1.2. Призначення та принцип землеустрою

Згідно Закону України ”Про землеустрій” від 22 травня 2003 року, який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особам.

Завдання землеустрою полягає в наступному:

- реалізовувати державну політику щодо використання та охорони земель, здійснювати земельну реформу, вдосконалювати земельні відносини, науково обґрунтовувати розподіл земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів, формувати раціональну систему землеволодінь і землекористувань, створювати екологічно сталі агро ландшафти;

- надавати інформацію для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

- встановлювати і закріплювати на місцевості межі адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, встановлювати і закріплювати межі земельних ділянок власників і землекористувачів;

-прогнозувати, планувати і організовувати раціональне використання та охорону земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

- організовувати території сільськогосподарських підприємств, установ і організацій з метою охорони земель, організації і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо- і пасовище зміни;

- зберігати природні ландшафти, відновлювати та підвищувати родючість ґрунтів, рекультивувати порушені землі, захищати землі від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, забруднення промисловими відходами, консервувати деградовані і малопродуктивні землі;

- організовувати території підприємств, установ і організацій з метою сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень(земельних сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення;

- надавати інформацію щодо кількості та якості земель, їхнього стану та інших даних ,необхідних для ведення державного земельного кадастру та моніторингу земель, здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.

Землеустрій базується на слідуючи принципах:

- дотримання законності;

- забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки;

- організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов;

- узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства;

- створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю;

- забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування;

- забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів, відтворення родючості ґрунтів;

- встановлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.