МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку, аудиту і фінансового аналізу

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «управлінський облік»

для студентів напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

заочної форми навчання

Кривий Ріг

2010

Укладач:

старший викладач кафедри ОАФА Буркова Л.А.

Рецензент: к.е.н., доцент Кругла Н.М.

Відповідальний за випуск:

д.е.н., професор, завідувач кафедри ОАФА Нусінов В.Я.

Методичні вказівки розроблені відповідно до навчального плану для студентів напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» заочної форми навчання, які прослухали повний курс лекцій з дисципліни «Управлінський облік». Наведено список рекомендованої літератури.

В результаті вивчення дисципліни студенти мають оволодіти теоретичними знаннями з організації та методики управлінського обліку, сутності та основних складових управлінського обліку, понятійного апарату в управлінському обліку, організації управлінського обліку на підприємстві з метою навчитися отримувати інформацію про різні аспекти діяльності підприємства, що відображаються в управлінському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління.

Контрольна робота студентів виконується студентами групи для їх ефективного саморозвитку Ця робота здійснюється з метою вдосконалення знань студентів.

Затверджено на засіданні кафедри обліку, аудиту і фінансового аналізу Протокол № 3 від 18.10.2010 р.

Схвалено вченою радою економічного факультету Протокол № 2 від 21.10.2010 р.

Зміст

		стор.
	Вступ	4
1.	Мета та завдання дисципліни	5
2.	Структура залікових кредитів	7
3.	Контрольна робота студентів	9
4.	Варіанти контрольної роботи	10
5.	Структура контролю	45
6.	Навчально-методичні матеріали з дисципліни	46
6.1.	Навчальна та довідкова література	46
6.2.	Нормативна та інструктивна література	47
6.3.	Методична література	48
	Додатки	50

ВСТУП

Організація ефективної діяльності будь-якого підприємства залежить від якості управління, яка багато в чому залежить від своєчасного отримання менеджером достовірної інформації про стан об'єкта управління. Формування та надання такої інформації є одним з основних завдань бухгалтерського обліку.

У міжнародній практиці як самостійні види бухгалтерського обліку існують фінансовий, управлінський і податковий облік. У різних країнах рівень розвитку і використання цих видів обліку не однаковий. Так, у багатьох зарубіжних країнах практично не існує окремо податкового обліку, а його функції суміщені з фінансовим обліком. В Україні, як і в Росії та деяких інших країнах СНД, практично відсутній як самостійний вид управлінський облік. У той же час, за оцінками спеціалістів, в економічно розвинених країнах фірми та компанії 90% робочого часу та ресурсів у галузі бухгалтерського обліку витрачають на постановку та ведення управлінського обліку, тоді як на традиційний фінансовий облік витрачається лише залишкова частина. Щось подібне за обсягом і складом облікових робіт можна спостерігати й в Україні, але відсутність організаційного поділу обліку на фінансовий та управлінський значно нівелює ці процеси. Такий стан можна пояснити і тим, що не всі керівники та спеціалісти підприємств повною мірою володіють методами і прийомами управлінського контролю та аналізу, не усвідомлюють переваг їх використання у практичній діяльності.

Реформування економічних відносин, інтеграція України в світову економіку стали поштовхом щодо широкого використання облікової інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. У цих умовах своє чинне місце в системі підготовки спеціалістів з обліку та аудиту зайняв управлінський облік.

З недавнього часу в нашій країні розвивається не тільки фінансовий облік, а в управлінському обліку вже використалися деякі його фрагменти - облік витрат на виробництво, калькулювання собівартості продукції, техніко-економічне планування, аналіз господарської діяльності.

Особливістю управлінського обліку є орієнтація на детальний облік витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції з метою пошуку резервів для зниження витрат на одиницю продукції.