Оцінка основних засобів|коштів| отриманих|одержувати| в результаті|внаслідок| обміну

ПОДІБНІ НЕПОДІБНІ

Вартість придбання|надбання| Вартість придбання|надбання|

= =

Балансова вартість Справедлива вартість

Переданого активу отриманого|одержувати| активу

Оцінка ОС, створених власними силами, здійснюється з урахуванням|з врахуванням| спільних|загальних| принципів, що і оцінка придбаних|набутих| ОС. Собівартість об'єктів ОС включає:

Вартість робіт, виконаних підрядчиком;

Прямі матеріальні витрати|затрати|;

Прямі витрати|затрати| на оплату праці;

Накладні витрати|затрати|, пов'язані з виробництвом об'єкту ОС;

Вартість ліцензії на будівництво;

Оплату послуг архітектора, юриста і так далі

- оцінка орендованих ОС здійснюється відповідно до МСФЗ № 17 Оренда;

- оцінка ОС, отриманих|одержувати| на умовах державних грантів, – МСФЗ 20;

• оцінка| ОС, отриманих|одержувати| в результаті|внаслідок| об'єднання підприємств, МСФЗ 22 Об'єднання компаній;

• перерахунок вартості ОС в умовах гіперінфляції, МСФЗ № 29 Фінансова звітність в умовах гіперінфляції;

• коректування оцінки ОС в результаті|внаслідок| зниження їх корисності МСФЗ №36 Зниження корисності активів.

МСФЗ 16 передбачене два підходи оцінки ОС в балансі після|потім| їх надходження|вступу| – базовий і дозволений альтернативний.

МСФЗ 16 визначає амортизацію як систематичний розподіл вартості об'єкту ОС, який| підлягає амортизації, протягом терміну| його корисного використання. Вартість ОС, які підлягають амортизації, розраховується як різниця між собівартістю об'єкту і його ліквідаційною вартістю.

У свою чергу|в свою чергу|, ліквідаційна вартість ОС, є|з'являється| сума, яку підприємство чекає отримати|одержувати| по закінченню терміну його корисної експлуатації. Іншими словами, якщо підприємство придбало|набуло| автомобіль за 50000грн|., і розраховує його продати через 5 роки за 8000 грн., витрати|затрати| на реалізацію очікується провести|виробляти| у розмірі 1000 грн., то вартість яка підлягає амортизації буде рівна: 50000 – (8000 – 1000) = 43000 грн. Якщо у момент придбання|надбання| і постановки на облік|урахування| об'єкту ОС, не представляється можливим визначити його ліквідаційну вартість те вона прирівнюється до нулю.

Об'єктом амортизації є|з'являються| основні засоби|кошти|, які мають обмежений термін експлуатації (земля|грунт| не має обмежень термінів її використання і тому не підлягає амортизації).

Терміном корисної експлуатації ОС є|з'являється| період, впродовж|упродовж| якого підприємство передбачає|припускає| його використовувати. Термін вартість ОС що амортизується визначається з урахуванням|з врахуванням| наступних|слідуючих| показників: очікуваній|сподіваній| потужності або продуктивності об'єкту; очікуваного|сподіваного| фізичного зносу; морального зносу; правових обмежень щодо|відносно| використання об'єкту.

МСФЗ 16 не містить|утримує| вичерпного переліку методів, яких слід дотримуватися при розрахунку амортизації. Єдиною вимогою є|з'являється| те, що метод амортизації повинен забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі і відображати|відбивати| спосіб, при якому підприємство отримає|одержуватиме| від експлуатації об'єкту, що амортизується, оптимальні економічні вигоди.

МСФЗ 16 передбачені наступні|слідуючі| методи амортизації:

Метод прямолінійного списання, при якому вартість об'єкту основних засобів списується однаковими частками впродовж всього терміну використання. Етод метод передбачає 2 способи: при першому способі розрахунок проводять діленням вартості об'єкту, що підлягає амортизації на термін його корисного використання; при другому способі суму щорічних аморт. відрахувань визначають множенням встановленої або розрахованої норми амортизації на первинну вартість об'єкту за мінусом ліквідаційної вартості. Приклад: Собівартість придбаного автомобіля 20000 грн., термін його використання – 4 року. Ліквідаційна вартість 2000 грн. Норма амортизації = 100 : 4 = 25%; річна сума амортизації = {(20000-2000) *25%} :100 = 4500 грн.

