Тема 5. Інфляція та грошові реформи.

Грошова реформа – створення та запровадження нової чи удосконалення існуючої грошової системи з метою стабілізації грошового обороту відповідно до нових соціально-економічних умов

Девальвація – зниження обмінного курсу грошей відносно інших валют.

Деномінація – метод “закреслення” нулів, укрупнення масштабу цін, коли старі гроші обмінюються у певній пропорції на значно меншу кількість нових грошей.

Інфляція – знецінення грошей, яке проявляється переважно у формі зростання цін на товари і послуги.

Інфляція – це тривале і швидке знецінення грошей унаслідок надмірного зростання їх маси в обороті.

Інфляція витрат – інфляція, що характеризується підвищенням цін на вироблену продукцію при зниженні обсягів сукупного виробництва або зростанням витрат на придбання факторів виробництва.

Інфляція попиту – характеризується зростанням рівня цін внаслідок збільшення грошового попиту на товари та послуги порівняно з обсягами сукупної пропозиції.

Інфляційні очікування – передбачування, прогнозування певного рівня інфляції на майбутнє. Прагнучи захистити свої доходи від інфляційних втрат,

виробники, продавці наперед закладають інфляційний “запас” у ціни товарів, послуг, тарифи, тим самим прискорюючи і посилюючи інфляційний процес.

Критична точка інфляційного процесу – перехід від відстаючого до випереджаючого зростання цін порівняно зі зростанням маси грошей в обороті.

Нуліфікація – оголошення державою знецінених грошей недійсними, якщо велике падіння купівельної спроможності робить недоцільним їх обмін на нові гроші. Більш м’якою формою, яка застосовується частіше, є обмін старих грошей на нові за надзвичайно низькою пропорцією, майже символічно.

Повна (структурна) грошова реформа – створюються або докорінно перебудовуються всі елементи грошової системи.

Ревальвація – підвищення офіційного курсу грошей щодо інших валют.

Реставрація – відновлення попередньої доінфляційної вартості грошової одиниці.

Стагфляція – застійний стан економіки, що супроводжується одночасним інфляційним зростанням цін.

Часткова грошова реформа – стосується лише організації грошового обороту і зводиться до зміни окремих елементів грошової системи.

Тема 6. Валютний ринок та валютні системи.

Валюта – це грошові кошти, які обслуговують зовнішньоекономічні відносини.

Конвертованість валюти – здатність валюти обмінюватися на іноземну валюту за певним курсом.

Валютна інтервенція – купівля або продаж центральним банком іноземної валюти на ринку з метою впливу на її курс.

Валютна позиція – співвідношення між сумою вимог банку в певнів валюті і сумою зобов’язань у цій самій валюті.

Валютна система – форма організації валютних відносин, закріплена в державно-правових нормах та в міждержавних угодах.

Валютний курс – ціна обміну національної валюти на іноземну.

Валютний ринок – сектор грошового ринку на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар як валюта.

Валютні операції – будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між різними суб’єктами ринку.

Валютний ризик – можливість втрат, пов’язаних з коливаннями валютних курсів.

Євро – спільна валюта країн західної Європи, уведена в обіг з 1 січня 1999 року.

Касові операції – купівля-продаж валюти за курсом, зафіксованим на момент підписання угоди з умовою поставки до двох робочих днів.

Форвардні операції – угоди обміну двома валютами на основі контрактів у майбутньому за форвардним курсом, зафіксованим на момент підписання угоди.

Форвардний курс – курс спот з націнкою або зі знижкою.