ЗМІСТ

Вступ 3

Практична робота №1. Інформаційно-аналітичні моделі комплексів функціональних задач підприємства 3

Практична робота № 2. Імітаційне моделювання економічної та фінансової діяльності підприємства. 24

Лабораторна робота № 3. Кореляційно-регресійне моделювання економічної та фінансової діяльності підприємства. 29

Лабораторна робота № 4. Оптимізаційне моделювання економічної діяльності підприємства 37

Список рекомендованої літератури 47

Вступ Практична робота №1. Інформаційно-аналітичні моделі комплексів функціональних задач підприємства

МЕТА РОБОТИ: спираючись на теретичні відомості щодо організації розв’язування основних комплексів функціональних задач на підприємствах оволодіти практичними навичками створення інформаційно-аналітичних моделей (ІАМ) комплексів задач.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПАНУВАННЯ

Ознайомитись з теоретичними відомостями та стандартами проектних робіт і документації на створення систем обробки економічної інформації.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

1. Ознайомитись з вихідними документами, що створюються під час реалізації індивідуального комплекса задач (завдання видаються викладачем на початку лабораторної роботи)

2. Побудувати ІАМ комплекса задач (файл у MS WORD):

   1. Описати організаційно-економічну сутність задач (І розділ);

   2. Відобразити інформаційні взаємозв’язки задач (ІІ розділ);

   3. Формалізувати розрахункові алгоритми задач (ІІІ розділ).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ

Сукупність планово-економічних розрахунків, що проводяться у функціональних підрозділах підприємства та об'єднуються загальною спрямованістю досліджень, єдиним інформаційним середовищем для виконання в системах обробки економічної інформації називається комплексом функціональних задач.

Можна сформулювати і побудувати інформаційно-аналітичну модель (ІАМ), що системно описує взаємозв’язок процесів зберігання, вилучення, передачі, обробки і відображення інформації, яка створюється під час розв’язання функціональних задач

Комплекс таблиць для автоматизації розрахунків в системі управління одним із напрямків фінансово-господарської діяльності підприємства, які розподілені за рівнями складності проведених в них розрахунків, називається структурно-логічною схемою ІАМ.Загальна схема побудови представлена на рис.2.

До І рівня складності відносяться задачі аналізу та планування економічних показників. ІІ рівень задач - це розробка різноманітних варіантів розвитку подій при зміні показників, які були спрогнозовані на попередньому рівні. Імітація зміни відбувається в двох можливих варіантах: а) коли в розробленому плані-прогнозі відбувається зміна тільки одного з спланованих показників; б) коли одночасно зазнають змін декілька показників плану-прогнозу.

На цьому рівні відбувається вибір декількох варіантів планів-прогнозів, які в тій чи іншій формі задовольняють потреби підприємства, але кожен із варіантів має свої недоліки. І тільки оптимізація всіх показників (ІІІ рівень складності задач) дає найбільш оптимальний варіант розвитку подій, враховує всі можливі зміни і надає остаточний варіант плану-прогнозу. А на основі створеної бази знань здійснюється діагностика з отриманням відповідного висновку щодо ситуації, яка склалась.

При здійсненні розрахунків в комплексі задач використовується інформація, отримана не тільки з первинних джерел, але й одержана шляхом розрахунків у попередніх задачах (таблицях). А для вирішення імітаційних та оптимізаційних завдань необхідні дані планування. Отже, комплекс задач – це не статична структура, в якій дані і розрахунки ніяк між собою не пов’язані і не залежать один від одного. Навпаки, комплекс задач управління конкретним напрямком фінансово-господарської діяльності – складна модель з внутрішніми комплексними взаємозв’язками, яка допомагає розв’язувати складні економічні завдання і проблеми, що ставить перед фахівцями сьогодення.

