- •Корпоративні фінанси
- •Корпоративні фінанси
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни за денною формою навчання
- •1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.3. Зміст навчальної дисципліни
- •Модуль 1. Теоретико-методологічні основи корпоративних фінансів Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти створення і діяльності корпорацій
- •Тема 1. Форми організації підприємництва. Фінансово-правове управління корпорацією
- •Тема 2. Фінансова політика корпорації. Інформаційна база управління фінансами корпорації
- •Змістовий модуль 2. Оцінка ефективності фінансової діяльності суб’єктів, створених на корпоративних засадах
- •Тема 3. Аналіз фінансових звітів корпорації
- •Тема 4. Фінансовий ринок та призначення корпоративних фінансів
- •Тема 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності
- •Тема 6. Ціна капіталу корпорації. Оцінка компанії та теорія опціонного ціноутворення
- •Тема 7. Дивідендна політика корпорації
- •Тема 8. Емісійна політика корпорації
- •Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання (індз)
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Тема 1. Форми організації підприємництва. Фінансово-правове управління корпорацією
- •Контрольні питання
- •Завдання для вивчення теми
- •Тема 2. Фінансова політика корпорації. Інформаційна база управління фінансами корпорації
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Запитання для вивчення теми
- •Змістовий модуль 2. Оцінка ефективності фінансової діяльності суб’єктів, створених на корпоративних засадах
- •Тема 3. Аналіз фінансових звітів корпорації
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Завдання для вивчення теми
- •Тема 4. Фінансовий ринок та призначення корпоративних фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Тема 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Завдання для вивчення теми
- •Тема 6. Ціна капіталу корпорації. Оцінка компанії та теорія опціонного ціноутворення
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Завдання для вивчення теми
- •Тема 7. Дивідендна політика корпорації
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Завдання для вивчення теми
- •Тема 8. Емісійна політика корпорації
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Завдання для вивчення теми
- •Тема 2. Фінансова політика корпорації. Інфомаційна база управління фінансами корпорації
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Динаміка і структура балансу
- •Розрахунок показників до ситуаційного аналізу
- •Динаміка фінансових результатів
- •Розрахунок показників прибутковості акцій
- •Змістовий модуль 2. Оцінка ефективності фінансової діяльності суб’єктів, створених на корпоративних засадах Практичне заняття № 2
- •Тема 3. Аналіз фінансових звітів корпорації
- •План заняття
- •Методичні рекомендації Система показників, що характеризують фінансовий стан ат.
- •Показники рівня ефективності господарської діяльності ат.
- •Методика розрахунку показників для оцінки рівня ефективності господарської діяльності ат за даними фінансової звітності
- •Стан активів та зобов’язань ат
- •Методика розрахунку показників для оцінки і стану активів та зобов’язань ат за даними фінансової звітності
- •Ліквідність балансу та платоспроможність ат
- •Методика розрахунку показників платоспроможності ат за даними фінансової звітності
- •Фінансова стійкість ат
- •Методика розрахунку показників для оцінки фінансової стійкості ат за даними фінансової звітності
- •Ділова активність ат
- •Методика розрахунку показників для оцінки ділової активності за даними фінансової звітності
- •Оцінка ринкової активності ат
- •Методика розрахунку показників оцінки ринкової активності ат згідно даних фінансового звіту
- •Основні показники ринкової активності ат і інвестиційної привабливості акцій та корпоративних облігацій
- •Практичне заняття № 3
- •Тема 4. Фінансовий ринок та призначення корпоративних фінансів
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Практичне заняття № 4
- •Тема 5. Методи оцінки ризику та ефективності інвестиційної діяльності
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Практичне заняття № 5
- •Тема 6. Ціна капіталу корпорації. Оцінка компанії та теорія опціонного ціноутворення
- •План заняття
- •Методичні рекомендації Оптимізація структури капіталу
- •Ефект фінансового важеля
- •Практичне заняття № 6
- •Тема 7, 8. Дивідендна політика корпорації. Емісійна політика корпорації
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •5. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
- •6. Методичні рекомендації до виконання індивідуалЬних завдань
- •Теми теоретичних рефератів та теми науково-дослідних завдань.
- •7. Підсумковий контроль Оцінювання знань студентів з дисципліни «Корпоративні фінанси» здійснюється на основі поточного модульного контролю і підсумкового контролю знань.
- •Методика та приклади розв’язування типових задач Акції, облігації, векселі
- •Використання векселів пов’язаних з купівлею через банк
- •Комерційний банк
- •Валова маржа
- •Запас фінансової міцності
- •Капітал, ризик, структура капіталу і ефективність його використання
- •Вкладення капіталу
- •Ризик і структура капіталу
- •Розрахунки в процесі інвестування корпорацій
- •Індивідуальна робота
- •9. Список Рекомендованої літератури Обов’язкова література
- •Додаткова література
- •Корпоративні фінанси Олійник Віра Михайлівна
Капітал, ризик, структура капіталу і ефективність його використання
Базова структура капіталу — це співвідношення між позиковим і власним капіталом (тобто плече фінансового важеля), з яким компанія планує нарощувати капітал. Базова структура залежно від зміни умов з часом може змінюватись.
