Тема 4. Грошові системи.

Грошова система – форма організації грошового обороту в країні, що визначена загальнодержавними законами.

Грошова система – форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично і закріплена в законодавчому порядку.

Грошові сурогати – це: 1) будь-які цінні папери у вигляді грошових знаків, які на відміну від державних (офіційних) грошових одиниць випущені в обіг не центральним банком і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обороті, 2) те ж саме, що квазігроші, котрі можуть випускатися територіальними, місцевими органами влади чи адміністраціями підприємств для внутрішнього користування (у формі чеків, бонів, купонів, талонів в умовах фінансової кризи та інфляції).

Законні платіжні засоби – грошові знаки, які випущені від імені держави і які держава законодавчо зобов’язала всіх економічних суб’єктів приймати в усі види платежів.

Банківські білети (банкноти) – емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур.

Скарбничі (казначейські) білети – емітуються казначейством міністерства фінансів, і їх емісія безпосередньо спрямована на покриття бюджетного дефіциту.

Системи паперово-кредитного обігу – це системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі грошові системи є регульованими, бо держава бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості імітованих від її імені грошових знаків.

Системи паперового грошового обігу – це системи, в яких гроші мають форму казначейських білетів, а грошова емісія здійснюється казначейством для покриття бюджетного дефіциту.

Системи паперово-кредитного грошового обігу – це системи, в яких гроші у формі банківських білетів емітуються центральним банком на кредитних засадах у порядку кредитування економіки.

Системи безготівкового (електронного) грошового обігу – це системи, в яких безготівкову грошову емісію, на кредитних засадах, здійснюють центральний та комерційні банки.

Біметалізм – грошова система, у якій роль загального еквівалента виконували два метали – золото та срібло, монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на ці два метали.

Монометалізм – грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал (золото або срібло), обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на цей грошовий метал.

Монетарна або грошово-кредитна політика – комплекс взаємозв’язаних, скоординованих заходів, які проводить держава через ЦБ у монетарній сфері з метою досягнення певних соціально-економічних цілей.

Платіжна система – сукупність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, механізмів та банківських процедур їх застосування всіма суб’єктами економіки у процесі безготівкових розрахунків. Платіжна система є необхідним елементом фінансової інфраструктури економіки та важелем ефективного державного управління грошовим оборотом, особливо проведення монетарної політики.

Фіскально-бюджетна політика – зводиться до економічного регулювання через механізм оподаткування, інших вилучень до централізованих фондів фінансових ресурсів, фінансування витрат держави, пов’язаних з виконанням нею суспільних функцій. Ця політика забезпечує

можливість безпосередньо впливати як на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію.