лод΄];

˘ – нескладовий характер: [boyk];

| – коротка пауза;

|| – довга пауза.

Додаток V Артикуляційні класифікації голосних

Підняття	Ряди
	Передній	Середній	Задній
Високе	[і] [и]		[у]
Середнє	[е]		[о]
Низьке			[а]

Додаток VI

Додаток VІІ

Складні випадки вимови

шумних приголосних

Буквосполучення	Вимова	Приклади
ж+ц΄, ш+ц΄, ч+ц΄, ж+с΄, ш+с΄, ч+с΄, с+ш, з+ж, з+дж
– жц (і)	[з΄ц΄]	кнúжці	[кнúз΄ц΄і]
– шц (і)	[с΄ц΄]	комáшці	[комáс΄ц΄і]
– чц (і)	[ц΄]	дочцí	[доц΄:і]
–жс (я)	[з΄с΄]	намáжся	[намáз΄с΄а]
– шс (я)	[с΄]	грíєшся	[грíйеис΄:а]
– чс (я)	[ц΄с΄]	мýчся	[мýц΄с΄а]
з+ш-, -з+ш-,з+ч-, -з+ч-
зш-	[ш:] у префіксі з-	зшúти	[ш:úти]
-зш-	[жш] у всіх інших випадках	безшýмно злíзши	[беижшýмно] [злíжши]
зч-	[шч] у префіксах з-, роз-, прийменнику з	зчúстити рóзчин з чóго	[шчúстиети] [рóшчин] [шчóго]
-зч-	[жч]	безчéсний	[беижчéсниĭ]
-сш	[ш:]	вирісши	[вúр΄іш:и]
зж-	[ж:]	зжовкнути безжалісний	[ж:óўкнути] [беижáл΄існиĭ]
здж	[ж дж]	з джерела	[ж дж еиреилá]
т΄+с΄, т+с΄, т+ш, т+ц, т+ц΄, т+ч, т+ж
-ться	[ц΄:]	б’ється, рáдиться	[бйéц΄:а] [рáдиц΄:а]
-тс (і)	[ц΄]	бýтсів	[бýц΄іў]
	[ц]	бýтси	[бýци]
-тш-	[чш]	корóтший	[корóчшиĭ]
-тц-	[ц:]	корúтце	[корúц:е]
-тц (і)	[ц΄:]	в клíтці	[уклíц΄:і]
-тч-	[ч:]	óтче	[óч:е]
-тж	[дж ж]	óтже	[ó дж же]
д+ж, д+ч, д+ш, д+с, д+ц, д+з
-дж	[дж ж]	адже	[á дж же]
-дч	[дж ч]	відчýти	[в’і дж чýти]
-дш	[дж ш]	підшукáти	[п’і дж шукáти]
-дс	[дз с]	відступ	[в’í дз ступ]
-дц	[дз ц]	відцуратися	[в’і дз цурáтиес΄а]
-дз	[дз з]	відзвук	[в’í дз звук]

Спрощення у групах приголосних

Буквосполучення	Вимова	Приклади
ст+с, ст+д, ст+ч, ст+ц΄, ст+ськ, нт+ст, нт+ськ
-стс-	[с:]	шістсот	[ш’іс: óт]
-стд-	[зд]	шістдесят	[ш’іздеис΄áт]
-стч-	[шч]	невістчин	[неив’íшчиен]
-стц΄-	[с΄ц΄]	артистці	[артúс΄ц΄і]
-стськ-	[с΄к]	туристський	[турúс΄киĭ]
-нтст-	[нст]	агентство	[агéнство]
-нтськ-	[с΄к]	гігантський	[г’ігáнс΄киĭ]

1 Шевельов Ю. Внесок Галичини у формування української літератур­ної мови.– Львів; Нью Йорк, 1996. – С.26.

2 Є всі підстави твердити, що “мова тіла” стає сьогодні об'єктом зацікавлення наукових центрів, а кінесологія окремою дисципліною: Фаст Джулиус. Знак чувства бессловесньїй. Ниренберг Джеральд. Калеро Генри. Словно раскрьітую книгу, прочти человека.- Минск, 1995.– 380 с.; Пиз Аллан. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам.– М., 1995.– 257 с.; Фаст Дж. Язык тела; З.Холл. Как понять иностранца без слов.– М., 1995.– 432 с.