Метод прямолінійного списання має свої переваги і недоліки|нестачі|:

Переваги – простота розрахунку| і рівномірність розподілу сум амортизації між| звітними періодами; недоліки|нестачі| – не враховується моральний знос, не враховується продуктивність об'єкту в різні роки його експлуатації, не враховується| необхідність великих витрат|затрат| на ремонт останніми роками його експлуатації.;

Метод дегресивної (прискореної) амортизації – передбачає прискорену амортизацію в перші роки експлуатації ОС. Прискорений метод амортизації визначається найбільш інтенсивним використанням об'єкту в перші роки його експлуатації; накопиченням засобів для заміни об'єкту в разі його швидкого морального зносу або інфляції; забезпечення можливості збільшення витрат на ремонт об'єкту в останні роки його експлуатації. Найбільш поширеним методом прискореної амортизації є метод суми чисел років (кумулятивний метод). Сума чисел років це сума порядкових номерів років роботи об'єкту. У нашому прикладі - (1+2+3+4= 10). Річна норма амортизації визначається відношенням терміну служби, який залишився на початок звітного періоду на суму чисел років. У першому році – 4/10; у другому – 3/10, в третє – 2/10, в четвертому – 1/10. Для визначення річної суми амортизації норма відповідного року умножається на різницю між первинною і ліквідаційною вартістю об'єкту. У випадку якщо термін експлуатації вистачає тривалий те суму чисел визначають по формулі:

(n + 1) * n

2

Метод зниження залишку|остачі| передбачає визначення суми амортизації шляхом множення балансової вартості об'єкту на початок звітного періоду на постійну норму амортизації,

Метод подвоєного залишку|остачі| – передбачає використання подвоєної ставки|, розрахованою методом прямолінійного списання.

У різних країнах застосовується різний коефіцієнт: у Франції – з|із| терміном експлуатації об'єкту 3-4 року застосовується коефіцієнт 1,5; при терміні 5-6 років – 2; понад 10 років – 2,5.

Метод прогресивної амортизації – передбачає поступове збільшення сум аморт. відрахувань впродовж періоду експлуатації ОС. Цей метод використовують в основному підприємства комунального господарства, і підприємства, що здійснюють операції з нерухомістю. При цьому методі розрізняють спосіб амортизаційного фонду і спосіб ануїтету.

При методі амортизаційного фонду|фундації| сума аморт. відрахувань| | визначається по формулі:

Собівартість об'єкту – ліквідаційна вартість

Очікувана|сподівана| вартість ануїтету|

При методі ануїтету | сума річних аморт. відрахувань| розраховується по формулі:

Собівартість ОС – очікувана|сподівана| лік. вартість

Існуючу оцінку одиниці ануїтету |

Метод сум одиниць продукції передбачає розрахунок норми аморт. відрахувань| | по формулі:

Собівартість ОС – ліквідаційна вартість

Розрахунковий обсяг виробництва

По основних засобах|коштах|, що вчинили|поступили| і вибулим, на практиці застосовуються різні способи визначення сум амортизації, а саме:

1 – виходячи з фактичної кількості днів експлуатації;

2 – виходячи із закругленої кількості повних|цілковитих| місяців експлуатації;

3 – виходячи з допущення середини року;

4 – виходячи з основних засобів|коштів|, що є в наявності на кінець року.

У бухгалтерському обліку|урахуванні| нарахування амортизації відбивається по дебету рахунку «Витрати|затрати| на амортизацію» і кредиту рахунку «Знос основних засобів|коштів|».

МСФЗ 16 передбачається переоцінка ОС виходячи з їх справедливої вартості на момент переоцінки. Справедливою вартістю ОС є|з'являється| їх ринкова вартість, визначена експертною оцінкою проведеної|виробляти| професійними оцінювачами.

