Методичні рекомендації

Для успішного засвоєння матеріалу з курсу “Основи інформатики та обчислювальної техніки” потрібно дотримуватись такої схеми:

• послідовно виконувати лабораторні роботи у відповідному модулі;

• заздалегідь ознайомитися з теоретичними відомостями, завданнями та контрольними запитаннями до відповідної лабораторної роботи;

• законспектувати теоретичний матеріал у звіт з лабораторної роботи;

• виконати завдання до лабораторної роботи на лабораторному занятті;

• засвоїти основні дії, описані у лабораторній роботі;

• виконати завдання для самостійної роботи та законспектувати хід роботи у звіт;

• відповісти самостійно на всі контрольні запитання;

• оформити звіт з лабораторної роботи;

• захистити роботу перед викладачем.

Захист лабораторних робіт відбувається послідовно в кожному з модулів. При захисті лабораторної роботи курсант повинен:

• продемонструвати виконані завдання до лабораторної роботи і для самостійної роботи на комп’ютері;

• відповісти на всі запитання викладача за даною темою;

• подати звіт про виконання роботи.

Звіт з лабораторних робіт оформлюється або на аркушах формату А4, або в окремому зошиті. Окрім підписаної титульної сторінки, звіт складається з таких розділів:

1. Номер лабораторної роботи, тема, мета.

2. Стислий конспект теоретичного матеріалу.

3. Формулювання кожного з завдань для самостійної роботи, хід його виконання та машинні результати виконання.

4. Висновок.

5. Підпис, дата.

Слід бути уважним під час визначення і занотовування у звіт назв файлів, контрольних чисел або фраз із текстових файлів. Оцінюється повнота і якість виконання лабораторної роботи, зміст відповідей та оформлення звітів.

МОДУЛЬ № 1

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА MS-DOS.

СИСТЕМНІ ТА СЛУЖБОВІ ПРОГРАМИ ПІД MS-DOS

Лабораторна робота № 1

Операційна система ms-dos

Мета: уміти входити в систему, знати призначення основних команд MS-DOS для роботи з каталогами і файлами та вміти ними користуватися.

План

1. Означення операційної системи.

2. Означення файла, каталогу, файлової системи.

3. Означення групового імені файлів (шаблону).

4. Формат команди MS-DOS.

5. Основні сервісні команди MS-DOS.

6. Команди для подорожування по файловій системі.

7. Команди для дій з файлами MS-DOS.

8. Команди для дій з каталогами MS-DOS.

Теоретичні відомості

Серед усіх системних програм, з якими доводиться працювати користувачам комп’ютерів, особливе місце займають операційні системи. Операційна система (ОС) – це програма, яка виконується під час вмикання комп’ютера. Вона забезпечує користувачу та прикладним програмам зручний засіб спілкування (інтерфейс) з пристроями комп’ютера. У складі ОС можна відокремити три частини: командну мову, файлову систему та систему управління зовнішніми пристроями.

Зараз нараховується декілька десятків різних типів ОС для ПК. Найбільш розповсюдженими серед них є MS-DOS, Windows 9Х/2000, Windows XP. Розглянемо особливості роботи з файловою системою MS-DOS.

Інформація на магнітних носіях зберігається у вигляді файлів даних. Файлом називається область на диску або іншому машинному носії, що зберігає інформацію, впорядковану за деякими ознаками. Файл має своє позначення, воно складається з двох частин: імені та розширення, які розділяються крапкою (.). В імені може міститися від 1 до 8 символів, а в розширенні – від 1 до 3 символів. Ім’я і розширення можуть складатися з великих та маленьких латинських букв, цифр і символів _ $ – # & @ ! % ( ) { } ‘ ^ ~ `. Деякі символи (наприклад: + . [ ] ^) використовувати не можна. Приклади імен файлів: text1.txt, my.dat, self.exe, command.com.

Розширення імені файла є необов’язковим. Воно, як правило, описує зміст файла. Велика кількість програм встановлюють розширення імені файла, за ним можна визначити, яка програма його створила. Приклади розширень:

• .com, .exe – готові до виконання програми;

• .txt – текстові файли;

• .doc – файли, створені текстовим процесором Microsoft Word;

• .xls – файли, створені електронними таблицями Microsoft Excel;

• .mdb – файли, створені системою управління базами даних Microsoft Access;

• .bmp – графічні файли.

Імена файлів реєструються на магнітних дисках в каталогах (директоріях). Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються відомості про файл. Каталоги також мають свої імена, які утворюються за тими ж правилами, що й імена файлів, але розширення для них, як правило, не використовуються.

Спосіб збереження файлів на дисках комп’ютера називається файловою системою. Ієрархічна структура, у вигляді якої операційна система відображає файли і папки диска, називається файловою структурою.

До основних операцій з файловою структурою належать:

• навігація по файловій структурі;

• запуск програм і відкриття документів;

• створення каталогів;

• копіювання файлів і каталогів;

• переміщення файлів і каталогів;

• видалення файлів і каталогів;

• перейменування файлів і каталогів.

На кожному диску міститься багато різних файлів. Будь-який файл може розташовуватися як прямо на диску, так і в довільному каталозі, який, у свою чергу, також може розташовуватися в іншому каталозі (рис. 1).

