116. Основна гіпотеза моделі Еванса полягає в тому, що:

1) зміна ціни пропорційна перевищенню попиту над пропозицією;

2) зміна ціни пропорційна перевищенню пропозиції над попитом;

3) зміна пропозиції пропорційна перевищенню ціни над попитом;

4) зміна пропозиції пропорційна перевищенню попиту над ціною.

117. Економічний закон спадаючої ефективності стверджує, що:

1. із збільшенням затрат певного ресурсу пропорційно збільшується обсяг виробництва;

2. із зменшенням затрат певного ресурсу збільшується обсяг виробництва;

3. збільшення затрат певного ресурсу після деякої точки обумовлює спад приросту ефективності виробництва;

4. збільшення затрат певного ресурсу не впливає на збільшення обсягів виробництва.

118. Що означає запис Y≤X?

1. споживач віддає перевагу набору Y перед X;

2. споживач віддає слабку перевагу набору Х та Y;

3. споживач віддає слабку перевагу набору Y;

4. споживач не робить між наборами X і Y суттєвої різниці.

119. Вектор граничної корисності товару визначається як:

1. довільний вектор;

2. вектор-градієнт;

3. вектор-антиградієнт;

4. вектор кінцевого продукту.

120. Постановка задачі оптимізації вибору споживача зводиться до:

1. знаходження групи товарів мінімальної вартості;

2. знаходження групи товарів, що максимізують функцію корисності;

3. знаходження будь-якого набору товарів з наявних;

4. знаходження набору товарів з максимальною функцією корисності та при виконання бюджетного обмеження.

121. Приймаючи рішення про виробництво, виробник намагається:

1. задовольнити попит споживача;

2. не зашкодити зовнішньому середовищі;

3. отримати максимальний прибуток;

4. продати свій товар.

122. Криві байдужості – це:

1. поняття в аналізі моделей споживачів;

2. поняття в аналізі моделей виробників;

3. поняття в аналізі моделей міжгалузевого балансу;

4. поняття в аналізі моделей макроекономічної динаміки.

123. «Павутиноподібна» модель ринку описує:

1. процес формування попиту і пропозиції певного товару та встановлення рівноважної ціни;

2. ітерації алгоритму знаходження граничної корисності товарів;

3. макроекономічну модель Солоу;

4. процес просторового розміщення населення навколо великих міст.

124. Вказати моделі взаємодії фірм на ринку одного товару:

1. модель Еванса, модель Леонтьєва;

2. стратегія Курно, Стакельберга;

3. модель Вальраса, модель Кейнса;

4. модель Неймана, модель «витрати-випуск».

125. Вказати основний критерій, на який орієнтується виробник:

1. мінімізація затрат;

2. максимізація прибутку;

3. максимізація валового виробництва;

4. задоволення бажань споживачів.

Тема 7 «моделі міжгалузевого балансу»

126. Таблиця міжгалузевого балансу, що складається з нормативів прямих витрат на виробництво одиниці продукції в натуральному вираженні називається:

1) матриця нормативів;

2) матриця коефіцієнтів;

3) нормативна матриця;

4) технологічна матриця.

127. Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу товарів та послуг можна скласти на рівні:

1. підприємства;

2. галузі народного господарстві;

3. технологічного процесу;

4. регіону.

128. Вкажіть групу показників, які можна визначити за міжгалузевим балансом:

1. коефіцієнти пропорційного зв’язку між засобами виробництва;

2. коефіцієнти кореляційного зв’язку факторів, що впливають на технологічний процес галузі;

3. коефіцієнти прямих і повних витрат на виробництво продукції;

4. коефіцієнти еластичності попиту на продукцію певної галузі.

129. Визначте, яка модель Леонтьєва буде продуктивною, якщо вона задана відповідною матрицею А:

1)

2)

3)

4)

130. Модель Леонтьєва характеризує:

1. формування оптимального портфеля цінних паперів;

2. формування міжгалузевого балансу;

3. формування стратегії виробника на ринку;

4. формування найпростішої моделі обміну.

131. В моделі Леонтьєва називається:

1. технологічною матрицею затрат;

2. матрицею прибутків;

3. матрицею цін;

4. матрицею кінцевої продукції.

132. Коефіцієнти прямих матеріальних витрат в моделі міжгалузевого балансу:

1. можуть приймати довільні значення;

2. можуть приймати тільки від’ємні значення;

3. можуть приймати значення від 0 до 1;

4. можуть приймати значення тільки більші за 1.

133. Коефіцієнти повних витрат в МГБ визначаються на основі:

1. коефіцієнтів розподілу;

2. коефіцієнтів прямих витрат;

3. коефіцієнтів пропорційності;

4. коефіцієнтів відповідності.

134. Для обчислення коефіцієнтів прямих витрат в МГБ користуються інформацією:

1. першого квадранту балансу;

2. другого квадранту балансу;

3. третього квадранту балансу;

4. четвертого квадранту балансу.

135. Модель Леонтьєва називають ще:

1. моделлю пропозиції;

2. моделлю попиту;

3. павутиноподібною моделлю;

4. моделлю міжгалузевого балансу.

136. Коефіцієнти прямих матеріальних витрат характеризують:

1. витрати ресурсів на останньому технологічному циклі;

2. витрати, уречевлені в ресурсах;

3. сукупні витрати на продукцію на всіх етапах;

4. витрати на оплату праці.

137. В МГБ використовується поняття:

1) інвестиції;

2) норма інвестування;

3) рейтинг;

4) коефіцієнти прямих витрат.

138. В МГБ використовується поняття:

1) інвестиції;

2) обсяг виробництва;

3) норма інвестування;

4) рейтинг.

139. В МГБ використовується поняття:

1) експорт;

2) інвестиції;

3) норма інвестування;

4) рейтинг.