11.2. Операції банків у сфері вексельного обігу
У сучасній ринковій економіці вексель відіграє помітну роль у господарській практиці та у діяльності банків. Вексельні операції банків в Україні регулюються «Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України», затвердженим постановою правління НБУ від 16 грудня 2002 р. № 508. Цим документом визначено, що банки у сфері вексельного обігу можуть здійснювати кредитні, торговельні, гарантійні, розрахункові, комісійні операції (рис. 11.4).
Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів чи під забезпечення векселями. Кредитні операції банків з векселями можуть бути активними — урахування векселів, надання кредитів під заставу векселів або пасивними — переврахування придбаних векселів, одержання кредитів під заставу векселів.
Торговельними є операції з купівлі або продажу векселів за ціною, що встановлюється у відсотках до суми векселя. До активних торговельних операцій належить придбання векселів, а до пасивних - продаж придбаних векселів.
Гарантійні операції супроводжуються взяттям банком на себе зобов’язань платежу за векселями з умовою оплатити векселі при настанні певних обставин і в установлений строк. До гарантійних належать операції з авалювання та надання гарантій на забезпечення оплати векселів (наприклад, у разі розрахунків за допомогою документарного акредитива).
Розрахункові операції поділяються на операції з оформлення заборгованості векселями (акцептування переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку; видача простих векселів банком кредиторові банку; видача банком переказних векселів на боржника банку; видача банку простих векселів боржником банку) та на операції з розрахунків із використанням векселів (вексельний платіж банку кредиторові; вексельний платіж боржника банку).
Виконання комісійних операцій пов'язане з інкасуванням векселів оплатою векселів, у яких банк є особливим платником (доміциліатом); зберіганням векселів (оригіналів, копій і примірників); купівлею-продажем, а також обміном векселів за дорученням клієнтів..
Бути суб'єктами вексельного права, тобто брати на себе всі права та обов'язки, що випливають зі змісту векселя, мають право банки зі статусом юридичної особи.
Територіальні структурні підрозділи банку можуть отримати від головного банку — юридичної особи повноваження на здійснення всіх або окремих операцій з векселями.
Рис. 11.4. Операції банків із векселями
Під час проведення операцій з векселями банк приймає такі ризики: кредитний, ліквідності, процентний, операційний. З метою зниження ризиків банки можуть включати в договори відповідні умови.
Платіж за векселем банки здійснюють тільки в безготівковій формі. Банкам забороняється використовувати векселі як внесок до статутного капіталу.
Банк має забезпечувати документальне оформлення руху векселів, з якими він здійснює будь-які операції. Зокрема, незалежно від того, чи переходить право власності на векселі до банку, приймання та передавання векселів здійснюються банком на підставі відповідних первинних документів, що мають містити реєстр (опис) векселів.
Під час одержання грошових коштів за векселями відмітка про це (розписка) здійснюється на самому векселі або на окремому аркуші паперу (алонжі). Розписки також можуть складатися під час приймання чи передавання векселів.
Акти, як правило, складаються після повного або часткового виконання операції і містять інформацію про виконання або не виконання (неналежне виконання) контрагентами своїх зобов'язань або ж виникнення у процесі виконання договорів дебіторської та кредиторської заборгованості.
Юридичні або фізичні особи, які здійснюють видачу і передавання векселів, на вимогу банку оформляють і подають відповідні супровідні первинні документи, доручення на інкасування, доручення на зберігання, заявки на купівлю (продаж) тощо. Форма зазначених документів установлюється банком самостійно.
Банк може вимагати подання йому оригіналів або копій векселів для проведення їх експертизи. У разі подання копій відмітка про це проставляється в первинному документі або пред’явникові копій видається відповідна розписка. Якщо на вимогу клієнта подають додаткові документи, відповідальний працівник банку видає розписку про їх одержання. Якщо банк відмовив у здійсненні операцій з векселем, то зазначені документи повертають клієнту.
Організаційне забезпечення проведення операцій з векселями визначається банком. У банках, які активно використовують векселі, як правило, створюються спеціалізовані структурні підрозділи, до основних функцій яких належать: координування здійснення установами банку операцій з векселями; контроль за дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів здійснення юридичної та фінансової експертиз векселів, ще подаються в банк; накопичення, обробка і зберігання інформації про фінансовий стан зобов'язаних осіб за векселями, що належать банку на праві власності або перебувають у заставі; контроль за строками здійснення відповідних дій за векселями (платіж, акцепт тощо); складання, видача й акцептування банком простих і переказних векселів.