Переоцінку слід проводити|виробляти| регулярно, для того, щоб балансова вартість ОС істотно|суттєвий| не відрізнялася від їх справедливої вартості на дату балансу. В разі|у разі| незначного коливання|вагання| ринкової вартості ОС досить проводити|виробляти| їх переоцінку кожних 3 або 5 років. Слід пам'ятати, що при переоцінки певного об'єкту ОС, необхідно переоцінювати весь клас ОС, до якого він належить. Результати першої переоцінки відбиваються таким чином:

Сума дооцінки відбивається по кредиту рахунку «Дооцінка» і дебету «Основні засоби|кошти|» і відбивається в балансі у складі власного капіталу.

Сума зниження ціни списується на витрати|затрати| підприємства і відбивається в звіті про фінансові результати.

Подальша|наступна| переоцінка відбивається таким чином:

В разі дооцінки об'єкту, який раніше був знижений в ціні, дооцінку в сумі первинного зниження ціни списують на витрати, включаючи до складу доходів звітного періоду, і навпаки, суму зниження ціни у розмірі попередньої дооцінки списують в дебет рахунку «Дооцінка». (Приклад на практичних заняттях).

МСФЗ 16 передбачений перегляд|передивлятися| термінів корисного використання ОС. Якщо в результаті|внаслідок| аналізу з'ясовується, що термін корисного використання ОС істотно|суттєвий| відрізняється від первинної|початкової| оцінки слід скоректувати суми амортизації в поточному і майбутніх періодах. Періодично також слід переглядати|передивлятися| методи нарахування амортизації ОС. Зміна методів нарахування амортизації повинна знайти відображення|відбиття| у фінансовій звітності.

Облік|урахування| нематеріальних активів і розкриття інформації про НА регламентується МСФЗ № 38 «Нематеріальних активів», згідно|згідно з| якому НА повинен відповідати наступним|слідуючим| критеріям:

• не має фізичної відчутної|дотикової| форми;

• може бути ідентифікований;

• використовується підприємством для виробництва, реалізації, передачі в оренду або адміністративних цілях.

До них відносяться ліцензії, товарні знаки, патенти, комп'ютерне програмне|програмове| забезпечення, авторські права, права на користування природних ресурсів, розробку корисних копалини, НА страхових компаній.

НА відбиваються в балансі якщо існує вірогідність|ймовірність| отримання|здобуття| підприємством майбутніх економічних вигод від їх використання, якщо може бути достовірно визначена собівартість активу.

Майбутні економічні вигоди можуть бути отримані|одержувати| у вигляді доходу від реалізації продукції, економії витрат|затрат| або іншим способом. Вірогідність|ймовірність| економічних вигод оцінює керівництво підприємства на основі інформації, яка є|наявний| в його розпорядженні на момент визнання|зізнання| активу.

Первинна|початкова| оцінка нематеріальних активів є їх собівартістю від способу надходження|вступу| активу на підприємство.

Собівартість НА, придбаного|набутого| підприємством в обмін на грошові кошти лив зобов'язання сплатити грошові кошти, включає ціну придбання|надбання| і всі витрати|затрати|, прямо пов'язані з приведенням активу в робочий стан|достаток| за призначенням. Торгівельні|торгові| знижки не включаються в собівартість придбаного|набутого| активу. НА придбаних|набутих| в обмін на власні акції оцінюють за справедливою вартістю акцій.

ПРИКЛАД: підприємство А отримало від підприємства Б патент в обмін на випуск 1000 простих акцій (номінальна вартість однієї акції – 0,5 грн.). Балансова вартість патенту – 9200грн., ринкова вартість простий акції на момент здійснення операції – 17 грн.

Собівартість придбаного|набутого| патенту буде рівна 17000 грн. ( 1000*17). У обліку|урахуванні| ця операція відіб'ється таким чином:

ДТ – НА Сума - 1700 КТ – Статутний капітал Сума – 500

КТ – Додатковий капітал - 16500

Нематеріальні активи, отримані|одержувати| шляхом обміну на негрошові активи, оцінюють також як і основні засоби|кошти|.

Собівартість НА, отриманих|одержувати| в обмін на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого активу скоректованою на суму грошових коштів або їх еквівалентів, переданих в процесі цієї операції.

ПРИКЛАД: підприємство придбало ліцензію в обмін на власний автомобіль і доплатило 40000 грн. Справедлива вартість автомобіля – 35000 грн., а його балансова вартість – 32000 грн. Собівартість отриманої ліцензії буде рівна – 35000 + 40000 = 75000 грн. У обліку ця операція відіб'ється:

ДЕБЕТ КРЕДИТ СУМА

НА Реалізація ОС 35000

Реалізація ОС ОС 32000

НА Грошові кошти 40000

Збитки Реалізація ОС 3000

У придбання|надбання| НА в обмін на подібні нематеріальні активи, собівартість придбаного|набутого| активу дорівнює балансовій вартості переданого НА.

НА отриманих|одержувати| безкоштовно|безплатно| або за символічну плату, оцінюються|оцінюють| за справедливою або номінальною вартістю.

НА можуть бути отримані|одержувати| в комплексі з|із| іншими нематеріальними активами. Придбаний|набутий| комплекс оцінюють аналогічно оцінки окремих активів.

НА можуть бути отримані|одержувати| в результаті|внаслідок| придбання|надбання| іншого підприємства. В цьому випадку НА оцінюють за справедливою вартістю, якою є|з'являється| ринкова ціна.

Згідно МСФЗ 38 НА можуть створюватися на самому підприємстві. Вони признаються як результат розробок, прикладом|зразком| яких є|з'являються|:

• проектування|, споруда|спорудження| і випробування прототипів та| моделей об'єктів виробництва;

• проектування | інструментів, форм, штампів|, обумовлених новою технологією;

• проектування|, будівництвом і експлуатацією пробного підприємства;

• проектування|, споруда|спорудження| і випробування вибраних альтернатив для нових або вдосконалених матеріалів, устаткування|обладнання|, продуктів, процесів, систем, послуг.

НА, отримані|одержувати| в результаті|внаслідок| власного виробництва, слід визнавати лише у випадку, якщо|в разі , якщо| підприємство може продемонструвати:

• технічні можливості|спроможності| доведення НА до стану|достатку|, в якому він може бути реалізований або використаний;

• наміри завершити роботи з підготовки НА для продажу;

• здатність|здібність| використовувати або продати НА;

• вірогідність|ймовірність| отримання|здобуття| майбутніх економічних вигод;

• наявність відповідних технічних, фінансових і інших ресурсів необхідних для завершення розробки і використання або продажу НА;

• вірогідність|ймовірність| достовірного визначення витрат|затрат|, пов'язаних з НА в процесі його розробки.

У собівартість НА, створених на підприємстві включаються :

• матеріали і послуги використані і сплачені в процесі створення|створіння| НА;

• зарплата;

• інші прямі витрати|затрати| на створення|створіння| НА;

• накладні витрати, які необхідні для створення|створіння| НА.

• Витрати|затрати|, пов'язані з НА, які виникають після|потім| їх придбання|надбання| або створення|створіння|, признаються як витрати|затрати| звітного періоду в якому вони понесені.

Ці витрати|затрати| можуть збільшити вартість, якщо існує вірогідність|ймовірність|, що проведені|виробляти| витрати|затрати| приведуть до збільшення очікуваних|сподіваних| економічних вигод; ці витрати|затрати| можна достовірно визначити.

Після|потім| первинного|початкового| визнання|зізнання| НА відображають|відбивають| в балансі

• за його собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації і накопичених збитків від зменшення корисності;

• по переоціненій сумі (справедливій вартості) подальшої|наступної| накопиченої амортизації і подальших|наступних| накопичених збитків від зниження їх корисності. В разі|у разі| переоцінки НА їх справедливу вартість визначають на дату переоцінки виходячи з цін активного ринку. Таким чином переоцінки підлягають тільки|лише| ті НА, для яких існує активний ринок.

