4. Приготування та транспортування бетонної суміші

Приготування бетонної суміші. Приготування бетонної суміші містить операції приймання і складування складових матеріалів (цемен­ту і заповнювачів), їхнього дозування і перемішування та видавання готової бетонної суміші на транспортні засоби. В разі приготування бетонних сумішей з добавками, на легких заповнювачах чи за певних умов (зимових, жарких) у даний технологічний цикл включають додаткові операції. Так, для сумішей з добавками (пластифікувальними, про-тиморозними тощо) треба попередньо приготувати водний розчин цих добавок; у зимових умовах попередньо підігрівають заповнювачі і воду; при використанні легкобетонних сумішей на пористих заповнювачах їх можна попередньо замочувати.

Бетонну суміш готують за закінченою чи розчленованою технологією. У першому випадку здобувають готову бетонну суміш, у другому — віддозовані сухі компоненти або суху бетонну суміш.

Транспортування бетонної суміші. (рис.6) У загальному вигляді процес транспортування бетонної суміші включає навантажування бетонної суміші в транспортні засоби з бункера бетонозмішувальної установки, доставляння (переміщування) її різними транспортними засобами до будівельного майданчика, перевантаження на транспортні засоби, що подають суміш до конструкції, яка зводиться, наступне подавання сумі­ші до місця укладання. Застосовують також схему доставляння бетон­ної суміші від бетонозмішувальної установки одними й тими самими транспортними засобами безпосередньо до місця укладання. У цьому випадку не виконують перевантаження.

Залежно від застосування засобів розрізняють порційне, безперерв­не і комбіноване транспортування бетонної суміші.

Для порційного транспортування використовують автотранспортні засоби, бадді, бункери. Безперервне виконують конвеєрами і бетоноводами, якщо відстань від бетонозмішувальної установки до місця укла­дання бетонної суміші незначна. Комбіноване транспортування поєд­нує порційне переміщення суміші від заводу до будівельного майдан­чика і наступне безперервне подавання її в конструкцію бетононасосами, бетоноводами, конвеєрами чи бетоноукладачами. Основними технологічними вимогами до транспортування бетонної суміші є забезпечення збереження її легкоукладальності й однорідності. Для цього бетонна суміш має бути захищеною від атмосферних опадів, сонячних променів, витікання цементного молока чи розчину; слід попе­редити її розшаровування. Тривалість транспортування не повинна пе­ревищувати часу, яким починається процес тужавлення.

Для запобігання розшаруванню і збереження технологічних власти­востей суміші застосовують спеціалізовані транспортні засоби: автобетонозмішувачі та автобетоновози. Доцільно вибирати дороги з твердим покриттям без вибоїн і нерівностей. Щоб запобігти укладанню бетонної суміші після початку тужавлення, обмежують тривалість транспортуван­ня готової суміші: 45 хв — при температурі суміші 20...30 °С, 90 хв — при 10...20 °С і 120 хв - при 5...10 "С.

Подавання бетонної суміші. (рис.6) При бетонуванні різноманітних назем­них та підземних конструкцій з інтенсивністю робіт до 20 м³ на добу бе­тонну суміш транспортують у баддях місткістю 0,5...3 м³ і подають кранами.

Баддя — це зварна металева конструкція, яка має корпус, каркас, зас­лінку, важіль. Бадді бувають поворотні та неповоротні.

Стрічкові пересувні конвеєри доцільно застосовувати для подаван­ня бетонної суміші у невеликі (площею 5...8 м²) монолітні конструкції. Конвеєри мають довжину 6...15 м і ширину стріч­ки 400...500 мм і можуть подавати бетонну суміш на висоту 1,5...4 м. Кути нахилу стрічки не повинні перевищувати 8° при підніманні суміші рухливістю до 4 см, 15° — рухливістю до 6 см, а при опусканні суміші —відповідно 12° і 10°. Швидкість руху стрічки 1...3 м/с.

Стрічкові бетоноукладальники застосовують для зведення масив­них конструкцій (фундаментів, плит тощо) з інтенсивністю бетонуван­ня 20...30 м³/добу. Це машини, які мають устаткування для приймання бетонної суміші, подавання до місця укладання (стрічкові конвеєри), змонтоване на самохідній чи причіпній основі.

Вібраційними установками подають бетонну суміш рухливістю 4...12 см вниз під кутом 5...20° на відстань до 30 м при бетонуванні невеликих у плані конструкцій. До складу вібраційних установок входять віброживильник, віброжолоб та опорні елементи.

Трубопровідне транспортування бетонної суміші (рис.7) застосо­вують здебільшого в межах будівельного майданчика. Розрізняють тран­спортування бетононасосними установками та пневмотранспортування.

Транспортування бетононасосними установками використовують у разі подавання бетонної суміші в усі види монолітних конструкцій, у тому числі в місця, недосяжні для інших засобів. Бетононасосні установ­ки включають бетононасоси, бетоноводи і засоби розподілення суміші. Вони бувають трьох основних видів: стаціонарні, причіпні та самохідні.

Бетононасоси — високопродуктивні машини (10...80 м³/год), які призначенні для безперервного подавання бетонної суміші по трубах (бетоноводах) на відстань 250...400 м по горизонталі на висоту 50...100 м.

Бетоноводи складаються з окремих прямих ланок 0,3...3 м завдовж­ки і колін (відводів) з кутом повороту 90°, 45, 30, 22,5 і 15°. Ланки і коліна з'єднують між собою за допомогою швидкорознімних замків з натяжними клинами і гумовими ущільнювачами. Залежно від продук­тивності бетононасоса застосовують бетоноводи з внутрішнім діамет­ром 80...203 мм. Для безперервного подавання суміші діаметр бетоноводу має бути не менше трьох максимальних розмірів заповнювачів.

Автобетононасоси — установки з бетононасосом і розподільною шарнірно-зчленованою, гідравлічною повноповоротною стрілою, що змон­товані на шасі автомобіля. Мобільність та можли­вість подавання бетонної суміші в межах значної зони (на відстань до 27 м і висоту до 23 м) забезпечують високу ефективність їх при бетону­ванні різноманітних конструкцій.

Основні вимоги при транспортуванні бетонної суміші бетононасосними установками полягають у забезпеченні потрібної властивості суміші й дотриманні правил експлуатації устаткування.

Нормальна експлуатація установок забезпечується при транспортуванні бетонних сумішей рухливістю 5...15 см, що відповідає вимогам легкоперекачуваності - можливості її переміщення по трубопроводу на максимальні відстані без розшаровування й утворення пробок. Особливу увагу звертають на правильне співвідношення фракцій суміші, її гранулометричний склад.

Перед подаванням бетонної суміші треба змастити внутрішню поверх­ню бетоноводу вапняним тістом чи пластичним цементно-піщаним роз­чином складу 1:2.

Слід уникати перерв у подаванні бетонної суміші більше ніж на 15...20 хв. Якщо тривалість перерви 30...60 хв, треба через кожні 10 хв прокачувати суміш протягом 10... 15 с. При більших перервах та після закінчення бетонування бетоновід промивають.

Пневмотранспортування бетонної суміші забезпечує доставлення бетону у важкодоступні місця, простоту керування процесом і сприятливі умови для його автоматизації.

Для транспортування сухої суміші використовують цемент-гармати і набризк-машини. Ці машини застосовують і для бетонування методом торкретування. Транспортування бетонних сумішей у готовому вигляді виконують розчинонасосами з пневматичною приставкою, а також ка­мерними пневмонагнітачами.