На кожному диску є один головний (або кореневий) каталог, наприклад: A:, C:, D: (рис. 1). У ньому реєструються файли та підкаталоги 1-го рівня, в них можуть бути підкаталоги 2-го рівня і т. д. Наприклад, для кореневого каталогу диска С: підкаталогами 1-го рівня є: ARC, PROGRAM FILES, WINDOWS, STUDENTS, TEMP, а файлами 1-го рівня – config.sys, command.com, autoexec.bat (рис. 1). Каталоги P06-1, P06-2, P06-3 є підкаталогами каталогу STUDENTS, тобто стосовно до кореневого каталогу – це каталоги 2-го рівня (рис. 1). Як видно з рис. 1, диск А: не має жодного каталогу 1-го рівня, на ньому лише один файл 1-го рівня my.doc; диск D: зовсім порожній.

Для опису розташування файла на диску використовується шлях доступу до файла – послідовність каталогів, відокремлених символом “\”. Наприклад, шлях доступу до файла my.doc має такий вигляд A:\my.doc; до файла mytext.txt – C:\STUDENTS\P06-1\IVANENKO\LAB1\mytext.txt; до файла arj.exe – C:\ARC\arj.exe (рис. 1).

Каталог, з яким у даний момент працює користувач, називається поточним. Наприклад, якщо працюєте з каталогом LAB1 (рис. 1), тоді він вважається поточним.

A : my.doc

С: ARC arj.exe

rar.exe

PROGRAM FILES

WINDOWS

STUDENTS P06-1 IVANENKO LAB1 mytext.txt

PETRENKO

SIDORENKO

P06-2

P06-3

TEMP

config.sys

command.com

autoexec.bat

D:

Рис. 1. Приклад структури збереження інформації на дисках

Під час проведення основних операцій з файлами одного каталогу інколи потрібно використання групового імені файлів або шаблону, який записується на основі виділення деяких ознак, за якими необхідні файли можна об’єднати у групу. У груповому імені (шаблоні) можна використовувати всі допустимі символи алфавіту для позначення імені файла, а також символ ? та символ *. Символ ? означає будь-який один допустимий символ алфавіту, а символ * позначає декілька будь-яких допустимих символів. Наприклад, шаблони для таких груп файлів:

• file1.txt, file2.txt, file3.txt шаблон має вигляд file?.txt;

• file1.txt, mytext.txt шаблон має вигляд *.txt;

• autoexec.bat, autoexec.bak шаблон має вигляд autoexec.*;

• vc.com, vc.mnu, vcw.txt шаблон має вигляд vc*.*;

• file1.txt, autoexec.bat шаблон має вигляд *.* (тобто всі файли).

Операційна система MS-DOS була створена разом з комп’ютером IBM PC, разом з ним отримала широке розповсюдження.

Діалог користувача з DOS відбувається у формі команд – рядків символів, які вводить користувач у відповідь на запрошення DOS. Кожна команда користувача означає, що DOS повинна виконати ту чи іншу дію.

Команда DOS складається з імені команди і, можливо, параметрів. Команда та її параметри відокремлюються один від одного пробілами. Введення кожної команди завершується натисканням клавіші Enter.

Коли DOS готова до діалогу с користувачем, вона видає на екран запрошення, наприклад А:\> або C:\>. Це означає, що DOS готова до прийому команд (рис. 2).

Рис. 2. Приклад запрошення MS-DOS

Для виконання даної лабораторної роботи буде використано невелику групу команд MS-DOS.

Сервісні команди:

cls – очистити екран;

time – вивести і змінити час;

date – вивести і змінити дату;

ver – інформація про версію DOS;

systeminfo – отримати інформацію про комп’ютер.

Команда для подорожування по файловій системі:

С: – перейти на диск С:;

cd \ – перехід у кореневий каталог поточного диска;

cd назва – перейти в каталог із заданою назвою;

cd .. – повернутися у надкаталог.

Команди для роботи з каталогами:

dir – вивести зміст каталогу;

dir /p – вивести зміст каталогу посторінково;

md назва – створити підкаталог із заданою назвою;

rd назва – вилучити порожній підкаталог;

ren назва1 нова назва – перейменувати каталог назва1.

Команди для роботи з файлами:

copy con назва – створити текстовий файл із заданою назвою з клавіатури. Після введення тексту з клавіатури натиснути на клавіші F6 та Enter;

copy повний шлях звідки\назва шлях призначення – зробити копію файлу назва із каталогу, який зазначений у повному шляху звідки у католог шляху призначення;

copy повний шлях звідки\назва1 шлях призначення\назва2 – відмінність цієї команди від попередньої у тому, що при копіюванні файла назва1 йому надається нова назва2;

copy назва1 назва2 – зробити копію файла назва1 і дати їй назву назва2;

copy *.* шлях призначення – скопіювати всі файли поточного каталогу за шляхом призначення;

copy повний шлях звідки\*.* – скопіювати всі файли з деякого заданого каталогу в поточний;

copy повний шлях звідки\назва – скопіювати заданий файл у поточний каталог;

copy назва prn – вивести файл на принтер;

copy назва1+назва2 назва3 – об’єднати два файли і дати їм назву назва3;

copy назва1+назва2 – об’єднати два файли і дати їм назву назва1;

edit назва – викликати редактор Edit для редагування або створення текстового файла з заданою назвою;

type назва – вивести на екран текстовий файл;

del назва – вилучити файл;

move назва шлях до каталогу призначення – перемістити файл у заданий каталог;

ren назва1 нова назва – перейменувати файл назва1.