
- •Isbn 966-608-195-4
- •§ 1. Місце української мови у сучасному житті
- •§ 2. Українська літературна мова та культура мови
- •§ 3. Словники і словникові видання з української мови
- •§ 4. Стильові різновиди літературної мови
- •Указ Президента України Про день працівника соціальної сфери
- •Додаток № 1
- •Положення Про ринковий збір
- •§ 5. Основні норми української літературної вимови
- •Стилістичне використання лексичних засобів мови
- •§ 6. Слово і його значення
- •§ 7. Пароніми
- •§ 8. Синоніми
- •§ 9. Уживання іншомовних слів
- •§ 10. Мовленнєва надмірність і недостатність
- •§ 11. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання
- •§ 12. Стилістичне розшарування лексики
- •§ 13. Канцеляризми і штампи
- •Іменник
- •§ 14. Рід відмінюваних іменників
- •§ 15. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 16. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •§ 17. Стилістичні особливості форм числа
- •II. Вживання абстрактних, речовинних і власних іменників
- •III. Ненормативне вживання форм числа іменників
- •§ 18. Варіанти відмінкових форм іменників
- •Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •IX. Орудний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
- •§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 20. Кличний відмінок іменників. Звертання, що складаються з кількох назв
- •Кличний відмінок іменників і відміни
- •Кличний відмінок іменників II відміни
- •3. Кличний відмінок іменників III відміни
- •4. Кличний відмінок імен по батькові
- •5. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 21. Відмінювання прізвищ
- •§ 22. Особливості вживання складних слів типу крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба і. Відмінювання складних слів
- •II. Родова характеристика складних слів
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 24. Ступені порівняння прикметників
- •II. Найвищий ступінь порівняння
- •III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів
- •IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •§ 25. Синоніміка прикметників і непрямих
- •II. Присвійно-відносні прикметники
- •III. Відносні прикметники
- •IV. Вибір синтаксичного варіанта
- •§ 26. Вживання особових займенників
- •§ 27. Вживання зворотного і присвійних
- •§ 28. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних
- •І. Відмінювання кількісних числівників
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •II. Відмінювання порядкових числівників
- •§ 31. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 32. Творення і вживання деяких форм
- •II. Форми теперішнього часу
- •III. Форми минулого часу
- •IV. Форми майбутнього часу
- •V. Форми наказового способу
- •§ 33. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 34. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 35. Вживання прийменників
- •§ 36. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •2. Труднощі виникають при перекладі конструкцій і з іншими прийменниковими конструкціями. Запам'ятайте такі російсько-українські відповідники:
- •§ 38. Вживання сполучників
- •§ 39. Порядок слів у простому реченні
- •§ 40. Узгодження підмета з присудком
- •§ 41. Вживання однорідних членів речення
- •§ 42. Паралельні синтаксичні конструкції
- •§ 43. Складне речення
- •Ділова документація
- •§ 44. Класифікація ділових паперів. Правила написання тексту документів
- •§ 45. Документація особового складу
- •§ 46. Особисті офіційні документи
- •§ 47. Інформаційні документи
- •§ 48. Документи колегіальних органів
- •§ 49. Загальна характеристика ділових листів
- •§ 50. Етикет ділового листування та використання мовних формул
- •§ 51. Зразки ділових листів
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники 259
- •§ 51. Зразки ділових листів 319
- •Volkotrub, Galyna I. Stylistycs of business english
§ 8. Синоніми
Важливим засобом урізноманітнення мовлення є використання синонімів (від грецьк. зупопутіа — однойменність), тобто слів, у яких значення повністю чи частково збігаються, як-от: метелиця, заметіль, сніговиця, завірюха, хуртовина; байдужий, апатичний; двоєдушний, дволичний, лицемірний; акцент, наголос, наголошування; асоціація, об'єднання, товариство, спілка.
Група слів, об'єднаних синонімічними відношеннями, називається синонімічним рядом. Наприклад, для позначення форми державного устрою, побудованого на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності й свободи, використовується синонімічний ряд демократія, народовладдя, народоправство. Значення "який має лікувальні властивості" об'єднує в синонімічний ряд прикметники лікарський, лікувальний, фармацевтичний, медикаментозний, помічний.
