Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Корпоративні фінанси Заоч. (СК) 2012.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
1.44 Mб
Скачать

Капітал, ризик, структура капіталу і ефективність його використання

Базова структура капіталу — це співвідношення між позиковим і власним капіталом (тобто плече фінансового важеля), з яким компанія планує нарощувати капітал. Базова структура залежно від зміни умов з часом може змінюватись.

Задача

Припустімо, що базова структура капіталу " АТ "2" складається з 40% позикового капіталу та 60% власного. Ціна власного капіталу (нерозподілений прибуток і раніше випущені акції) дорівнює 15%, а ціна простих акцій нового випуску — 16,8%. Ціна позик дорівнює 10%.

Податок на прибуток — 30%.

Розв'язок.

У разі використання нерозподіленого прибутку WАСС дорівнює 11,8%:

Протягом планового періоду корпорація прогнозує одержати 420 тис. дол. чистого прибутку. Якщо весь цей прибуток спрямувати на інвестиції і дотримуватись базової структури капіталу, то бюджет капіталовкладень фірми становитиме 700 тис. дол., що складається з 420 тис. дол. прибутку та 280 тис. дол. додаткових позик: 420 : 0,6 = 700 тис. дол. 700 — 420 = 280 тис. дол. — додаткові позики.

З цього бюджету АТ зможе повністю профінансувати проекти А, В і частково проект С.

Вкладення капіталу

У процесі вкладання капіталу в корпоративні папери беруть участь дві сторони — інвестор і емітент. Інвестор розраховує на отримання необхідної ставки прибутку, що його повинен принести вкладений капітал і, відповідно, скільки варто заплатити за певний цінний папір, тобто яка розрахункова (теоретична) ціна цього папера (РТО- Розрахункові ціни, що їх визначають за допомогою різних моделей, зокрема САРМ та АРТ, — це, як уже зазначалося в розділі, внутрішні ціни. На конкретний період часу вони можуть відрізнятися від реальних ринкових цін. Тут інвестор і виявляє "недооцінені" акції (ринкова ціна їх нижча, ніж за розрахунком) — такі акції слід купувати, та "переоцінені" акції (ринкова ціна вища за розрахункову) —їх треба продавати.

Задача

Акції з =1,2 продаються за 50 дол. кожна. Поточний дивіденд становить 2,5 дол. Компанія-емітент розвивається стабільно, і передбачається, що через рік акція коштуватиме 54 дол. Безпечна ставка Щ = 7%, середня ринкова ставка Кт = 14% . Яка очікувана та необхідна ставка доходу за цими акціями; чи варто їх купувати?

Розв'язок.

Розрахуємо очікувану ставку доходу за формулою (4.35):

Необхідну ставку доходу розрахуємо за формулою (4.44):

Тобто необхідна ставка більша від очікуваної, акція переоцінена, за 50 дол. Її купувати не варто

Ризик і структура капіталу

Основною проблемою оптимізації структури капіталу є визначення співвідношення між позиковими і власними джерелами фінансування. Якщо кошти вигідніше брати в борг, то необхідно з'ясувати, до якої межі можна підви­щувати це співвідношення, не ризикуючи погіршити пла­тоспроможність корпорації.

Фінансовий важіль (леверидж —leverage) — показник, пов'язаний із управлінням структурою капіталу корпорації, з визначенням обсягів позикового капіталу. Визначають плече, ефект та рівень фінансового важеля.

Плече фінансового важеля — це співвідношення між позиковим і власним капіталом фірми (ПК: ВК).

Ефект фінансового важеля {ЕФВ) — це приріст рентабельності власного капіталу порівняно із загальною рентабельністю капіталу корпорації, що виникає завдяки використанню позик.

Ефект фінансового важеля (ЕФВ) визначають за формулою:

де ПК: ВК — плече фінансового важеля;

Ра — рентабельність активів (відношення прибутку фірми до суми активів), %;

r — відсоткова ставка за користування позикою, %;

Ппр. — ставка податку на прибуток.

ЕФВ показує, на скільки відсотків рентабельність власного (акціонерного) капіталу перевищує загальну рентабельність всього капіталу корпорації.

У цьому разі для розрахунку рентабельності активів береться прибуток до сплати відсотків за позики і податків, тобто ЕВІТ (Earning befor intrest and taxes) а для розрахyнку рентабельності власного" (акціонерного) капіталу беруть чистий прибуток (.ЕР5). Щоб з'ясувати, наскільки рентабельність власного (акціонерного) капіталу перевищує рентабельність всього капіталу є множник (1 - Ппр) для врахування впливу податку на прибуток.

Що більший податок на прибуток, то менший приріст рентабельності власного капіталу за чистим прибутком. Якщо ставка податку становить 30%, то Ппр = 0,3.