Задача
Припустімо, що базова структура капіталу " АТ "2" складається з 40% позикового капіталу та 60% власного. Ціна власного капіталу (нерозподілений прибуток і раніше випущені акції) дорівнює 15%, а ціна простих акцій нового випуску — 16,8%. Ціна позик дорівнює 10%.
Податок на прибуток — 30%.
Розв'язок.
У разі використання нерозподіленого прибутку WАСС дорівнює 11,8%:
Протягом планового періоду корпорація прогнозує одержати 420 тис. дол. чистого прибутку. Якщо весь цей прибуток спрямувати на інвестиції і дотримуватись базової структури капіталу, то бюджет капіталовкладень фірми становитиме 700 тис. дол., що складається з 420 тис. дол. прибутку та 280 тис. дол. додаткових позик: 420 : 0,6 = 700 тис. дол. 700 — 420 = 280 тис. дол. — додаткові позики.
З цього бюджету АТ зможе повністю профінансувати проекти А, В і частково проект С.
Вкладення капіталу
У процесі вкладання капіталу в корпоративні папери беруть участь дві сторони — інвестор і емітент. Інвестор розраховує на отримання необхідної ставки прибутку, що його повинен принести вкладений капітал і, відповідно, скільки варто заплатити за певний цінний папір, тобто яка розрахункова (теоретична) ціна цього папера (РТО- Розрахункові ціни, що їх визначають за допомогою різних моделей, зокрема САРМ та АРТ, — це, як уже зазначалося в розділі, внутрішні ціни. На конкретний період часу вони можуть відрізнятися від реальних ринкових цін. Тут інвестор і виявляє "недооцінені" акції (ринкова ціна їх нижча, ніж за розрахунком) — такі акції слід купувати, та "переоцінені" акції (ринкова ціна вища за розрахункову) —їх треба продавати.
Задача
Акції з =1,2 продаються за 50 дол. кожна. Поточний дивіденд становить 2,5 дол. Компанія-емітент розвивається стабільно, і передбачається, що через рік акція коштуватиме 54 дол. Безпечна ставка Щ = 7%, середня ринкова ставка Кт = 14% . Яка очікувана та необхідна ставка доходу за цими акціями; чи варто їх купувати?
Розв'язок.
Розрахуємо очікувану ставку доходу за формулою (4.35):
Необхідну ставку доходу розрахуємо за формулою (4.44):
Тобто необхідна ставка більша від очікуваної, акція переоцінена, за 50 дол. Її купувати не варто
Ризик і структура капіталу
Основною проблемою оптимізації структури капіталу є визначення співвідношення між позиковими і власними джерелами фінансування. Якщо кошти вигідніше брати в борг, то необхідно з'ясувати, до якої межі можна підвищувати це співвідношення, не ризикуючи погіршити платоспроможність корпорації.
Фінансовий важіль (леверидж —leverage) — показник, пов'язаний із управлінням структурою капіталу корпорації, з визначенням обсягів позикового капіталу. Визначають плече, ефект та рівень фінансового важеля.
Плече фінансового важеля — це співвідношення між позиковим і власним капіталом фірми (ПК: ВК).
Ефект фінансового важеля {ЕФВ) — це приріст рентабельності власного капіталу порівняно із загальною рентабельністю капіталу корпорації, що виникає завдяки використанню позик.
Ефект фінансового важеля (ЕФВ) визначають за формулою:
де ПК: ВК — плече фінансового важеля;
Ра — рентабельність активів (відношення прибутку фірми до суми активів), %;
r — відсоткова ставка за користування позикою, %;
Ппр. — ставка податку на прибуток.
ЕФВ показує, на скільки відсотків рентабельність власного (акціонерного) капіталу перевищує загальну рентабельність всього капіталу корпорації.
У цьому разі для розрахунку рентабельності активів береться прибуток до сплати відсотків за позики і податків, тобто ЕВІТ (Earning befor intrest and taxes) а для розрахyнку рентабельності власного" (акціонерного) капіталу беруть чистий прибуток (.ЕР5). Щоб з'ясувати, наскільки рентабельність власного (акціонерного) капіталу перевищує рентабельність всього капіталу є множник (1 - Ппр) для врахування впливу податку на прибуток.
Що більший податок на прибуток, то менший приріст рентабельності власного капіталу за чистим прибутком. Якщо ставка податку становить 30%, то Ппр = 0,3.
