
- •Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів
- •Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів
- •Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормовиробництва
- •2.1. Урожайність і поживність кормових культур
- •Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур
- •3. 1. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних еколого-біологічних, морфологічних і господарських характеристик зернофуражних злакових і бобових культур
- •Тема 4. Визначення потреби в кормах
- •4.1. Розрахунок річної потреби господарства в кормах і витрати поживних речовин на планове виробництво продукції тваринництва з урахуванням приплоду
- •4.2. Річне завдання на виробництво тваринницької продукції
- •4.3. Орієнтовна структура витрати кормів на продукцію тваринництва з урахуванням приплоду, % витрати кормових одиниць
- •4.4. Розрахунок площі посіву кормових культур і потреби в насінні
- •Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур
- •5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування
- •5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті
- •5.3. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних морфологічних ознак коренеплодів і господарських характеристик кормових коренеплідних культур
- •Модуль 2. Лучне кормовиробництво
- •Тема 6. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.1. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних характеристик однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних бобових трав
- •Тема 7. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних злакових трав
- •7.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних злакових трав
- •Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин
- •8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни
- •8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі
- •Тема 9. Добір видів трав у сумішках; розрахунок норми висіву насіння компонентів
- •9.1. Співвідношення насіння різних біологічних груп трав при висіву їх у травосуміші (за і.В. Ларіним)
- •9.2. Приклад розрахунку
- •9.3. Травосумішки
- •9.4. Травосумішка
- •Модуль 3. Конвеєрне виробництво кормів і насінництво кормових трав
- •Тема 10. Складання схеми та розрахунок зеленого конвеєра
- •10.1. Орієнтовна структура витрат кормів, % кормових одиниць
- •10.2. Орієнтовна схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби в Степу
- •10.3. Потреба в культурах зеленого конвеєра для заданого
- •Тема 11. Складання схеми та розрахунок силосного конвеєра
- •11.1. Орієнтовна схема силосного конвеєра в Степу
- •11.2. Надходження зеленої маси силосних культур та площі їх посіву
- •Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік
- •11.1. Якісні показники сіна з бобових трав (гост 4808 - 75)
- •Склад і поживність 1 кг найбільш поширених кормів та добавок для великої рогатої худоби [28, 29]
- •І. Поділ кормових культур на господарсько-ботанічні групи
- •Біологічні особливості кормових культур
- •Екологічні особливості кормових культур
- •V. Поділ і характеристика кормових культур за реакцією на фотоперіод:
- •Параметри для сівби основних с.-г. Культур у зоні Степу
- •Список рекомендованої літератури
Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур
Мета роботи: навчитися розрізняти рослини зеленого і силосного конвеєра та коренеплідні культури за основними еколого-біологічними, морфологічними і господарськими характеристиками.
Завдання1. Установити належність кормових рослин до груп за придатністю для силосування:
а) рослини, що добре силосуються;
б) рослини, що важко силосуються;
в) рослини, що не піддаються силосуванню.
Завдання 2. Вивчити екологічні й біологічні властивості кормових культур родини Brassicaceae, або Cruciferae - хрестоцвіті та визначити належність їх до відповідних груп:
а) за тривалістю життя;
б) за темпами росту і термінами дозрівання насіння;
в) за вимогами до тепла;
г) за відношенням до родючості ґрунту;
д) за наявністю шкідливих речовин.
Завдання 3. Ознайомитися з морфологічними ознаками культур родини хрестоцвіті (коренева система, стебло, листя, суцвіття, квітки, плоди, насіння) і описати відмінності:
а) за ознаками листка;
б) за ознаками плоду.
в) за крупністю насіння (маса 1000 шт.).
Завдання 4. Вивчити особливості морфологічної будови коренеплодів та господарські характеристики кормових коренеплідних культур, зробити опис відмінностей:
а) за формою коренеплоду;
б) за глибиною занурення коренеплоду в ґрунт;
в) за кольором коренеплоду;
г) за середньою врожайністю культур (при зрошенні для умов Миколаївської області);
д) за виходом кормових одиниць з гектара посівної площі;
е) за виходом перетравного протеїну з гектара посівної площі;
ж) за виходом кормо-протеїнових одиниць з гектара посівної площі.
Матеріали, обладнання, література: Свіжі та гербарні зразки рослин, муляжі, лінійка, ваги, бюкси, бюретки, фарфорові ступки, молочна кислота, рН-метр, плакати з ілюстраціями і описом рослин, навчальні підручники, посібники, довідники, робочі зошити, методичні рекомендації з кормовиробництва і рослинництва, статистичні збірники.
Вступне пояснення: Зелені корми згодовуються тваринам у свіжозібраному вигляді, але деякі з них можна зберігати шляхом силосування. Силосними називають культури, що дають соковитий корм (зелена маса рослин, коренебульбоплодів, кормових баштанних культур, а також різних відходів рільництва, овочівництва), придатний для зберігання шляхом самоконсервації за допомогою молочнокислого бродіння. Збереження кормів при силосуванні забезпечується консервуванням їх молочною кислотою, що утворюється в результаті життєдіяльності молочнокислих бактерій. Відповідно до теорії цукрового мінімуму, рослини за здатністю до силосування можуть бути розділені на три групи:
1) рослини, що легко силосуються (містять цукру більше, ніж необхідно для утворення потрібної кількості молочної кислоти);
2) рослини, що важко силосуються (містять таку кількість цукру, що тільки за повного переходу його в молочну кислоту є достатнім для потрібного підкислення корму). Силосувати ці рослини рекомендується з додаванням рослин, що містять надлишок цукру);
3) рослини, що не силосуються (містять недостатню кількість цукру; навіть за повного його переходу в молочну кислоту).
Усі кормові коренеплідні рослини дають соковитий корм, що містить велику кількість вуглеводів (цукрів) і вітамінів. Кормові коренеплоди охоче поїдаються усіма видами сільськогосподарських тварин і сприяють кращій перетравності грубих і концентрованих кормів. При згодовуванні коренеплодів коровам підвищується їхня молочна продуктивність, поліпшується якість молока, зростає вміст у ньому жиру. На корм тваринам використовуються також листи (бадилля) цих рослин, тому що вони також мають високі кормові якості, добре поїдаються тваринами у свіжому і силосованому виді.
Порядок виконання роботи та пояснення: уважно переглянути рекомендовані літературні джерела, натуральні і плакатні зразки рослин, ознайомитися з методикою визначення цукрового мінімуму.
За завданням 1 при віднесенні рослин до тієї чи іншої групи за здатністю до силосування звернути увагу на такі передумови як фаза вегетації на момент збирання, вологість, фактичний вміст цукру, цукровий мінімум, надлишок цукру. Дані класифікації культур (за довідниками) занести у підсумкову таблицю 5.1.