Перевага фінансового важеля полягає в можливості використовувати капітал, який взято в борг під фіксований відсоток, для інвестицій, які приносять вищий прибуток, ніж сплачені відсотки. Різниця означатиме приріст прибутку акціонерів, які володіють простими акціями.

Цей приріст буде тим більший, чим "довше" плече важеля, тобто більше співвідношення ПК: ВК і більша різниця між рентабельністю всього капіталу і ставкою позичкового відсотка. Тому компанія може підвищувати борг доти, доки кредитори згодні давати позики і в такий спосіб збільшувати дохід на одну просту акцію (ЕРS). Однак фінансовий важіль може мати і зворотний ефект, що одразу ж з'ясується, якщо прибуток компанії стане нижчим від ціни позикового капіталу. Тоді сплачені відсотки зведуть нанівець прибуток акціонерів.

Розглянемо, як виявляється ЕФВ при різних показниках рентабельності активів компанії, плеча фінансового важеля і однаковій відсотковій ставці за користування позикою

Задача

Розрахувати рентабельність власного капіталу вк) і ЕФВ, якщо відсоткова ставка за кредит — 10%, рентабельність активів становить 20% (1-й варіант), 12% (2-й), 8% (3-й). Частка боргу змінюється від 25% до 75%.

1. Рентабельність активів 20%:

а) частка боргу — 25%:

б) частка боргу — 50% :

в) частка боргу — 75% :

2. Рентабельність активів 12%:

а) частка боргу — 25% :

б) частка боргу — 50%:

в) частка боргу – 75%:

3.Рентабельність капіталу — 8%;

а) частка боргу — 25% :

б) частка боргу — 50% :

в) частка боргу — 75%:

Ризики при використанні інвестиційних проектів в корпораціях

Відомі рейтингові агентства розраховують та публікують -коефіцієнти цінних паперів тисяч компаній. Р показує середній додатковий дохід при зміні ринкового індексу на 1 % .

Знаючи цінних паперів, можна формувати "портфель" за певним критерієм або дохідності, або ризикованості, або збалансованості ризику і доходу. Якщо бажано мати низький ризик, до портфеля цінних паперів слід додавати акції з низьким -коефіцієнтом. Навпаки, щоб мати більше "доходів, слід додавати акції з високим значенням .

Поряд з коефіцієнтами публікують ще один показник, який характеризує ризикованість акцій — коефіцієнт . Він показує середній рівень зміни ціни акцій конкретної компанії у відсотках за певний період, коли ринок загалом не міняється. Наприклад, якщо зазначено, що за розрахунками за місяць =-0,4, а = 1,2, це означає, що ціни на акції компанії знижувались у середньому на 0,4% за місяць, коли ринок залишався незмінним, і зростали на 1,2% за місяць при кожній зміні ринкового індексу на 1 %.

Припустімо, що наступного місяця ціни на ринку зросли на 10%. Виходячи з минулих даних щодо і розглянутих акцій, можна розрахувати очікувані зміни ціни акцій цього місяця.

Очікувані зміни ціни = - 0,4% + 1,2 * зміна ринку = - 0,4% + 1,2 * 10% = 11,6%.

Маючи дані про значення акцій, інвестори обирають (за інших сталих умов) ті акції, які мають додатні . Згідно з концепцією ризику і доходу вони перебувають у прямо пропорційній залежності: що вищий ризик, то більший дохід.

Можна застосувати і такий підхід, як поділ прогнозованих майбутніх грошових потоків за проектом на безпечну (надійну) і ризиковану частину. Частку безпечних надходжень визначають експертним шляхом. Ризиковану частину грошових потоків відкидають, а безпечну дисконтують за безпечною дисконтною ставкою (в світовій практиці береться на рівні прибутковості державних цінних паперів, тобто низько-доходних, але безпечних вкладень капіталу). Далі визначають NPV тільки з урахуванням безпечної частини дисконтованого грошового потоку. Якщо навіть при зменшенні грошового потоку до безпечної частини значення величини NPV позитивно інвестиційний проект вважається надійним.

Задача

За підрахунками інвестиційний проект упродовж п'яти років щорічно приноситиме такі грошові потоки:

1-й рік — 7000 грош, од.,

2-й рік — 6000 грош. од.,

3-й рік — 5000 грош. од.,

4-й рік — 4000 грош. од.

5-й рік — 3000 грош. од.

Частка безпечних надходжень за експертною оцінкою становитиме:

1-й рік — 95%,

2-й рік — 80%,

3-й рік — 70%,

4-й рік — 60%,

5-й рік — 40%.

Первісні інвестиції — 11 000 грош. од. Безпечна дисконтна ставка - 10%.

Визначити, чи дуже ризикований цей проект.

Розв'язок.

Визначаємо NPV, враховуючи лише безпечні надходження: