80

6. Нормування швидкості пасажирських перевезень.

6.1. Показники швидкості пасажирських перевезень

Швидкість пасажирських перевезень – один із важливих показників, що характеризує діяльність окремих видів транспорту. При виборі виду транспорту пасажир, за інших рівних умов, віддає перевагу тому, де швид-кість вища.

Невпинне зростання швидкості пасажирських перевезень – об’єктивна потреба розвитку людства. За умови збільшення швидкості скорочується час поїздки та вивільняється час, який витрачається на переїзди, для продуктив-ності праці та відпочинку.

Ріст швидкості є важливим елементом технічного процесу на транспор-ті, так як дозволяє прискорити оборот транспортних засобів, краще викорис-товувати постійне обладнання, підвищити продуктивність праці персоналу транспорту, знижує собівартість перевезень, зменшує капітальні вкладення в рухомий склад і розвиток підприємств транспортного машинобудування тощо.

На різних видах транспорту користуються своїми показниками швид-кості. На залізниці облік виділяє технічну та ділянкову швидкість руху поїздів. На автомобільному транспорті існують матеріали щодо технічної швидкості, швидкості сполучення та експлуатаційної. На повітряному корис-туються даними щодо польотної та комерційної швидкості. На водному транспорті – враховують середньодобову технічну та середньодобову експлуатаційну (шляхову) швидкість судна.

Необхідно розробити єдину систему показників швидкості руху на всіх видах транспорту, що дозволяло б проводити співставлення різних видів транспорту по швидкісним ознакам.

Найбільш зручною могла б бути наступна система показників:

• максимальна Vk – гранична, що встановлюється зазвичай по потужності

установки локомотива, автомобіля, літака, судна; вона також залежить від потужності, плану, профілю та стану верхньої побудови шляху, характе-ристики судового ходу, засобів, що застосовуються при сигналізації та зв’язку, конструктивної міцності рухомого складу, гальмівних шляхів;

• експлуатаційна Ve – (ходова (Vx) – на залізниці) швидкість руху від однієї кінцевої зупинки до іншої без урахування витрат часу на розгін та уповільнення; на повітряному ходова швидкість відповідає крейсерській (експлуатаційній) швидкості, яка встановлюється за найвигіднішим режимом роботи двигунів на заданій висоті ешелону; на автомобільному експлуатаційна швидкість розраховується діленням кількості кілометрів, що проходить автобус за час перебування в наряді, на час в наряді;

• технічна Vтех - швидкість руху від кінцевої однієї зупинки до іншої з урахуванням часу на розгін та уповільнення, на повітряному їй відповідає рейсова (польотна) швидкість, яка, крім чистого часу на політ, враховує час на розбіг, взліт, розворот на курс слідування після взльоту, набір висоти, зниження з крейсерської висоти, захід на посадку, пробіг після посадки; на автомобільному транспорті при розрахунку технічної швидкості враховують час стоянки автобуса у світлофорів та інші короткочасні стоянки на шляху; морські та річкові судна при переходах між морями змушені за різними навігаційними причинами ( каналів, заливів, шлюзів) та метеорологічним умовам (шторм, туман, сильний вітер) частину шляху проходити зі швидкістю нижчою за технічну. Тому при визначенні експлуатаційної швидкості судна враховується час його руху з технічною швидкістю та час руху за пониженою від технічної швидкості;

• ділянкова Vділ - швидкість руху з урахуванням простоїв на проміжних зупинка;

• маршрутна Vм - швидкість руху з урахуванням простоїв на всіх супутніх зупинках від початку до кінця маршруту; на повітряному транспорті немає поділу аеропортів на проміжні та технічні, а тому поняття ділянкової та маршрутної швидкості співпадає, а швидкість руху літака з урахуванням стоянок в проміжних аеропортах називається комерційною швидкістю; на автомобільному транспорті немає поділу зупинок на проміжні та технічні, тому поняття ділянкової та маршрутної швидкості руху автобусів з урахуванням простоїв на проміжних зупинках називається швидкістю сполучення Vc ;

• проїзду Vп - швидкість, яка враховує весь час, який необхідно витратити від виїзду із центра населеного пункту до станції (порту) відправлення та до прибуття в центральну частину населеного пункту призначення, включаючи і час пересадок, якщо в них виникла необхідність із-за відсутності прямого сполучення.

На реалізацію можливості найбільш високої швидкості переїзду повинні бути спрямовані зусилля всіх видів транспорту, що обслуговують