39) Шляхи формування власних ресурсів комерційних банків (структура власного капіталу, вимоги до розміру, особливості та перспективи формування в комерційних банках України)

Власний капітал банку займає незначну частку у загальному обсязі капіталу банку (до 10%), що обумовлено специфікою діяльності комерційного банку як установи, що здійснює мобілізацію тимчасово вільних грошових ресурсів на фінансовому ринку та надає їх у позику. Проте власний капітал має важливе значення для ефективного здійснення банківської діяльності. Він виконує три важливі функції: 1) захисна - страхування вкладів і депозитів, що гарантує певний захист інтересів кредиторів комерційного банку у випадку його ліквідації або банкрутства; 2) оперативна - особливо важлива у період початку функціонування банку, що надає можливість за рахунок власного капіталу профінансувати придбання основних засобів, оренду приміщення та початок фінансової діяльності; 3) регулююча - при встановленні економічних нормативів регулювання комерційних банків важливе місце відводиться нормативам капіталу банку. Власний капітал банку при обчисленні економічних нормативів поділяють на капітал першого та другого рівня (основний та додатковий): До основного капіталу відносять: - зареєстрований статутний капітал банку; - емісійні різниці; - результати минулих років (нерозподілений прибуток); - результати минулого року, що очікують затвердження (розподілу). До додаткового капіталу належать: - загальні резерви банку; - резервний фонд; - результати переоцінки основних засобів; - результат поточного року (нерозподілений прибуток).

Внутрішні джерела поповнення капіталу: нерозпод. прибуток КБ; переоцінка осн. засобів; резерви та спеціальні фонди; капіталізація дивідендів.

Зовнішні джерела поповнення капіталу: емісія акцій; субординований борг.

Сьогодні основними напрямками збільшення капіталу є додаткова емісія акцій, зміна номіналу акцій, капіталізація прибутку, емісія боргових зобов’язань.

Основними факторами, які визначають частку ВК банку є: наявність держ. с-ми страхування депозитів; хар-р операцій, що здійснює банк; ліквідність активів банку у порівнянні з іншими суб’єктами.

40) Депозити як основне джерело формування ресурсної бази комерційного банку (сутність, класифікація, види, депозитний процент, особливості в Україні)

Депозити - Кошти, передані на зберігання у фінансово-кредитну установу з відповідним режимом їх використання, що регулюється банківським законодавством

Види депозитів: До запитання, Строкові, Ощадні

Ознаки депозитів до запитання: Кошти можуть бути вилучені власниками на першу вимогу, Кошти вилучаються як в готівковій, так і у безготівковій формі (переказом на інший рахунок). Депозити до запитання призначені в основному для поточних розрахунків. Рух коштів на цих рахунках може оформлятися чеком, дорученням або іншим розрахунковим документом.

Ознаки строкових депозитів: Мають чітко визначений термін зберігання. Сплачується фіксований процент. Величина депозиту здебільшого залишається, незмінною протягом усього строку зберігання коштів

Ознаки ощадних депозитів: Призначені для тривалого нагромадження коштів, Певні обмеження при вилучені коштів. Не можуть бути використані для поточних розрахунків

На відміну від депозитів до запитання, за строковими депозитами сплачується високий депозитний процент, рівень якого залежить від терміну вкладу, виду внеску, облікової ставки НБУ, загальної динаміки ставок грош. ринку та інших факторів. Відсоткова ставка за строковими депозитами встановл. на рівні, який не перевищує величину облікової ставки НБУ.

Особливості в У.: Конкуренція на ринку позичкових капіталів змушує КБ У. шукати нові форми та способи залуч. коштів. Вже сьогодні клієнти мають можливість корист. так званими «now» - рахунками. Ці рахунки поєднали в собі принципи зберігання і викор. строкових вкладів та вкладів до запитання: як тільки сума залишку на рах. перевищ. якусь величину, на неї починають нараховуватись проценти.

Ще одним перспективним засобом залучення заощадж. населення у банк. вклади є «supernow» - рахунки, на які нараховується доход за плаваючою ставкою.

Застосування останнім часом в У. безготівкових розрахунків за допом. пластикових карток – один з перспектив. методів залуч. заощадж. населення у грошовий обіг країни. Також, в У. можливе створ. спец. вкладів, які б поєднували функції депозит. і страхового рахунків.

Варто зазнач., що депозитна плітика в У. набуває соціального хар-ру. Прикладом такої політики є відкриття спец. пенсійних вкладів з підвищеною % ставкою.