22. Поняття, особливості та види правових актів управління.

Акти державного управління - це владні, прийняті згідно з вимогами законів, приписи органів виконавчої влади з питань компетенції усіх органів (посадових осіб), що породжують юридичні наслідки. Акти державного управління є засобом практичної реалізації завдань виконавчої влади. Найбільш типовою класифікацією актів управління є класифікація актів залежно від їх юридичних властивостей та суб’єктів права видання актів. За юридичними властивостями акти державного управління поділяються на: нормативні (встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях, призначені на довгострокове та багаторазове застосування), індивідуальні (вирішують конкретні питання управління і не містять у собі норм права, спрямовані на одноразове застосування відносно конкретних випадків, ситуацій, обставин, здійснюють безперервне оперативне вирішення органами виконавчої влади численних справ)та змішані (містять і норми права, і рішення щодо конкретних управлінських справ та ненормативні приписи). В залежності від суб’єктів прийняття нормативних актів управління виділяють: Укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, інструкції, розпорядження міністрів; рішення місцевих державних адміністрацій; положення, правила, інструкції, накази, розпорядження, що видаються керівниками державних підприємств та установ.

Особливості актів державного управління: -приймаються при здійсненні функцій виконавчої влади - підзаконний характер; - офіційний характер; - владний характер; - прийняті в установленому законом порядку, належним чином оформлені. У сукупності ці ознаки зумовлюють відмінність актів державного управління від законів, актів громадських організацій, службових документів, актів судових органів, органів прокуратури, та цивільно-правових угод, договорів.

23. Порядок подання та розгляду звернень платників податків органами ДПС України. Нове Положення розроблене відповідно до статей 55 і 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статей 6 - 8, 18 Закону України "Про звернення громадян" та визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів ДПС.

Пунктом 4 Положення окреслено основні вимоги до оформлення скарги, поданій до органу ДПС платником податків. Зокрема, скарга має містити:

а) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;

б) найменування органу ДПС, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та сума;

в) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов'язання, визначеною органом ДПС у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу ДПС;

г) про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу ДПС про подання скарги органу ДПС вищого рівня;

ґ) підпис фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи. Якщо скарга в інтересах фізичної особи або юридичної особи подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою такої юридичної особи;

д) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги, у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним органом  ДПС, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з'ясування дати отримання відділенням поштового зв'язку скарги, датою подання скарги вважається дата надходження скарги до органу ДПС (пункт 7 Положення).

Звертаємо увагу на терміни подання скарги. Зокрема, пунктом 8.2 Положення визначено, що скарга подається до органу ДПС протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення органу ДПС, що оскаржується.

Новий Порядок подання та розгляду скарг платників податків органами ДПС врахував також положення Податкового кодексу України щодо запровадження з 1 січня 2011 року дворівневої процедури адміністративного оскарження рішень органів ДПС. Зокрема, скарги на рішення органів ДПС районного рівня нашої області подаються до ДПА в Чернівецькій області. Скарги на рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів подаються до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу ДПС.

У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, з повторною скаргою до органу ДПС вищого рівня. Скарги на рішення ДПА в Чернівецькій області подаються до ДПА України. Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу ДПС подаються до центрального органу ДПС (п.8.2, 9.1. Положення).

Залишилася чинною норма щодо перенесення  строку подання скарги на наступний робочий день, у разі коли останній день строків, зазначених у підпунктах 8.2 і 8.3, підпункті 9.1, пункті 13 цього Положення, припадає на вихідний або святковий день (п.11 Положення).

Звертаємо увагу платників податків, що скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 та підпунктом 9.1 Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби (п.12 Положення).

Щодо обов’язків органу ДПС, то необхідно зазначити наступне. Відповідно до п.13 Положення орган ДПС зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник органу ДПС (заступник керівника) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад зазначений вище строк,  але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-ти денного строку.

Пунктом 14 Положення також визначено, що при розгляді скарги платника податків орган ДПС перевіряє правомірність нарахування, або прийняття будь-якого рішення органу ДПС, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

а) залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

б) скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині;

в) скасовує податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;

г) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу;

ґ) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу без розгляду та повертає автору.

Рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (заступник керівника). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається чи надається платнику податків.

Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи під розписку (для фізичної особи, якщо його вручено особисто фізичній особі або її представникові під розписку) або надіслано поштою з повідомленням про вручення на адресу, зазначену платником податків безпосередньо у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення на скаргу.

