19. Перерахуйте основні причини нещасних випадків від дії електричного струму.

• випадкове доторкання до струмопровідних частин обладнання, що перебувають під напругою;

• поява напруги на металевих конструктивних частинах обладнання у результаті пошкодження ізоляції;

• поява напруги на відключених частинах струмопровідного обладнання в наслідок випадкового включення обладнання;

• виникнення крокової напруги на поверхні землі, на якій стоїть людина, в результаті замикання дроту на землю.

20. Основні заходи захисту від ураження електричним струмом.

• Забезпечення неприступності струмопровідних частин які знаходяться під напругою до випадкового дотику.

• Електричне розділення мережі.

• Використання подвійної ізоляції.

• Використання захисного заземлення, занулення.

21. Сформулюйте чинник небезпеки, пов'язаний з дією електричного струму. Перерахуйте яку дію надає електричний струм на людину.

Факторы:

1. Род тока (постоянный или переменный, частота 50Гц наиболее опасна)

2. Величина силы тока и напряжения.

3. Время прохождения тока через организм человека.

4. Путь или петля прохождения тока.

5. Состояние организма человека.

6. Условия внешней среды.

Действия эл тока на организм человека:

1) Термическое действие (ожоги)

2) Электролитическое (разложение различных жидкостей в организме человека)

3) Биологическое (раздражение мышечных и нервных волокон)

4) Механическое (механические повреждения органов под действием первых трёх действий тока)

22. При протіканні електричного струму через тіло людини які можливі ураження? Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.

Действия эл тока на организм человека:

1) Термическое действие (ожоги)

2) Электролитическое (разложение различных жидкостей в организме человека)

3) Биологическое (раздражение мышечных и нервных волокон)

4) Механическое (механические повреждения органов под действием первых трёх действий тока)

Травмы:

• местные;

• общие (электроудары).

• электрические ожоги (под действием электрического тока);

• электрические знаки (пятна бледно-желтого цвета);

• металлизация поверхности кожи (попадание расплавленных частиц металла электрической дуги на кожу);

• электроофтальмия (ожог слизистой оболочки глаз).

Надання допомоги при уражені електричним струмом поділяють на два етапи:

— звільнення ураженого подальшої суміжності з струмоведучою частиною, яка міститься під напругою: електричне обладнання (корпус апарату, проводи та ін.);

— надання першої допомоги до прибуття лікаря.

Торкання до струмоведучих частин, які містяться під напругою, викликає у більшості випадків не довільне судомне скорочення м’язів і загальне зворушення, яке може привести до порушення і навіть до припинення органів дихання і кровообігу. Якщо уражений тримає провід руками, його пальці так сильно стискаються, що визволити провід з його рук стає неможливим. Тому перша дія, того хто надає допомогу, повинна бути: негайне вимкнення тієї частини електричної установки, якої торкається уражений. Вимкнення проводиться за допомогою вимикачів, рубильника або іншого вимикаючого апарату. 

Щоб звільнити ураженого від струмоведучої частини чи проводу напругою до 1000 В, треба скористатися канатом, палкою або яким-небудь іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму. Можна також відтягти його за одежу (якщо вона суха і відстає від тіла). Якщо електричний струм проходить в землю через ураженого, і він судомно стискає в руці один струмоведучий елемент (наприклад, дріт), простіше перервати струм, відділивши ураженого від землі, підсунувши під нього суху дошку або відтягти ноги від землі мотузкою, або відтягти за одяг, дотримуючись при цьому зазначеної обережності, як по відношенню до ураженого, так і по відношенню до себе.

Якщо уражений не втратив свідомості, його треба відвести або віднести в зручне для відпочинку місце, створити повний спокій, запропонувати полежати, створити приплив свіжого повітря.

Якщо уражений знаходиться у безсвідомості, але дихає нормально і у нього прослуховується пульс, потрібно негайно визвати лікаря, а до його приходу надати допомогу – привести ураженого у свідомість, давати нюхати нашатирний спирт, злегка змочити лице водою, забезпечити приплив свіжого повітря.

Якщо уражений знаходиться в тяжкому стані, тобто не дихає, або переривчасто, необхідно, не втрачаючи часу, приступити до штучного дихання.

Якщо в ураженого відсутня свідомість, дихання, пульс, шкіра синюча, і зіниці широкі, можна припустити, що він знаходиться в стані клінічної смерті, і негайно приступити до штучного дихання по способу “із рота в рот”, або “із рота в ніс” та зовнішнього масажу серця.