Тема 11. Форми, види та роль кредиту.

Авальний кредит – один із видів кредиту, що виникає внаслідок оплати банком-авалістом векселя, коли його в установлений строк не оплатив хто-небудь із зобов’язаних за векселем – векселедавець, акцептант, індосат. У подальшому банк пред’являє цей кредит до погашення належному боржнику в порядку регресу.

Акцептний кредит – один із видів гарантійного кредиту, який виникає в разі оплати банком-акцептантом векселя, коли його не зміг оплатити в установлений строк зобов’язаний за векселем клієнт банку. У подальшому банк пред’являє йому цей кредит до погашення.

Банківський депозит – грошові кошти або банківські метали економічних суб’єктів, передані в тимчасове розпорядження банку з метою отримання доходу, або цінні папери, здані в банк для зберігання на певну дату.

Банківський кредит – кредит, який надають і отримують банки.

Бланковий кредит – кредит, який надається без забезпечення – лише під зобов’язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам.

Боргові цінні папери – цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання. До них відносять облігації підприємств, державні облігації, облігації місцевих позик, казначейські зобов’язання, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі.

Вклад – внесені в банк кошти фізичних осіб з метою зберігання та отримання доходу у формі відсотків, вид депозиту, який має певну специфіку (гарантія повернення в установлених розмірах та переваги в отриманні в разі банкрутства банку, часто відмінності в порядку оформлення, жорсткіший контроль за ощадними банками порівняно з іншими банками тощо).

Дисконт за облігацією – дохід, який виплачується власнику облігації під час її погашення і становить різницю між номінальною вартістю облігації і ціною її придбання.

Дисконтна облігація – облігація, що розміщується за ціною, нижчою ніж її номінальна вартість.

Іпотека – вид забезпечення зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким

іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Іпотечне покриття – іпотечні активи, а також інші активи, що забезпечують виконання зобов’язань за іпотечними облігаціями.

Іпотечний актив – право вимоги за забезпеченим іпотекою грошовим зобов’язанням боржника.

Іпотечний сертифікат – особливий вид цінного папера, забезпечений іпотечними активами або іпотекою.

Іпотечні облігації – іменні облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям. Поділяються на звичайні і структуровані. Емітентом звичайних іпотечних облігацій є іпотечний кредитор, що несе відповідальність за виконання зобов’язань за ними іпотечним покриттям та всім іншим своїм майном, на яке може бути звернено стягнення. Емітентом структурованих облігацій є спеціалізована іпотечна установа, яка несе відповідальність за виконання зобов’язань за такими облігаціями лише іпотечним покриттям.

Комерційний кредит – вид міжгосподарського кредиту, який надається продавцем покупцеві у товарній формі у вигляді відстрочення платежу за реалізовані товари, надані послуги та виконані роботи та погашається грошима. Заборгованість позичальника може оформлятися борговим зобов’я-занням (комерційним векселем) або у вигляді запису на відкритому рахунку.

Консоль – рентна облігація, яка не має строку погашення, не має платежів за основною сумою боргу і завжди дає незмінні купонні платежі.

Купон – частина облігації на пред’явника, яка відрізається від неї і передається замість розписки при отриманні процентів. Купони можуть формуватися у купонні листи, які додаються до сертифіката облігації.

Купонна облігація – облігація, за якою дохід виплачується після пред’явлення купона і яка надає своєму власнику незмінний процентний дохід.

Мінімальна вартість облігації – мінімально припустима номінальна вартість облігації. Відповідно до чинного законодавства України не може бути меншою за одну копійку.

Облігація – борговий цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігації

строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Розміщуються у документарній або бездокументарній (електронній) формі.

Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебатування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо, тобто заборгованість клієнта перед банком.

Овернайт – надані та отримані кредити і депозити строком не більш одного операційного дня без урахування неробочих днів банку.

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання по закінченні встановленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом у банку, який його видав.

Пролонгований кредит – кредит, строк погашення якого перенесений за домовленістю позичальника з кредитором на пізніші строки, як правило, з підвищенням плати за користування ним.

Товарний кредит – це комерційний кредит.

Фінансовий лізинг – від лізингу, за яким лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший від строку, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.