Практичне заняття № 5

Тема 6. Ціна капіталу корпорації. Оцінка компанії та теорія опціонного ціноутворення

Мета заняття:	закріпити теоретичні знання студентів з оцінки капіталу АТ (корпорації) оптимізації його структури.
Обладнання:	Роздатковий матеріал: - завдання і методичні рекомендації до практичних занять; - фінансова звітність акціонерних товариств. Технічні засоби навчання: - Економ. “CITIZEN”.

План заняття

1. За фінансовою звітністю акціонерного товариства визначити:

- принципи формування капіталу;

- позитивні і негативні сторони використання власного і позикового капіталу;

- внутрішні і зовнішні грошові фонди АТ.

2. Провести розрахунки показників та дати оцінку використання власного і позикового капіталу.

3. Розрахувати ефект фінансового важеля і зробити висновки, щодо оптимізації структури капіталу.

Методичні рекомендації Оптимізація структури капіталу

Розвиток акціонерного товариства може здійснюватись як за рахунок успішного самофінансування так і за рахунок залучення позикових коштів.

Кошти брати в борг вигідно лише до певної межі, щоб не втратити власну платоспроможність. Між власним і позиковим капіталом має бути визначене оптимальне співвідношення, що створює оптимальну структуру капіталу. Для оцінки цього процесу в управлінні необхідно користуватись показником фінансового важеля.

Фінансовий важіль (леверидж - Leverage) це показник, що пов'язаний з управлінням структурою капіталу акціонерного товариства з визначенням обсягів позикового капіталу. При цьому визначають плече, ефект та рівень фінансового важеля.

Плече фінансового важеля указує на співвідношення між позиковим і власним капіталом акціонерного товариства. [ПК (позиковий капітал) : ВК (власний капітал)]. Це співвідношення має бути оптимальним, бо при перевищенні долі позикового капіталу структура балансу АТ порушується, втрачається платоспроможність підприємства, ліквідність балансу його фінансова стійкість, баланс «хворий», підприємство стає неплатоспроможне і підлягає реорганізації, фінансовій санації чи ліквідації, як підприємство, що стало банкрутом.

Ефект фінансового важеля (ЕФВ) вказує на приріст рентабельності власного капіталу порівняно із загальною рентабельністю капіталу корпорації, АТ, що виникає в результаті використання позик.

Ефект фінансового важеля визначається за формулою:

ЕФВ = (ПК : ВК) · (Р_а - r) · (1 - П_р),

де ПК : ВК – відношення позикового капіталу до власного;

Р_а – r – різниця між рентабельністю активів і відсотковою ставкою за користування позикою, %;

1 - П_р – різниця між одиницею і ставкою податку на прибуток.

З практичної точки зору вважається, що при ситуації коли власний капітал (акціонерний) капітал рентабельний, то й позиковий капітал використаний за призначенням і приніс певний ефект.

Позиковий ЕФВ визначає на скільки відсотків рентабельність власного (акціонерного) капіталу перевищує загальну рентабельність всього капіталу корпорації, АТ.

Слід зазначити, що при розрахунку рентабельності активів використовують показник прибутку до сплати відсотків за позики і податків (ЕВІТ), а при розрахунку рентабельності власного (акціонерного) капіталу беруть чистий прибуток (EPS). Крім того враховується вплив податку на прибуток (1 - П_р). Збільшення суми податку зменшує прибуток і знижує рентабельність власного капіталу.

Задача. За фактичною фінансовою звітністю акціонерного товариства дослідити структуру інвестованого капіталу ЕФВ та вказати на напрямки оптимізації співвідношення між позиковим і власним капіталом (табл. 12).

Таблиця12