3 Потебня А. Мысль и язык.– К., 1993.– С.36.

4 Кочергам М. Загальне мовознавство.– К., 1999.– С.25–26.

5 Академік Л. Булаховський у праці “Походження української мови” (К., 1956) пише: “Виникнення української живої (розмовної) мови... стосується віддаленого від нас ч а с у , у тьмі віків захованих мов і племен...”.

6 Див., наприклад, Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.– С.272.

7 Франка І. Bel parlar gentile // Зібр. творів у 50-ти т. – Т.37. – С.11.

8 Франка І. Bel parlar gentilе // Зібр. творів у 50-ти т. – Т.37. – С.10.

9 Музична естетика античного світу / Вступний нарис і зібрання текстів О.Ф.Лосєва.– К., 1974. – С.81, 210.

10 Журавлев А. Звук и смысл.– М., 1991.– С.6.

11 Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию.– М., 1984.– С.72, 82.

12 Цит. за: Муравицька М. Лінгводидактика Памфіла Юркевича // Мовознавсво.– 1994.– № 6.– С.75.

13 Бачинський Г. Український шлях у майбутнє // Універсум.– 1999.– № 1–2.– С.26.

14 Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За заг. ред. І.К.Білодіда.– К., 1969.– С.43; Дорошенко С., Дудик П. Вступ до мовознавства.– К., 1974.– С.50–51.

15 Філософські питання мовознавства,– К., 1972.– С.7.

16 Прагнучи осягнути таїнство звука людської мови, розкрити можливості радіозвука, цікаві міркування висловлює Померанцев – один з провідних працівників радіо “Свобода”. Див.: Померанцев Й. Стихи. Проза. К., 1998.– С.7. Переклад його цікавого есею на цю тему у зб.: Телевізійна й радіожурналістика (історія, теорія, практика: погляд у майбутнє). Львів, 1999.– С.252–265.

17 Кочерган М. Загальне мовознавство.– К., 1999.– С.28, 246 та ін.

18 Журавлёв А. Звук и смысл.– М., 1991; Левицький В. Семантика и фонетика.– Черновцы, 1973.

19 Топоров В.Н. Риторика // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева.– М., 1990.– С.417.

20 Лекція, яку Ліна Костенко прочитала в Національному університеті "Києво-Могилянська Академія" 1 вересня 1999 р.

21 Промова, виголошена 11 жовтня 2000 р. у Львівському національному університеті

ім. Івана Франка з нагоди отримання почесного звання “Doctor Honoris Causa”.

22 Мовознавець Л. Масенко виголосила промову у Верховній Раді 12.03.2003 під час слухань про стан функціонування державної мови в Україні. Текст і коментарі на основі аудіозапису підготував студент Арсен Данилюк.

23 Виголошено у Верховній Раді 12.03.2003 під час слухань про стан функціонування державної мови в Україні. Текст і коментарі на основі аудіозапису підготував студент Арсен Данилюк.

24 Тарнавський Мирон – генерал УГА (Української Галицької Армії) і її начальний вождь (1919 р.). Похований на Янівському цвинарі у Львові серед стрілецьких могил вояків УГА.

25 Збережено мову оригіналу. Незначні виправлення зроблено щодо правопису.

26 Восени 1962 р. у Федеративній Німецькій Республіці відбувся суд над Сташинським – вбивцею Бандери та Робота. Виступ передруковано з книги: Московські вбивці Бандери перед судом. Збірка матеріалів / За ред. Данила Чайковського.– Мюнхен, 1965.– С.304–307. Залишаємо без змін правопис.

27 Степана Бандеру вбито 15 жовтня 1959 року.

28 Виступ на суді, що відбувся восени 1962 р. у Федеративній Німецькій Республіці. Передруковано з книги: Московські вбивці Бандери перед судом: Збірка матеріалів / За рел. Данила Чайковського.– Мюнхен, 1965.– С.312–316.

* Уривок з книги: Карел Чапек. Бесіди з Т.Ґ. Масариком / переклад з чеської. – Львів, 2001.

* Фігура або графічний знак, який передає певне поняття або ідею мови, на відміну від букви, що позначає звук.

* Здоровий глузд, здоровий розум.

2