- •Методичні вказівки
- •Основні поняття та визначення надійності автомобілів
- •1. Визначення ремонтних затрат (рангів затрат)
- •2. Складання структурної схеми надійності
- •Приклад складання структурної схеми надійності
- •Складання структурно-логічної формули
- •3. Визначення вимог до ресурсних показників складальних одиниць
- •4. Розрахунок імовірності неруйнування підшипників кочення
- •Послідовність розрахунку ймовірності неруйнування підшипників кочення
- •Приклад розрахунку
- •Розрахунок імовірності неруйнування валів та осей за критерієм міцності від втомленості за умов стаціонарного режиму навантаження при згинанні
- •Приклад розрахунку
- •Послідовність розрахунку
- •6. Розрахунок показників надійності невідновленої системи із постійними в часі інтенсивностями відмов елементів
- •Приклад розрахунку.
- •7. Визначення середнього напрацювання до відмови одного та кількох автомобілів
- •Приклад розрахунку
- •Розрахунок:
- •Послідовність розрахунку:
- •8. Розрахунок ймовірності неруйнування клинових пасів
2. Складання структурної схеми надійності
Знайдені значення затрат на капітальний ремонт виробу та його складальних одиниць є показником ремонтопридатності. Далі зручніше користуватися не саме затратами Т і t, а рангами ремонтних затрат Ri. Kpiм того, треба знати затрати на поточний ремонт виробу в порівняльних одиницях вимірювання iз затратами на капітальний ремонт (часу, трудомісткості чи вартості). Для складання структурної схеми надійності треба знайти:
де Тп р – час поточного ремонту;
Тк р – час капітального ремонту.
За рангами затрат Ri, з урахуванням а визначають комплекти, ремонт яких еквівалентний (за рангами затрат) капітальному ремонту виробу, що проектується ( ).
Найкращим є комплект, що містить мінімальну кількість складальних одиниць, причому кожна складальна одиниця в структурній cxeмi надійності подається один раз.
Очевидно, що вci складальні одиниці, ранг яких , — це ремонтні комплекти, оскільки затрати на їхній капітальний ремонт дорівнюють або перевищують норматив капітального ремонту машин (рис. 1.1).
Це, як правило, базові елементи проектованого виробу (на структурній cxeмi їx зображують послідовно (рис. 1.1, а). Решта групи складальних одиниць утворює ремонтні комплекти в такий спосіб, аби мінімальна кількість рангів давала сумарний ранг:
|
(5) |
а б в г
Рис. 1.1 Приклади сполучення комплектів:
а – ; б – 1 2; в – паралельне сполучення при а > Ri >( Ri<<а );
г – паралельно-послідовне сполучення при 1 < < 2;
Для виконання цієї умови вci ранги Ri < 1 поділяють на три групи:
1) 1 > R а; 2) а> R > (Ri<<а); 3) Ri<<а.
Ранги затрат Ri<<а називаються істотно малими:
(Ri<<а) = (0,1…0,3) а. (6)
При формуванні ремонтних комплектів за умовою (5) слід керуватися правилами, наведеними нижче.
Ранги затрат nepшої групи 1> а доповнюються для виконання умови (5) icтотно малими рангами Ri<<а. При цьому істотно малі ранги розміщуютъся в структурній cxeмi паралельно рангам 1> а під стрілкою.
Так, якщо в упорядкованому ряді рангів є ранги R1 = 0,8 та R2 = 0,2, а величина а= 0,7, то на підставі залежності (6) істотно малі ранги:
Ri<<а = (0,1...0,3)•0,7 = 0,07...0,21.
Значення істотно малого рангу з обчисленого діапазону добирають, виходячи зі значень решти рангів. Чим вони менші, тим менше значення слід брати для істотно малого рангу. Ці ранги розміщують під стрілкою (рис. 1, б). Істотно малими рангами доповнюють будь-який з комплектів з а.
3 рангів затрат другої групи формують комплекти доти, доки зберігається умова (5). Ранги затрат цих складальних одиниць у структурній cxeмi надійності розміщують паралельно.
Так, якщо в упорядкованому ряді є ранги: R1 = 0,35; R2 = 0,35; R3 = 0,3 i а = 0,6, то до істотно малих рангів слід віднести ранги, значення яких дорівнюють або менші за 0,18 ((Ri<<а) = 0,3•0,6 = 0,18). Задані ранги не є істотно малими та меншими за величину, а тому їх слід розміщувати в структурній cxeмi паралельно (рис. 1.1, в).
У такий cпociб компонують yci можливі неповторювані варіанти ремонтних ситуацій, виходячи з умови (5).
Останнім у структурній cxeмi надійності може виявитися комплект 1> , або 1< <2. У першому випадку вci ранги розміщують паралельно за аналогією з рис. 1, в, а в другому випадку – паралельно-послідовно. В паралельно вітках розміщують ранги з найбільшим значенням так, аби сума рангів їх була меншою за одиницю, решта утворює послідовний ланцюг в одній (або кількох) з паралельних віток. На схемі їх сполучають двома лініями (рис. 1.1 г). У послідовній схемі розміщують елементи, зняття яких залежить один від одного, - це ранги затрат третьої групи.
Всі ремонтні комплекти між собою в структурній схемі сполучають послідовно. Кожний з комплектів у схемі має бути представлений лише один раз.