11.9. Зберігання банками векселів клієнтів

Банки за дорученням своїх клієнтів можуть здійснювати операції зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників век­селів). Вони відносяться до комісійних операцій.

Операції зберігання векселів клієнтів можуть полягати в:

а) зберіганні;

б) передаванні оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;

в) передаванні примірника переказного векселя, що признача­вся для акцепту, законному векселедержателю іншого примірни­ка векселя;

г) передаванні оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, указаних довірителем.

Зберігання векселів в установах банків здійснюється у вигляді «закритого» та «відкритого» зберігання. Закрите зберігання век­селів передбачає надання довірителю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями і здійснюється на підставі договору зберігання.

При відкритому зберіганні векселів у банк подається супро­відне до векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями. Доручення на збері­гання має містити реєстр векселів, що передаються, якого доста­тньо для здійснення зберігання.

Банк бере на себе зобов'язання зберігати передані йому векселі, відповідати за всі наслідки, пов'язані з їх знищенням та псуванням, за винятком випадків форс-мажорних обставин, гарантуючи повер­нення або передавання векселів за призначенням як щодо якості й кількості, так і щодо зовнішнього вигляду. Відтак банк не відпові­дає за зменшення вартості векселів, що приймаються на зберігання, за їх неналежне оформлення і добросовісність придбання векселів довірителем, а також за затримку вимоги векселя особою, якій вони мають бути передані згідно з інструкціями доручення на зберігання, за втрату або знищення векселів під час їх пересилання.

При здійсненні схову з подальшим передаванням векселів до­вірителю або особам, указаним довірителем, банк не бере на себе ніякої відповідальності за форму, повноту., точність, справжність, підроблення, юридичне значення векселів, так само як і за зага­льні та/або окремі умови, що є у векселях, а також жодним чином не відповідає за відповідність даних, що містяться в дорученні на зберігання, умовам договору між довірителем і особою, якій пе­редаються векселі. Також банк не відповідає за неплатоспромож­ність, недбалість, помилку тощо особи, якій згідно з інструкціями доручення на зберігання має бути переданий вексель.

Банк не повинен приймати векселі на зберігання, а доручення на зберігання до виконання, якщо:

1) реквізити хоча б одного із векселів не відповідають зазна­ченим у дорученні на зберігання (реєстрі векселів, переданих на зберігання) даним;

2) якщо банк упевнений, що виконання цього доручення нега­тивно позначиться на його діловій репутації.

При передаванні векселя для зберігання здійснення індосаме­нту не потрібне. При поверненні векселів зі зберігання вони мо­жуть бути одержані тільки представником довірителя з належним чином оформленими повноваженнями після юридичної експер­тизи копії векселя.

При врученні векселя представник довірителя має дати розпи­ску про його одержання, після чого банк направляє довірителю повідомлення про вручення у термін і способом, що встановлені договором про зберігання. За передавання векселя неналежному держателю банк несе відповідальність згідно з договором про зберігання та чинним законодавством. Банк здійснює зберігання векселів тільки самостійно, незалежно від мети зберігання, і не має права передоручати зберігання іншій установі цього самого банку. Він також не має права користуватися і розпоряджатися векселями без письмового дозволу довірителя.

За здійснення операцій зі зберігання банк може утримувати на свою користь винагороду. Розмір винагороди може встановлюва­тись як у відсотках до вартості або суми векселів, так і як фіксо­вана сума за один вексель.