В рамках курсу кожен студент розроблює авторський комплекс планово-економічних задач у відповідності до обраної теми наукової роботи та курсового проектування. У дипломних роботах денної форми навчання в обов’язковому порядку виділяється спеціальний розділ, присвячений опису інформаційного, методичного і програмного забезпечення розробленого комплексу планово-економічних задач, подається технологія його використання. Розроблене програмне забезпечення разом з рекомендаціями передається підприємству - об’єкту проведення дипломних досліджень. При необхідності студент може отримати консультацію: по змісту проектування задач – у керівника курсової (дипломної) роботи, по виконанню і оформленню комплексу задач – у викладача, який веде даний курс.

2.1. Формування комплексу задач

Проведення будь-якого економічного дослідження (в ході навчального процесу або в процесі практичної діяльності економіста торговельного підприємства) припускає проведення визначеної сукупності планово-економічних розрахунків, які об’єднані загальним напрямком дослідження (визначення напрямку діяльності підприємства, вид використовуваних ресурсів, показник, який характеризує досягнутий результат і т.п.) та єдиним інформаційним середовищем їх виконання. В теорії автоматизації такий взаємозв’язок сукупності планово-економічних розрахунків отримав назву комплекс задач.

Формування комплексів задач пов’язане з певним об’єктом управління – аспектом діяльності підприємства, показником його господарсько-фінансової діяльності.

У теперішній час можна вважати за доцільне визначення таких найважливіших комплексів планово-економічних задач:

1. Дослідження і прогнозування ринку (сфера діяльності підприємства):

• оцінка і прогнозування попиту;

• оцінка і прогнозування товарного забезпечення;

• оцінка загального стану галузі діяльності;

• оцінка конкуренції та загальних умов здійснення діяльності;

• оцінка ринкової ніші підприємства у загальному обсязі ринку.

2. Аналіз і прогнозування діяльності підприємства:

• управління обсягом і асортиментною структурою обо­роту підприємства;

• управління запасами підприємства;

• управління товарним забезпеченням обороту підприємства

• управління трудовими ресурсами;

• управління формуванням і розвитком матеріально-технічних ресурсів підприємства;

• управління доходами;

• управління поточними витратами;

• управління фінансовим результати (прибутком);

• управління податковою політикою;

• управління активами;

• управління капіталом;

• управління грошовими потоками;

• управління ризиками;

• управління інвестиційною діяльністю;

• моніторинг і прогнозування ефективності господарсько-фінансової діяльності і фінансового стану підприємства.

3. Розробка загальної стратегії діяльності підприємства на перспективу:

• формування мети, задач та обмежень у діяльності підприємства;

• виявлення стратегічних альтернатив;

• вибір варіанта стратегії діяльності за кожним її напрямком (асортиментною, ресурсною, податковою, інвестиційною, дивідендною, кредитною політикою та ін.);

• імітаційні розрахунки функціонування підприємства за вибраною стратегією;

• прийняття плану господарсько-фінансової діяльності з урахуванням прийнятої стратегії.

Кожний комплекс задач передбачає всебічне вивчення об’єкта управління, тобто включення до його складу таких типів задач:

• аналітичне дослідження:

• оперативний аналіз об’єкту дослідження;

• аналіз прогнозованих значень;

• аналіз динаміки змінювання у попередні періоди;

• аналіз складу структури об’єкта дослідження;

• порівняльний аналіз із середньо галузевими показниками, підприємствами-аналогами, підприємствами-конкурентами;

• кількісна оцінка факторів, зумовившими зміну в об’єктів дослідження;

• аналіз ефективності функціонування (виникнення, використання) об’єкта управління його якісних, питомих характеристик, темпових співвідношень і т.п.).

• прогнозування і планування:

• розробка прогнозу змінення об’єкта управління на основі проведення техніко-економічних розрахунків, використання факторно-аналітичного, економіко-статистичного методів (середньорічних темпів зростання, коефіцієнтів еластичності темпових співвідношень та ін.);

• обґрунтування потрібного стану об’єкта управління з урахуванням цільового рівня рентабельності витрат, отримання нормального або потрібного прибутку та ін.;

• порівняльна оцінка варіантів проекту плану, які виконані різними методами, і обґрунтування вибору найбільш доцільного варіанта плану.

