2.3.Бухгалтерський облік на базі нарахування

2.3.1.Регулюючі проводки та їх характеристика

Згідно з концептуальною основою бухгалтерського обліку для підготовки звіту про прибутки та збитки і бухгалтерського балансу має вестися бухгалтерський облік на базі нарахування. Це значить, що всі завершені операції реєструються тоді, коли вони мали місце, незалежно від часу отримання або сплати грошей.

Бухгалтерський облік на базі нарахування вимагає застосовувати принцип реалізації і погодженості.

Принцип реалізації визнає, що доходи зароблені (тобто визнані) в тому періоді, коли пов'язана з ним операція мала місце, а не тоді, коли гроші фактично отримані.

Принцип погодженості визнає, що всі витрати, понесені у зв'язку із заробленням цих доходів, повинні узгоджуватися з доходами даного періоду.

Згідно з бухгалтерським обліком на базі нарахування доходи, як і видатки, повинні бути правильно визначені (оцінені) в кожному звітному

періоді. Доходи і видатки, а також активи і зобов'язання оцінюються і відображаються в обліку за принципом обережності.

Наприкінці кожного облікового періоду мають бути зроблені бухгалтерські проводки для тих операцій, наслідки яких поширюються за рамки року, в якому здійснилася початкова операція. Такі проводки називаються регулюючими.

Регулюючі проводки робляться з метою зміни сальдо певних рахунків в кінці облікового (звітного) періоду. Регулюючі проводки мають такі чотири основні характеристики:

1. Сальдо рахунку (доходів або витрат) у звіті про прибутки і збитки змінюється.

2. Сальдо рахунку (активів або зобов'язань) у бухгалтерському балансі змінюється.

3. Вони, як правило, реєструються в кінці облікового періду.

4. Вони ніколи прямо не впливають на рахунки "Готівкові кошти' та "Кореспонденський рахунок'.

Існують чотири різні типи регулюючих проводок, а саме : І .Доходи, отримані наперед, але ще не зароблені (відкладений дохід). Сума, одержана наперед, називається незаробленим, або відкладеним доходом. Незароблений дохід повинен бути віднесений на період, в якому виконуються послуги або здійснюється якась банківська операція. Коли був отриманий дохід, регулююча проводка, як правило, необхідна в кінці періоду. Такий запис визначає:

• правильну суму доходу, заробленого протягом поточного періоду;

• решту коштів, як зобов'язання, забезпечити в майбутньому банківськими послугами чи операціями.

2. Доходи, зароблені, але ще не отримані (нарахований дохід). Наприкінці поточного облікового періоду (якщо були здійснені банківські операції або надані послуги) дохід від наданих операцій -зароблений, але ще не отриманий.

Згідно з принципами нарахування й обережності, якщо дохід був зароблений у даному звітному періоді він повинен бути зареєстрованим і відображеним у цьому періоді, разом з тим активом, який був створений.

Це завершується регулюючою проводкою для визначення:

• дебіторської заборгованості на зароблену, але ще не отриману суму;

• суми заробленого доходу.

3.Витрати, сплачені наперед, але ще не понесені (відкладені витрати, або витрати майбутніх періодів).

Часто банк в одному звітному періоді сплачує грошові кошти за одержані активи або отримані послуги, які будуть використані в одному або кількох майбутніх періодах для зароблення доходів протягом цих майбутніх звітних періодів.

Такі операції створюють актив через майбутні доходи. Такий актив прийнято називати витратами майбутніх періодів (або відкладеними (не понесеними) витратами).

У міру настання майбутніх періодів заробляють відповідні доходи і списуються суми витрат, які сплачені наперед. 4. Витрати понесені, але ще не сплачеш.

Більшість витрат, мають місце і сплачуються протягом одного облікового періоду. Проте в кінці періоду трапляються витрати, які були понесені, але ще не сплачені.

Такі несплачені витрати називаються нарахованими витратами. Вони повинні бути зареєстрованими в поточному звітному періоді у балансі - як зобов'язання, так і в звіті про прибутки і збитки. Такі результати реєструються за допомогою регулюючої проводки. Усі регулюючі записи реєструються і датуються в кінці облікового періоду. Банки можуть такі записи робити щоденно, враховуючи при цьому принцип нарахування.

У тих випадках, коли певні економічні події не були зареєстрованими, необхідні належні регулюючі проводки для впевненості в тому, що звіт про прибутки, збитки і бухгалтерський баланс є правильними. Регулюючі записи робляться для розподілення доходів та витрат серед поточних одного або кількох майбутніх періодів, для того, щоб витрати належним чином погоджувалися з доходами кожного облікового періоду.

Регулюючі проводки відносяться до операцій, що починаються в одному періоді і, по суті, тривають у наступних періодах. Отже, аналіз визначення того, чи необхідна регулююча проводка (і якщо так, то як її треба зробити), повинен базуватися на послідовності відповідних подій протягом порушених періодів.

У деяких випадках важко точно розмежувати регулярні та регулюючі проводки. Також немає підстав робити таке розмежування, крім того факту, що регулюючі проводки:

• як правило, повинні робитися в кінці облікового періду;

• коригувати певні рахунки звіту про прибутки та збитки і

бухгалтерського балансу.

Важливим моментом є те, що регулюючі проводки (як і багато інших проводок) необхідні для належного визначення періодичних доходів і погодження витрат з тими доходами, що були зароблені протягом періоду.