5.3.1 Теплий період

На I-d діаграму наносимо точки З і В, які відповідають параметрам зовнішнього і внутрішнього повітря. Через точку В проводимо промінь процесу з кутовим коефіцієнтом і на його перетині з ізотермами і знаходимо точки Вд і П, які відповідають параметрам повітря, що видаляється і припливного. Кутовий коефіцієнт променя процесу знаходиться за формулою

, кДж/кг, (5.3)

де - надлишки або недостача повної теплоти, кДж/год, приймаються з табл. 4.2; - кількість вологи, що надходить в приміщення, кг/год, приймається з табл. 4.3.

Температура повітря, що видаляється з приміщення визначається за формулою

, ºС, (5.4)

- висота приміщення, м; - градієнт температури по висоті приміщення, ºС/м, приймається за дод. 11; - температура припливного повітря, визначається за формулою

, ºС, (5.5)

- робоча різниця температур в зоні обслуговування, ºС, можна прийняти до 6 ºС. При цьому не повинна бути нижче 14ºС.

Далі проводимо ліні і відкладаємо на ній точки П´ і О. Точка П´ знаходиться на перетині ізотерми і лінії . Точка О – на перетині кривої =95% і лінії . Точку Н з’єднуємо з точкою О прямою лінією. Побудову процесу обробки повітря зображено на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Побудова процесу зміни стану повітря на І-d діаграмі для прямоточної схеми в теплий період

Таким чином, лінія НО відповідає процесу осушення і охолодження повітря в повітроохолоджувачі, лінія ОП´ - нагріванню повітря в другому повітронагрівачі, лінія П´П – підігріванню повітря в вентиляторі і припливних повітроводах, ПВВд – зміна стану повітря в приміщенні, що обслуговується.

Повітрообмін за надлишками повної теплоти визначається за формулою

, кг/год, (5.6)

де - ентальпія відповідно повітря, що видаляється і припливного повітря, кДж/кг.

Повітрообмін за надлишками явної теплоти визначається за формулою

, кг/год, (5.7)

де - надлишки явної теплоти, кДж/год, приймаються з табл. 4.2; с – теплоємність повітря, кДж/(кг·К), с=1,005 кДж/(кг·К).

Повітрообмін за надлишками вологи

, кг/год, (5.8)

де - кількість вологи, що надходить в приміщення, кг/год; - вологовміст відповідно повітря, що видаляється і припливного повітря, г/кг.

За розрахунковий повітрообмін для теплого періоду приймається найбільше з значень, отриманих за формулами (5.1), (5.2), (5.6)-(5.8).

Витрата холоду для процесу охолодження і осушення визначається за формулою

, Вт, (5.9)

де - ентальпія відповідно зовнішнього повітря і повітря після обробки в повітроохолоджувачі, кДж/кг.

Витрата тепла в другому повітронагрівачі складає

, Вт, (5.10)

де - ентальпія повітря після другого повітронагрівача, кДж/кг.

5.3.2 Холодний період

Витрата припливного повітря в холодний період приймається рівною витраті повітря в теплий період.

Побудову процесу на І-d діаграмі починаємо з нанесення точок З і В (рис. 5.2). Через точку В проводимо промінь процесу , розрахований за формулою (5.3) для холодного періоду. За формулою (5.4) розраховуємо температуру повітря, що видаляється з приміщення і на перетині ізотерми з променем процесу знаходимо точку Вд. Якщо стан повітря, що видаляється, відповідає параметрам внутрішнього середовища, точки В і Вд співпадуть.

Вологовміст припливного повітря складе

, г/кг, (5.11)

де - вологовміст повітря, що видаляється, г/кг; - розрахунковий повітрообмін для теплого періоду, кг/год.

Перетин лінії з променем процесу визначить положення точки П. Далі через точку П проводимо лінію до перетину з кривою відносної вологості 95%, отриману позначимо точку О. Лінії і проводимо до їх взаємного перетину в точці К. Температура в точці О повинна бути вище 0°С.

Таким чином, лінія НК – нагрів повітря в першому повітронагрівачі, КО – ізоентальпійне зволоження повітря в зрошувальній камері або в секції стільникового зволоження, ОП – нагрів повітря в другому повітронагрівачі, ПВВд - зміна стану повітря в приміщенні, що обслуговується. Підігрів повітря в вентиляторі і припливних повітроводах в холодний період не враховується.

Рис. 5.2. Побудова процесу зміни стану повітря на І-d діаграмі для прямоточної схеми в холодний період

Витрата тепла в першому повітронагрівачі складає

, Вт, (5.12)

де - ентальпія повітря після першого повітронагрівача і зовнішнього повітря відповідно, кДж/кг.

Витрата тепла в другому повітронагрівачі розраховується за формулою

, Вт, (5.13)

де - ентальпія повітря після другого повітронагрівача і після обробки в камері зрошування або стільниковому зволожувачі відповідно, кДж/кг.

Витрата води в секції зволоження, яка випаровується в процесі обробки повітря, складе

, кг/год, (5.14)

де - вологовміст повітря після зволоження і після нагріву в другому повітронагрівачі відповідно, г/кг.