Перевага фінансового важеля полягає в можливості використовувати капітал, який взято в борг під фіксований відсоток, для інвестицій, які приносять вищий прибуток, ніж сплачені відсотки. Різниця означатиме приріст прибутку акціонерів, які володіють простими акціями.
Цей приріст буде тим більший, чим "довше" плече важеля, тобто більше співвідношення ПК: ВК і більша різниця між рентабельністю всього капіталу і ставкою позичкового відсотка. Тому компанія може підвищувати борг доти, доки кредитори згодні давати позики і в такий спосіб збільшувати дохід на одну просту акцію (ЕРS). Однак фінансовий важіль може мати і зворотний ефект, що одразу ж з'ясується, якщо прибуток компанії стане нижчим від ціни позикового капіталу. Тоді сплачені відсотки зведуть нанівець прибуток акціонерів.
Розглянемо, як виявляється ЕФВ при різних показниках рентабельності активів компанії, плеча фінансового важеля і однаковій відсотковій ставці за користування позикою
Задача
Розрахувати рентабельність власного капіталу (Рвк) і ЕФВ, якщо відсоткова ставка за кредит — 10%, рентабельність активів становить 20% (1-й варіант), 12% (2-й), 8% (3-й). Частка боргу змінюється від 25% до 75%.
1. Рентабельність активів 20%:
а) частка боргу — 25%:
б) частка боргу — 50% :
в) частка боргу — 75% :
2. Рентабельність активів 12%:
а) частка боргу — 25% :
б) частка боргу — 50%:
в) частка боргу – 75%:
3.Рентабельність капіталу — 8%;
а) частка боргу — 25% :
б) частка боргу — 50% :
в) частка боргу — 75%:
Ризики при використанні інвестиційних проектів в корпораціях
Відомі рейтингові агентства розраховують та публікують -коефіцієнти цінних паперів тисяч компаній. Р показує середній додатковий дохід при зміні ринкового індексу на 1 % .
Знаючи цінних паперів, можна формувати "портфель" за певним критерієм або дохідності, або ризикованості, або збалансованості ризику і доходу. Якщо бажано мати низький ризик, до портфеля цінних паперів слід додавати акції з низьким -коефіцієнтом. Навпаки, щоб мати більше "доходів, слід додавати акції з високим значенням .
Поряд з коефіцієнтами публікують ще один показник, який характеризує ризикованість акцій — коефіцієнт . Він показує середній рівень зміни ціни акцій конкретної компанії у відсотках за певний період, коли ринок загалом не міняється. Наприклад, якщо зазначено, що за розрахунками за місяць =-0,4, а = 1,2, це означає, що ціни на акції компанії знижувались у середньому на 0,4% за місяць, коли ринок залишався незмінним, і зростали на 1,2% за місяць при кожній зміні ринкового індексу на 1 %.
Припустімо, що наступного місяця ціни на ринку зросли на 10%. Виходячи з минулих даних щодо і розглянутих акцій, можна розрахувати очікувані зміни ціни акцій цього місяця.
Очікувані зміни ціни = - 0,4% + 1,2 * зміна ринку = - 0,4% + 1,2 * 10% = 11,6%.
Маючи дані про значення акцій, інвестори обирають (за інших сталих умов) ті акції, які мають додатні . Згідно з концепцією ризику і доходу вони перебувають у прямо пропорційній залежності: що вищий ризик, то більший дохід.
Можна застосувати і такий підхід, як поділ прогнозованих майбутніх грошових потоків за проектом на безпечну (надійну) і ризиковану частину. Частку безпечних надходжень визначають експертним шляхом. Ризиковану частину грошових потоків відкидають, а безпечну дисконтують за безпечною дисконтною ставкою (в світовій практиці береться на рівні прибутковості державних цінних паперів, тобто низько-доходних, але безпечних вкладень капіталу). Далі визначають NPV тільки з урахуванням безпечної частини дисконтованого грошового потоку. Якщо навіть при зменшенні грошового потоку до безпечної частини значення величини NPV позитивно інвестиційний проект вважається надійним.
Задача
За підрахунками інвестиційний проект упродовж п'яти років щорічно приноситиме такі грошові потоки:
1-й рік — 7000 грош, од.,
2-й рік — 6000 грош. од.,
3-й рік — 5000 грош. од.,
4-й рік — 4000 грош. од.
5-й рік — 3000 грош. од.
Частка безпечних надходжень за експертною оцінкою становитиме:
1-й рік — 95%,
2-й рік — 80%,
3-й рік — 70%,
4-й рік — 60%,
5-й рік — 40%.
Первісні інвестиції — 11 000 грош. од. Безпечна дисконтна ставка - 10%.
Визначити, чи дуже ризикований цей проект.
Розв'язок.
Визначаємо NPV, враховуючи лише безпечні надходження: