І. Відмінювання кількісних числівників

За нормами української літературної мови відмінюються всі роз­ряди числівників. Поширеними помилками усного мовлення є вжи­вання ненормативних форм числівників, неповне відмінювання складених і складних числівників. Розглянемо основні правила від­мінювання числівників.

1. Числівник один (одне (-о), одна, одні) відмінюється так:

Н. (скільки?) Р. (скількох?) Д. (скільком?) 3. = Н. або Р. О. (скількома?) один — одне (-о)

одного

одному

одне (-о)

одним одна

однієї (-ої)

одній

однією (-ою) одними

одну одні одних одним = Н. або Р.

М. (на скількох?) (на) одному (ім) (на) одній (на) одних

Форми середнього роду одно і одне є паралельними, але одне — це частіше вживана форма. Вживання форми одно в науковому й офі­ційно-діловому стилях не допускається.

2. Числівники два (дві), три, чотири відмінюються так:

три трьох трьом =Н. або Р.

трьома (на) трьох

Н. два — дві Р. двох Д. двом 3. = Н. або Р. О. двома М. (на) двох чотири чотирьох чотирьом =Н. або Р. чотирма (на) чотирьох

3. Числівники п'ять —десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) фор­ми і відмінюються за таким зразком:

Н. п'ять

Р. п'яти (п'ятьох)

Д. п'яти (п'ятьом)

3. п'ять або п'ятьох

О. п'ятьма (п'ятьома)

М. (на) п 'яти (п 'ятьох) десять

десяти (десятьох) десяти (десятьом) десять або десятьох десятьма (десятьома) (на) десяти (десятьох)

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування:

н.	шість	сім
р.	шести (шістьох)	семи (сімох)
д.	шести (шістьом)	семи (сімом)
3.	шість або шістьох	сім або сімох
о.	шістьма (шістьома)	сьома (сімома)
м.	(на) шести (шістьох)	(на) семи (сімох)

Н. вісім

Р. восьми (вісьмох)

Д. восьми (вісьмом)

3. вісім або вісьмох

О. вісьма (вісьмома)

М. (на) восьми (вісьмох)

Запам'ятайте: у числівниках на -десят в українській мові (на від­міну від російської) перша частина не змінюється, порівняйте:

російська мова

И. шестьдесят

Р. шестидесяти

Д. шестидесяти

В. шестьдесят

Т. шестьюдесятью

П. (о) шестидесяти українська мова

Н. шістдесят

Р. шістдесяти (шістдесятьох)

Д. шістдесяти (шістдесятьом)

3. шістдесят або шістдесятьох

О. шістдесятьма (шістдесятьома)

М. (па) шістдесяти (шістдесятьох)

4. Числівники сорок, дев'яносто, сто у всіх непрямих відмінках, крім знахідного, що дорівнює називному, мають закінчення -а:

СТИЛІСТИКА 1

ДІЛОВОЇ мови 1

§ 1. МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У СУЧАСНОМУ ЖИТТІ 10

§ 2. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА ТА КУЛЬТУРА МОВИ 22

§ 3. СЛОВНИКИ І СЛОВНИКОВІ ВИДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ мови 44

§ 4. СТИЛЬОВІ РІЗНОВИДИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 66

§ 5. ОСНОВНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ 88

§ 6. СЛОВО І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ 105

§ 7. ПАРОНІМИ 122

§ 8. СИНОНІМИ 129

§ 9. УЖИВАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ 136

§ 10. МОВЛЕННЄВА НАДМІРНІСТЬ І НЕДОСТАТНІСТЬ 145

§ 11. ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З ОГЛЯДУ НА СФЕРУ 155

її ВИКОРИСТАННЯ 155

§ 12. СТИЛІСТИЧНЕ РОЗШАРУВАННЯ ЛЕКСИКИ 166

§ 13. КАНЦЕЛЯРИЗМИ І ШТАМПИ 175

ІМЕННИК 190

§ 14. РІД ВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ 190

§ 15. РІД НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ 195

§ 16. РІД І ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ НАЗВ ОСІБ ЗА ПРОФЕСІЄЮ, ПОСАДОЮ, ЗВАННЯМ 197

§ 17. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ЧИСЛА 200

ІМЕННИКІВ 200

І. Вживання однини в значенні множини 200

II. Вживання абстрактних, речовинних і власних іменників 202

у множині 202

III. Ненормативне вживання форм числа іменників 204

§ 18. ВАРІАНТИ ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ІМЕННИКІВ 205

І. Давальний відмінок однини іменників II відміни 205

II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни 206

III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни 206

IV. Відмінювання іменника III відміни мати 207

У. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни 207

VI. Називний відмінок множини іменників II відміни 207

VII. Родовий відмінок множини 208

VIII. Знахідний відмінок множини 209

IX. Орудний відмінок множини 209

X. Місцевий відмінок множини 209

XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові 210

§ 19. ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ II ВІДМІНИ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ 210

§ 20. КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК ІМЕННИКІВ. ЗВЕРТАННЯ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ З КІЛЬКОХ НАЗВ 213

1. Кличний відмінок іменників І відміни 213

2. Кличний відмінок іменників II відміни 213

3. Кличний відмінок іменників III відміни 214

4. Кличний відмінок імен по батькові 214

5. Звертання, що складаються з кількох назв 214

§ 21. ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ 215

3. 217

о. м. 217

§ 22. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ ТИПУ КРІСЛО-ГОЙДАЛКА, ІКС-ПРОМЕНІ, 219

ЇЖАК-РИБА 219

І. Відмінювання складних слів 219

II. Родова характеристика складних слів 220

ПРИКМЕТНИК § 23. УЖИВАННЯ ДЕЯКИХ ФОРМ ПРИКМЕТНИКІВ 221

І. Повні та короткі форми прикметників 221

II. Варіанти відмінкових форм прикметників 222

§ 24. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ 223

І. Вищий ступінь порівняння 223

II. Найвищий ступінь порівняння 224

III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів 225

порівняння прикметників 225

IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння 225

§ 25. СИНОНІМІКА ПРИКМЕТНИКІВ І НЕПРЯМИХ 226

ВІДМІНКІВ ІМЕННИКІВ 226

І. Присвійні прикметники 226

II. Присвійно-відносні прикметники 227

III. Відносні прикметники 228

IV. Вибір синтаксичного варіанта 228

ЗАЙМЕННИК 229

§ 26. ВЖИВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ 229

§ 27. ВЖИВАННЯ ЗВОРОТНОГО І ПРИСВІЙНИХ 231

ЗАЙМЕННИКІВ 231

§ 28. ВЖИВАННЯ ОЗНАЧАЛЬНИХ, ВКАЗІВНИХ, НЕОЗНАЧЕНИХ, ВІДНОСНО-ПИТАЛЬНИХ 232

ЗАЙМЕННИКІВ 232

ЧИСЛІВНИК § 29. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ 234

І. Відмінювання кількісних числівників 234

II. Відмінювання порядкових числівників 244

§ ЗО. СИНОНІМІЯ ЧИСЛІВНИКІВ 244

§ 31. СПОЛУЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ 245

ДІЄСЛОВО 247

§ 32. ТВОРЕННЯ І ВЖИВАННЯ ДЕЯКИХ ФОРМ 247

ДІЄСЛОВА 247

І. Неозначена форма дієслова 247

II. Форми теперішнього часу 248

III. Форми минулого часу 249

IV. Форми майбутнього часу 249

V. Форми наказового способу 250

§ 33. ТВОРЕННЯ І ВЖИВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ 250

§ 34. ТВОРЕННЯ І ВЖИВАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ 255

§ 35. ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ 256

§ 36. СИНОНІМІЯ ПРИЙМЕННИКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ 257

І. Прийменники, що передають відношення мети 257

II. Прийменники, що виражають причинові відношення 257

III. Прийменники, що виражають часові відношення 258

IV. Прийменники, що виражають просторові відношення 258

V. Прийменники, що передають відношення відповідності 258

VI. Прийменники, що передають допустові відношення 259

VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення 259