24. Правові засади здійснення реєстраційних процедур. Реєстраційні дії здійснюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», який набрав чинності 1 липня 2004 року і відповідно до якого в кожній райдержадміністрації або міськвиконкомі були введені посади державних реєстраторів, створено Єдиний державний реєстр, в цілому – впорядкована система державної реєстрації  юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, яка до цього проводилась донавантаженими спеціалістами управлінь економіки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України. Підготовка Закону була дуже серйозною, і вийшла майже інструкція по процедурі здійснення реєстраційних дій, хоча, не без деяких упущень (наприклад, щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи додатком, реєстрації підприємців без ідентифікаційного номера, або відміни рішення про припинення). Поступово вносились зміни, які ліквідовували ці «прогалини». Проте, в 2011 році, який став самим «урожайним» на зміни, під «вивіскою» спрощення зайняття підприємницькою діяльністю лише ускладнюється життя підприємцям.. Часом складається враження, що зміни приймались для вирішення якихось питань законодавцями, і як буде далі – нікого не хвилює. Частина змін були настільки не виважені та не пропрацьовані, що вже в цьому ж році змінені або відмінені. А зараз – в зворотньому порядку. З 16 грудня 2012 р. Ускладнення та затягування в часі процедури проведення реєстраційних дій. З цієї дати, після проведення реєстраційної дії, Виписку з ЄДР реєстратор видаватиме лише після того, як ним буде отримано від органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України дані про внесення відповідних відомостей про проведену реєстраційну дію до відомчих реєстрів. Найцікавіше, що терміни обміну даними Законом не встановлені, і складається наступна ситуація – реєстратор після прийняття документів має три дні для проведення державної реєстрації юридичної особи або змін до установчих документів, два робочих дні для реєстрації підприємця або змін до відомостей про підприємця, які містяться в ЄДР, ще один день – на передачу повідомлення про проведену реєстраційну дію і відомостей з реєстраційної картки в статистику, податкову та пенсійний, потім – невизначений термін, поки дані будуть ними опрацьовуватись та надійдуть відповідні повідомлення, і лише після цього, не пізніше наступного робочого дня, видає Виписку. Для чого таке ускладнення та затягування, взагалі незрозуміло, але комусь це, очевидно, потрібно. Тим більше, що вже більше трьох років державний реєстратор сам не передає відомості в  статистику, податкову та пенсійний –  обмін інформацією здійснюється на центральному рівні в електронному вигляді (хоча до цього часу відповідні зміни в Закон не внесені, і юридичну відповідальність несе саме реєстратор), а це – щонайменше три дні. Чому не видавати Виписку відразу, а потім забезпечити передавання та прийом інформації – абсолютно не зрозуміло. Але – щось «покращили». Боюсь, що юридичним особам та підприємцям просто добавиться лишнє «коло ходіння» – до реєстратора, за кілька днів – статистика, податкова, пенсійний – щоб взяли на облік і дали повідомлення реєстратору, за кілька днів – реєстратор, і знову – статистика, податкова, пенсійний. А якщо не працюватимуть або «заглючать» програми передачі чи обробки даних, чому має страждати підприємець? І головне – притягнути до відповідальності майже неможливо! Серед нововведень є і невеличкі плюси – нарешті, через вісім років дії закону, визначено, що зміна КВЕДів підприємцем – це зміна до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі, і відповідно, відбувається за визначеною для цього процедурою. А також знято вимогу при проведенні реєстраційних дій відмітки в паспорті для осіб, які відмовились від реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера), достатньо повідомлення про це відповідного органу державної податкової служби. З 12.04.2012 р. Безкоштовна видача Виписки з ЄДР при включенні відомостей. Набирають чинності зміни до Закону про державну реєстрацію, які врегульовують декілька проблем, про які я писав в жовтні 2011 р. у відкритому листі Державній реєстраційній службі. Найцікавіше для суб’єктів господарювання – законодавчо передбачена безкоштовна видача Виписки з Єдиного державного реєстру при включенні відомостей про підприємця або юридичну особу до ЄДР (неактуально – див. наступну новину), а також встановлено обов’язок Держреєстру забезпечити на офіційному сайті доступ до відомостей з ЄДР та можливість пошуку всіх зареєстрованих осіб (така можливість вже реалізована на сайті ДП ІРЦ). Внесено також ряд інших змін – виключено пункт, що державний реєстратор проводить резервування найменування юридичних осіб (аж через рік виправили недогляд в законі), виправили помилкове посилання на пункт щодо документів для припинення підприємця, а також внесені незначні нюанси в процедуру реєстрації змін до установчих документів (в т.ч. – нарешті встановлено строк проведення цієї дії, який не повинен перевищувати три робочих дні). Але і надалі стійке враження, що права рука не знає про те, що пише ліва. Як станом на сьогодні, так і після набрання чинності цих змін, не передбачено, що державний реєстратор має видати юридичній особі нову редакцію установчих документів з відміткою про реєстрацію (про стару редакцію, яка втратила чинність – не забули, а ось видача новозареєстрованої Законом не передбачена!!!), та безкоштовну Виписку з ЄДР (виняток – лише коли вносяться зміни, які зазначені у Виписці). Але оскільки п.10 Ст.21 Закону передбачає, що не справляється плата за одержання Виписки при проведенні державної реєстрації змін  до  установчих документів юридичної особи, рекомендую з документами на зміни подати і запит на отримання Виписки, яку і отримати безкоштовно.