31)Цб, його роль.

ЦБ- орган держ.управління що спеціалізується на управлінні гр. Масою. ЦБ в сучасних для здійснення монетарного впливу повинен бути незалежним. Існує 3 типи незалежн.ЦБ: повна незалежність-держ.частина капіталу до 50%, рівнобічна-50 на 50. 2 шляхи формування ЦБ: еволюційний революційний. Функції ЦБ: емісійна-випуск гр., встан.їх номіналу, зовнішнього вигляду та ознак платижності, заміна зношених купюр і монет, розробка привал гр. Обігу країни. Нагляд за комерційними банками-кредитно-розрах.обслуговування комерц.банків, ліцензування і контроль, розробка правил операцій та бух діяльності КБ, нагляд за ними. Функція банку уряду- збереження і володіння золотовалютними резервами, забезпечення касового виконання держ бюджету, обслуговування держ боргу країни, посередництво на фондовому ринку. Грошово-кредитна політика-заходи ЦБ спрямовані на забезпечення рівноваги гр. Ринку.

30)Валютний курс в Україні.

Україна використовувала кілька режимів вал. курсу - від плаваючого до фіксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу. У грудні 1992 р. було визначено ринковий (плаваючий) режим вал. курсу укр. карбованця. На практиці така с-ма означала фактичне введення режиму конвертованості валюти без попереднього забезпечення відпов. екон. умов: конкурентоспроможної стр-ри ек-ки, гнучкої с-ми цін, розвитку банківської інфрастр-ри та ін. Результатом такого підходу стала хронічна нерівновага на вал. ринку, доларизація внутр. обороту та бартеризація зовнішньоторг. обороту. У 1993 р. уряд наполіг на прийнятті НБУ адміністративно фіксованого курсу карбованця, який призвів до зниження ефективності експорту, збільшення частки бартерних операцій ,зменшення надх. іноз. в-ти на внутр. р-к, зростання внутр. боргу, "втечі" капіталів за кордон. З часом все більше уваги стали приділятиринковим методам стабілізації вал. курсу , і фіксований вал курс було замінено на так зв регульований (плаваючий). З 1994 р. було запроваджено ринк. мех-м визначення курсу на основі попиту і проп-ї. Протягом 1996 та першої половини 1997 рр. НБУ підтримував плаваючий (ринковий) курс на відносно стабільному рівні в межах установленог овал. коридору. Наприкінці 1997 р. змінилась міжнар. кон’юнктура, почався відплив короткостр. капіталів із нових ринків, до яких належить і У. Нерезиденти У. стали активно продавати ОВДП. Це значно зменшило проп-ю і водночас збільшило попит на валюту. Для утримання стабліьності курсу гривні НБУ був змушений використати власні резерви, накопичені раніше, неодноразово переглядалися межі вал. коридору. З листопада 1999 р. НБУ відмовився від вал. коридору та проголосив перехід до гнучкого вал. курсу при збереженні деяких адміністративних обмежень ринку, що визначалися умовами, які склалися на ринку після фін. кризи 1998 р. НБУ установлює офіційний вал. курс за двома групами валют: перша група - це переважно вільноконвертовані валюти. Друга група - це валюти, за якими торгівельні операції та неторгівельні розрах-ки відбуваються рідше. За цими валютами курс установлюється раз на місяць.