- •2.1. Характеристика об’єкту проектування
- •2.2. Розрахункові параметри зовнішнього та внутрішнього повітря
- •Розрахункові параметри зовнішнього повітря
- •3. Розрахунок втрат теплоти приміщеннями
- •4. Розрахунок надходжень шкідливих речовин в приміщення
- •4.1. Надходження тепла в приміщення
- •4.1.1. Надходження тепла від людей
- •4.1.2. Надходження тепла від джерел штучного освітлення
- •4.1.3. Надходження тепла від сонячної радіації
- •4.1.4. Надходження тепла від їжі, що остигає
- •4.1.5. Надходження тепла від технологічного обладнання
- •4.1.6 Надходження тепла від поверхні гарячої води
- •4.1.7 Тепловіддача опалювальних приладів
- •4.1.8 Визначення загальних теплонадходжень в приміщення
- •4.1.9 Складання теплового балансу
- •4.2 Надходження вологи в приміщення
- •4.2.1 Виділення вологи людиною
- •4.2.2 Надходження вологи від їжі, що остигає
- •4.2.3 Надходження вологи з поверхні води і зі змоченої поверхні
- •4.2.4 Надходження вологи від технологічного обладнання
- •4.2.5 Визначення загальних надходжень вологи в приміщення
- •4.3 Газові надходження в приміщення
- •5. Визначення повітрообмінів
- •5.1. Повітрообмін за санітарними нормами
- •5.2. Повітрообмін на розбавлення вуглекислого газу до гдк
- •5.3. Вибір принципової схеми обробки повітря. Побудова на I-d діаграмі процесів обробки
- •5.3.1 Теплий період
- •5.3.2 Холодний період
- •6. Аналіз роботи системи кондиціювання при зміні параметрів зовнішнього клімату
6. Аналіз роботи системи кондиціювання при зміні параметрів зовнішнього клімату
Кліматичні умови зовнішнього повітря постійно змінюються, що впливає на функціонування системи центрального кондиціювання. Для оцінки режимів функціонування системи кондиціювання нанесемо на I-d-діаграму межі зон зовнішнього, внутрішнього, припливного і повітря, що видаляється з приміщення (рис. 6.1).
1. Область можливих станів зовнішнього повітря обмежена:
температурами і ентальпіями зовнішнього повітря для теплого періоду (зверху) і холодного (знизу);
вологістю, при цьому максимально можливе значення вологості можна прийняти 100%, мінімальне – 20%;
Рис. 6.1. Межі зон зовнішнього, внутрішнього, припливного і повітря, що видаляється з приміщення в залежності від пори року
- вологовмістом для найтеплішого місяця. Для цього необхідно знайти середню місячну температуру [10, табл. 2] і середню місячну вологість [10, табл. 24] для липня.
2. Нанесемо на I-d-діаграму область оптимальних параметрів мікроклімату для розрахункового приміщення. Значення необхідних параметрів приймаються з табл. 2.2 (чотирикутник В1, В2, В3, В4).
3. Через точки В1, В2 проводимо промені процесів для теплого періоду, через точки В3, В4 – для холодного. Потім на цих променях відкладаємо значення температур припливного повітря окремо для теплого і холодного періоду. Отримаємо чотирикутник П1, П2, П3, П4. Далі на променях процесів відкладаємо температури повітря, що видаляється з приміщення для теплого і холодного періоду і отримуємо точки Вд1, Вд2, Вд3, Вд4.
Таким чином, можна виділити такі області на I-d-діаграмі і режими роботи установки кондиціювання, що їм відповідають (рис. 6.2):
Область 1 – нагрівання зовнішнього повітря в повітронагрівачі І ступеню, адіабатне зволоження в камері зрошення і нагрівання в повітронагрівачі ІІ ступеню;
Область 2 – адіабатне зволоження повітря і нагрівання в повітронагрівачі ІІ ступеню;
Область 3 – нагрівання повітря в повітронагрівачі ІІ ступеню;
Область 4 – тепловологісна обробка повітря відсутня;
Область 5 – охолодження повітря при постійному вологовмісті (сухе охолодження) до ентальпії Іт, адіабатне зволоження при постійній ентальпії Іт і нагрівання в повітронагрівачі ІІ ступеню;
Область 6 – охолодження і осушення повітря (мокре охолодження) і нагрівання в повітронагрівачі ІІ ступеню;
В курсовій проекті необхідно виконати побудову, як зображено на рис. 6.1 і пронумерувати характерні області. I-d-діаграма з побудовою підшивається до курсової роботи.
Р ис. 6.2. Режими роботи кондиціонера в залежності від пори року