2. Вантажно-розвантажувальні роботи

Транспортування будівельних вантажів завжди охоплює трудомісткі процеси завантаження і розвантаження транспортних засобів. Для зменшення витрат праці та собівартості вантажно-розвантажувальних робіт застосовують комплексно-механізовані методи виконання їх. Там, де це можливо, слід використовувати транспортування вантажів без додаткового перевантаження.

Під комплексною механізацією вантажно-розвантажувальних робіт розуміють таку, при якій усі основні процеси та операції заванта­ження і розвантаження транспортних засобів виконуються комплексом взаємозв'язаних за продуктивністю та технічними параметрами машин.

Механізація завантаження і розвантаження транспортних засобів у будівництві переважно здійснюється за допомогою самохідних кранів різних типів. Практика використання кранів на вантажно-розвантажу­вальних роботах показує, що значні витрати часу припадають на опера­ції по зачепленню та відчепленню вантажів. Тому велике значення в підвищенні продуктивності праці кранів має застосування автоматич­них або напівавтоматичних захоплюючих пристосувань та контейнерів.

Для роботи зі штучними і сипкими вантажами значного поширення набули навантажувачі. Це пояснюється їх універсальністю і високою мобільністю. Завдяки цьому будівельні навантажувачі можна ефектив­но використовувати на малооб'ємному розосередженому будівництві, а також на підіймально-транспортних роботах у межах будівельного май­данчика (перенесення і подача пакетів, стінових матеріалів, баддей і бункерів з бетоном тощо).

У разі завантаження сипких, кускових і дрібноштучних вантажів застосовують також стрічкові конвеєри. Конвеєри можуть переміщува­ти вантажі на висоту до 5 м під кутом 22°. їх можна перевозити в частково розібраному вигляді на причепі до автомашини.

Для вивантаження пилоподібних і сипких матеріалів з критих заліз­них вагонів застосовують механічні лопати і пневматичні розвантажу­вачі напірної дії.

Вибір найраціональніших схем і способів механізації вантажних і розвантажувальних робіт ґрунтується на порівняльних техніко-еконо- мічних розрахунках варіантів.

Основними показниками оцінки варіантів є: вартість та трудомісткість механізованої переробки вантажів; одноразові витрати; простої транс­портних засобів під час вантажно-розвантажувальних операцій.

Контейнер — це інвентарний багатооборотний пристрій або об'ємна місткість, яка дає змогу транспортувати багажі без допоміжної тари та забезпечує механізовану вантажну переробку (рис. 1, а-д). За конст­руктивними особливостями контейнери можуть бути розбірними і нерозбірними, складними, відкритого або закритого типу, за способом роз­вантаження — саморозвантажувальні або з розвантаженням вручну, за призначенням — універсальні і спеціалізовані. Доцільність використан­ня кожного типу контейнера визначається видом вантажів та особливістю транспортних засобів.

Нарівні з контейнерами у будівництві широко застосовують пакетні перевезення вантажів, в основному під час транспортування масових будівельних дрібноштучних вантажів, наприклад будівельної цегли, азбес­тоцементних виробів, частка яких у загальному обсязі перевезень є знач­ною.

Пакетування — це об'єднання дрібноштучних матеріалів в укруп­нені об'єми спеціальними технічними засобами (засоби пакетування — спеціальні піддони, стрічки), що дає змогу навантажувати і розвантажу­вати пакети механізованими засобами (рис. 1, е-з). Транспортні пакети однорідних вантажів доставляють, як правило, від підприємств- виробників до будівельного майданчика без додаткового переформу­вання на постачальницьких базах. Формування транспортних пакетів здійснюється на підприємствах, що виробляють будівельні матеріали і вироби, як правило, відповідно до вимог будівельних організацій.

Засоби пакетування розрізняють за: призначенням — універсальні і спеціалізовані; видом — піддони, пакету вальні стропи, касети і плівки, сітки, обв'язки; конструкцією — жорсткі, напівжорсткі та гнучкі; мі­рою використання — багатооборотні та разового використання.