Тема 8 «традиційні та динамічні нелінійні моделі макроекономіки. Моделі аналізу макроекономічної політики. Загальна модель макроекономічної динаміки»

140. Модель Неймана розглядає:

1. динамічні технологічні процеси;

2. динамічні макроекономічні системи обміну;

3. статичні моделі виробництва-споживання;

4. статичні макроекономічні системи.

141. Параметри для побудови макромоделі Солоу:

1. інвестиції, трудові ресурси, експорт, імпорт;

2. кінцевий продукт, трудові ресурси, капітал, інвестиції, невиробниче споживання;

3. виробниче споживання, невиробниче споживання, трудові ресурси, виробничі фонди;

4. коефіцієнти прямих , непрямих та повних витрат на виробництво продукції.

142. Модель Рейлі розглядає:

1. формування інвестиційних пріоритетів;

2. гравітаційну аналогію при визначенні переваг споживачів;

3. залежність формування кінцевого продукту від величини проміжного споживання;

4. формування стратегій виробників і споживачів на ринку.

143. Крива Лоренса вказує на:

1. формування доходу в суспільстві;

2. розподіл населення за рівнем доходу;

3. на нерівномірність розподілу національного доходу між членами суспільства;

4. на рівномірність розподілу національного багатства між членами суспільства.

144. Коефіцієнт Джинні може приймати:

1. довільні значення менші 1;

2. значення з інтервалу [0;1];

3. довільні значення з інтервалу [0; 0,5];

4. довільні значення з інтервалу [0,5; 1].

145. Класичне рівняння Фішера MV=PY формалізує:

1. обіг товарів на макрорівні;

2. національний доход макроекономічної системи;

3. швидкість обороту грошей деякої макроекономічної системи;

4. статичну величину грошової маси в обороті.

146. Класична модель економіки спирається на взаємопов’язане функціонування ринків:

1. товарів, послуг, інвестицій;

2. робочої сили, грошей;

3. товарів, грошей, робочої сили;

4. активів, товарів, грошей.

147. Від яких факторів залежить майбутня вартість грошей?

1. процентна ставка, інфляція;

2. кількість грошей;

3. теперішня вартість грошей;

4. цін на продукти харчування.

148. Яка з названих моделей характеризує нерівномірність розподілу національного багатства між членами суспільства:

1. модель Леонтьєва;

2. модель Рейлі;

3. модель Солоу;

4. модель Джинні.

149. Рівняння Фішера MV=PY характеризує:

1. кількісну теорію попиту споживачів;

2. кількісну теорію виробництва;

3. кількісну теорію грошей на ринку;

4. кількісну теорія зайнятості.

150. Коефіцієнт Джинні графічно інтерпретується як:

1. площа квадрата, утвореного межами існування моделі;

2. площа лінзи, утвореної функцією розподілу національного багатства в суспільстві;

3. об’єм утвореного куба;

4. відношення національного багатства по періодам.

151. Методологія аналізу макроекономічної політики започаткована:

1) Д. Гейлі і Е. Брігхемом ;

2) Дж. Нейманом і С. Уламом;

3) Я. Тінбергеном і А. Філ­ліпсом;

4) Р. Мертоном і Ф. Блеком.

152. В теорії ігор використовується поняття:

1) стратегія Курно;

2) сідлова точка;

3) функція Кобба-Дугласа;

4) кількість спостережень.

153. В теорії ігор використовується поняття:

1) рівноважна ціна;

2) функція Кобба-Дугласа;

3) критерій крайнього оптимізму;

4) функція попиту на ресурси.

154. В розділі «Моделі ринкової взаємодії» використовується поняття:

1) стратегія Курно;

2) функція Кобба-Дугласа;

3) критерій крайнього оптимізму;

4) сідлова точка.

155. В розділі «Моделі ринкової взаємодії» використовується поняття:

1) функція Кобба-Дугласа;

2) критерій крайнього оптимізму;

3) рівноважна ціна;

4) кількість спостережень.

156. В розділі «Моделі ринкової взаємодії» використовується поняття:

1) сідлова точка;

2) критерій крайнього оптимізму;

3) функція попиту на ресурси;

4) кількість спостережень.

157. Формулі x_ij = a_ijX_j відповідає показник:

1) обсяг міжгалузевої поставки;

2) матриця коефіцієнтів повних витрат;

3) коефіцієнт прямої трудомісткості;

4) коефіцієнт прямих витрат.

158. Формулі Y = (E – A)X відповідає показник:

1) обсяг міжгалузевої поставки;

2) матриця коефіцієнтів повних витрат;

3) обсяг кінцевого виробництва;

4) коефіцієнт прямих витрат.

159. Формулі відповідає показник:

1) обсяг міжгалузевої поставки;

2) матриця коефіцієнтів повних витрат;

3) обсяг кінцевого виробництва;

4) коефіцієнт прямих витрат.

160. Формулі відповідає показник:

1) коефіцієнт прямої трудомісткості;

2) обсяг кінцевого виробництва;

3) матриця коефіцієнтів повних витрат;

4) коефіцієнт прямих витрат.

161. Формулі відповідає показник:

1) коефіцієнт прямої трудомісткості;

2) обсяг кінцевого виробництва;

3) матриця коефіцієнтів повних витрат;

4) коефіцієнт прямих витрат.

162. Формулі відповідає показник:

1) коефіцієнт прямої трудомісткості;

2) обсяг кінцевого виробництва;

3) матриця коефіцієнтів повних витрат;

4) коефіцієнт прямих витрат.

163. В експертних методах використовується поняття:

1) вербальні шкали оцінювання;

2) норма інвестування;

3) інвестиції;

4) коефіцієнти прямих витрат.

164. В експертних методах використовується поняття:

1) норма інвестування;

2) рейтинг;

3) інвестиції;

4) коефіцієнти прямих витрат.

165. В моделі Солоу використовується поняття:

1) обсяг виробництва;

2) рейтинг;

3) інвестиції;

4) коефіцієнти прямих витрат.

166. В моделі Солоу використовується поняття:

1) обсяг виробництва;

2) норма інвестування;

3) рейтинг;

4) коефіцієнти прямих витрат.