У складі синонімічного ряду одне слово є основним, стрижневим, його називають домінантою (від лат. сіотіпаж — панівний). Так серед синонімів боржник, дебітор, довжник домінантою є боржник, у ряду вішалка, вішак, вішало як стрижневе слово визначаємо слово вішалка. Домінанта у словниках синонімів подається першим як семантично наймісткіше, найуживаніше і стилістично нейтральне слово.
Синоніми поділяються на абсолютні (лексичні дублети), і відносні (чи часткові). Абсолютні синоніми виявляють повний збіг значення, відносні відрізняються одним чи кількома значеннями або відтінками значення. Абсолютними синонімами є, наприклад, слова лінгвістика і мовознавство, кожне з яких означає науку про загальні закони будови і функціонування людської мови. Ці слова є взаємозамінними, як і синоніми, що вживаються на означення "скам'янілої смоли хвойних дерев", — бурштин і янтар.
Як приклад відносних синонімів наведемо слова екземпляр — примірник. Вони збігаються у значенні "одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних": 100 примірників (екземплярів) посібника. Лише слово екземпляр вживається у значенні "представник якогось роду — тварин, рослин" (рідкісний екземпляр жоржини), в якому воно не замінюється словом примірник. Відносні синоніми інвентар і реманент об'єднуються значенням "сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності", але словом реманент позначаються предмети, що використовуються лише в сільському господарстві. Синоніми процент — відсоток збігаються у значенні "сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю". Тільки процент (причому переважно у формі множини) вживається у значенні "дохід, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної в ощадну касу або банк".
Розбіжності у значенні спричиняють різну сполучуваність синонімів. Розглянемо, наприклад, синонімічний ряд водій — шофер. Слова заміняють одне одного, якщо йдеться про особу, яка працює на автомобільному транспорті: водій автобуса — шофер автобуса, водій вантажівки — шофер вантажівки, водій таксі — шофер таксі тощо. Слово шофер не може замінити слово водій, якщо йдеться про керування іншими засобами пересування, отже, єдино можливими є словосполучення: водій трамвая, водій тролейбуса, водій танка тощо. Серед синонімів із значенням "добре пристосований для користування" слова зручний, вигідний мають широку сполучуваність, прикметник похватний вживається лише щодо предметів, які можна взяти в руки, слова комфортабельний, комфортний звичайно є означеннями назв приміщень та меблів. Різна сполучуваність може виявлятися у неоднаковому керуванні синонімів залежними словами, як-от: кохати, любити кого, умирати, пропадати, сохнути за ким; дорожити ким, чим, цінувати, цінити кого, що; брак кого, чого, нестача, нестаток чого, у чому, дефіцит чого, у чому, з чим, скрута з чим, яка, голод на що, криза яка; опановувати що, оволодівати чим, освоювати що.
Крім значення, синоніми можуть відрізнятися емоційним забарвленням, стилістичними особливостями (тобто закріпленістю за певними сферами чи ситуаціями спілкування). Наприклад, у значенні "чоловік стосовно своїх дітей" можуть вживатися слова батько і тато. Перше слово не має функціональних обмежень, друге використовується переважно у розмовно-побутовій мові. У синонімічному ряду зі значенням "негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось" об'єднуються слова нейтральні {вада, недолік, хиба), книжні {дефект, мінус) та розмовні {ґандж, порок). Функціональними особливостями відрізняються синоніми нейтрального слова індик: слово дундук є розмовним, гиндик і тру- хан належать до діалектної лексики. У синонімічному ряду зі значенням "іти вперед, напираючи на кого-небудь, штовхаючи інших" нейтральні слова лізти, пхатися об'єднуються з фамільярним пертися.
Синонімічний ряд можуть утворювати слова і словосполучення, наприклад: лікарняний листок — листок непрацездатності — бюлетень; двоюрідний — у перших — стриєчний (діал.); навколишнє середовище — довкілля; мер — голова міськради (міськадміністрації).
Семантико-стилістичні особливості синонімів обов'язково враховуються при їх використанні. Слова, що відрізняються відтінком розмовності, вживаються лише у невимушеному розмовному мовленні. У текстах офіційно-ділового та наукового стилю повинні використовуватися ті слова, які забезпечують нейтральність викладу і допомагають найточніше висловити думку. Наявність синонімів допомагає урізноманітнити мовлення, уникнути повторення слів, найточніше висловити думки і почуття.