2.1.1. Формування інформаційного забезпечення комплексу задач

Створення інформаційного забезпечення полягає в пошуках джерел отримання інформації на підставі існуючої системи обліку та збереження економічної інформації, системи документообігу, діючих нормативних документів тощо. Цей процес завершується групуванням інформації по джерелах отримання і представляється по конкретній темі у такому формалізованому вигляді:

	Джерела отримання інформації
Показники	статистична	бухгалтерська	податкова	оперативна	нормативна
1	2	3	4	5	6

Введення зібраної первинної інформації здійснюється в спеціально організовану інформаційну таблицю (банк даних), що є самим оптимальним варіантом організації роботи: введення нової інформації до банку даних призводить до автоматичної зміни результатних розрахунків всього комплексу задач. Одноразове введення даних, по-перше, зменшує кількість помилок при вводі інформації, по-друге, зменшує витрати часу на проведення всіх розрахунків. Це зумовлено створенням міжтабличних зв’язків між всіма задачами (таблицями) комплексу.

Для правильного групування інформації і виявлення внутрішньокомп-лексних взаємозв’язків розробляється інфологічна схема, яка дає змогу прослідкувати передачу вхідної та розрахункової інформації між окремими задачами всередині комплексу до вихідних документів, які є кінцевим продуктом роботи.

У розрахункових таблицях та вихідних документах накопичуються показники, перелік яких визначається відповідно мети аналізу і планування та які формують зміст цих задач.

Алгоритми розрахунків табличних показників комплексу задач подаються в такому формалізованому табличному вигляді:

№	Назва таблиці	Назва показника	Характеристика показника	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення
1	2	3	4	5	6

Крім розрахункових методів дослідження, які узагальнюються в табличній формі, у планово-економічній роботі використовуються графічні методи, які ілюструють та доповнюють традиційні табличні форми відображення інформації. Це пояснюється тим, що саме графічні зображення дають змогу компактно сконцентрувати досліджувану інформацію і наочно дати загальну оцінку ступеня та напрямку зміни в об’єкті дослідження, виявити та оцінити залежності між показниками, тенденції та закономірності їх розвитку тощо.

Застосування ПЕОМ дає змогу використовувати різноманітні види графічних зображень для відображення інформації, яку аналізують. Наприклад, лінійні графіки, секторна (кругова) діаграма, стовпчикова діаграма (проста, структурна), графіки XY-залежності, тощо. Побудова графічних зображень у середовищі автоматизованого робочого місця здійснюється автоматично на підставі інформації, яка міститься у табличних формах.

2.1.2. Розроблення програмного забезпечення комплексу задач

Застосування інформаційних технологій в ході проведення планової роботи дозволяє не тільки проводити поглиблені, диференційовані, багатоваріантні розрахунки окремих економічних та фінансових показників розвитку підприємства, але й удосконалювати методичний апарат планування.

У табличних документах, що вміщують дані, існують логічні та арифметичні відношення між різними показниками, тому необхідне автоматичне отримання розрахункових показників, проведення різноманітних розрахунків, що забезпечується використанням пакетів прикладних програм.

При розробці конкретних комплексів задач використовується програмний пакет MS Office*, який вміщує електронні таблиці Excel, текстовий редактор Word та інше програмне забезпечення. Excel дає можливість працювати з електронною матрицею, на якій створені таблиці, визначає залежності між елементами однієї таблиці та міжтабличні зв’язки, задає формули для проведення розрахунків. Текстовий редактор забезпечує можливість складання та друкування вихідних документів, що супроводжують планово-економічні розрахунки, графічний процесор надає змогу подати проаналізовані дані у вигляді різноманітних графіків і діаграм, а Power Point – створити якісну презентаційну версію розробленого комплексу задач.

Сучасні інформаційні технології зокрема майстер функцій MS Excel та розроблена авторами, методика проведення кореляційного регресійного аналізу дозволяє проводити факторний аналіз навіть при мінімумі спеціальних математичних знань.

ПРИКЛАД Побудови Інформаційно-аналітичної моделі комплексу задач

Завдання. Проаналізувати розрахункові таблиці, на яких базується управління дивідентами фірми та розробити ІАМ комплексу задач “Дивідендна політика підприємства” І рівня складності.