В разі|у разі| обліку|урахування| НА за переоціненою вартістю, їх переоцінку слід проводити|виробляти| регулярно, для того, щоб балансова вартість істотно|суттєвий| не відрізнялася від справедливої вартості цих активів на дату балансу.

В разі|у разі| переоцінки НА, слід переоцінювати весь клас (якщо для них існує активний ринок), до якого він належить. Клас НА - це група НА, подібних по характеру їх використання в діяльності підприємства.

Облік|урахування| переоцінки НА аналогічний обліку|урахуванню| переоцінки ОС.

Амортизація НА здійснюється впродовж|упродовж| періоду їх корисного використання. Згідно МСФЗ № 38 цей період визначається з урахуванням|з врахуванням| економічних і правових чинників|факторів|.

Економічні чинники|фактори| визначають період, впродовж|упродовж| якого можуть бути отримані|одержувати| економічні вигоди від активу, а правові| чинники|фактори| можуть обмежувати період контролю з боку підприємства цих економічних вигод. У МСФЗ № 38 передбачений термін максимального використання НА – 20 років, зачинаючи|починати| з|із| дати приведення активу в робочий стан|достаток|. Вартістю НА, яка підлягає амортизації, є|з'являється| його собівартість за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість згідно МСФЗ № 38 прирівнюється до нуля|нуль-індикатора|, за винятком наступних|слідуючих| випадків:

1. існує зобов'язання третій стороні придбати|набути| цей актив по закінченню | терміну його корисного використання;

2. ліквідаційну вартість можна визначити за даними активного ринку, що діє, якщо цей ринок діятиме по закінченню терміну корисного використання цього активу.

Метод амортизації НА підприємство вибирає самостійно, найчастіше це прямолінійний метод.

Сума нарахованої амортизації НА включається у витрати|затрати| звітного періоду, окрім|крім| випадків коли вона додається|добавляє| до балансової вартості іншого об'єкту.

Період і метод амортизації НА слід переглядати|передивлятися|, як мінімум, по закінченню кожного звітного періоду.

Згідно МСФЗ 36 “Зменшення корисності активів” слід періодично оцінювати здатність|здібність| НА забезпечувати майбутні економічні вигоди, достатні для відшкодування балансовій вартості цього об'єкту. Сумою відшкодування є|з'являється| найвища з|із| 2 оцінок: чиста ціна реалізації; справжня|дана| вартість отриманих|одержувати| грошових коштів від використання НА. Величина, на яку балансова вартість перевищує суму відшкодування є|з'являється| збитком від зменшення корисності, який підлягає списанню.

ПРИКЛАД: підприємство придбало за 500000 грн. ліцензію на здійснення лову риби. По оцінках підприємства ця діяльність може принести чистих грошових надходжень 1800000 грн. Через 2 роки накопичена амортизація ліцензії склала 100000 грн. Проте після забрудненні значної частки водоймища підприємство має отримати в період до закінчення терміну дії ліцензії грошових коштів 50000 грн.

Сума збитків від зменшення корисності активу дорівнюватиме 500000 – 100000 – 350000 = 50000 грн. У бухгалтерському обліку|урахуванні| буде зроблений запис:

ДБ – Збитки від зменшення корисності НА

КТ - Накопичений збиток від зменшення корисності НА

В результаті балансова вартість НА на кінець 2 року буде рівна: 500000 – 150000 = 350000

НА списуються з балансу в разі|у разі| продажу, або, якщо від його подальшого|дальшого| використання не очікується отримання|здобуття| економічних вигод. Фінансовий результат від вибуття НА визначають як різницю між сумою чистих надходжень|вступів| від продажу (ліквідації) і його балансовою вартістю.

Питання до семінару:

1. Сутність та класифікація| необоротних| активів|.

2. Які методі| оцінки| використаються| при обліку| запасів|?

3. Які методи| нарахування| амортизації| основних| засобів| використаються| відповідно| до МСФЗ 16?

4. Які особливості| відображення| в обліку| орендних| операцій|?

5. Які особливості| відображення| в обліку| нематеріальних| активів|?