IV іlxhi4ha суперечність - основа винаходу

1. Винахідництво як рушійна сила розвитку сучасних технологій

бути тонким і водночас міцним. Винахідник розмірковує: метал? Оче иидно ні, бо будь-який метал згинатиметься чи ламатиметься. ГІліїст маса? Також ламається чи гнеться, а від тертя ще й плавиться. Скло? Крихке, хоча й створено сьогодні зразки досить міцного скла. Але для вирішення цієї задачі полотно пилки має бути міцним і водночас надтон ким (хоча би його робоча частина), щоби звести утворення тирси до мімі муму.

Переглядаючи різні варіанти конструкційних матеріалів, винахідпиі, доходить висновку: якщо, по-перше, створити таку пилку з твердого ми теріалу, то вона буде економічно невигідною, а по-друге (це очевидно ;і першого висновку), тверді матеріали для вирішення проблеми не підхо дять узагалі. В процесі застосування певних методів («мозковий штурм», (•инектика тощо) роблять висновок, що матеріалом для пилки може бути рідина, наприклад вода. Численні експерименти виявили, що тонкий струмінь води під великим тиском може різати будь-які метали (а тим більше деревину), і що головне — без утворення тирси.

Далі розглянемо найбільш поширені у практиці винахідництва і є у часних технологій методи створення нових ідей чи подолання технічних суперечностей.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке винахід? Назвіть відомі вам приклади винаходів.

2. Поясніть, як винахідництво сприяє прогресу людства.

3. Які науки досліджують винахідництво й винаходи?

4. Що таке технічна суперечність як основа винаходу? Наведіть приклади.

Лг

ш¹

РОЗДІЛ І *

Й. «Мозковий штурм»

І »' Н © В Н І ПОНЯТТЯ: колективне обговорення, ггііі'і >щом ідей, експертиза ідей.

V і > ІКОВИИ ШТУРМ» Одним із найбільш ефективних мето-

МІ< мі ІОД ШОРНОГО ПОШУКУ ^{дів тв}°Р^чого пошуку вважають метод

«мозковоіі атаки», чи «мозковий

штурм». Цей метод полягає в тому, іціі ітд проблемою працює не одна людина, а група чи колектив. Приче­пі \ і н і,сії має право запропонувати будь-яку ідею, що стосується обгово-

2. їм мін мого питання. Інша група окремо розглядає всі висловлені ідеї і від- ПИ | им іінііцінніші для вирішення проблеми.

«Моїіковий іитурм» дає змогу об’єднати в процесі роботи різних лю­тні, мяксимально використати їхні творчі здібності.

і •" Метод «мозкового штурму» ґрунтується на тому, що під час

колективного висловлювання думок, без їх оцінки або цензури, V. одержують більше цінних пропозицій щодо розв’язку проблем­нії! задачі, ніж у випадку індивідуальної роботи кожного учасни­ки групи окремо.

Ми і пі і, що підхід, який використовують у «мозковому штурмі» —

3. |іи Й н ігі'і її колективного рішення, був відомий давно. Ще за часів ІV111 мі її мі | ’\<і нее доросле населення висловлюванням згоди або спроти-

щ шжлині рішення з питань війни, миру, таким чином ви-

її мінні немельних чи фінансових ресурсів тощо. Такі зібрання

ні і її ті пі гі/'/і Розвиток колективного обговорення і прийняття рішень

ні н п м її ні в устрої Запорозької Січі. Козацтво, зібра-

їм і 11 и утворювало на Січовому майдані велике коло. У радіусах

ні і іиіигц ні пи піач(чіо спеціальні місця для окремих куренів. Форма

і і іе і п ні від розмаїття складу на раді. Це могли бути

2. «Мозковий штурм»

иромови окремих учасників зібрання, крики, вигуки схвалення чи не ігоди, підкидання шапок, вияв захоплення чи обурення з боку всієї гро ммди. Але головне — кожний мав рівне зі всіма право голосу.

Ще більш давнім прикладом такого підходу є спосіб, що застосонуип .и и у стародавній Віфінії (була розташована на території сучасної Туреч чини) у 700-600 роках до н. е. За свідченням істориків, у фракійських племен був звичай, який полягав у тому, що нагальну проблему, для якої потрібно було знайти виважене й відповідальне рішення, долали збілі. иіенням варіантів можливих розв’язків. Для цього вони збільшу ішли кількість людей, які брали участь у вирішенні проблеми. Наприклад, хвору людину, яку не знали, як і чим лікувати, родичі виносили ДО людей, щоб усі бачили. Будь-хто міг підійти і порадити, як лікувати. 11.■ сімейному зібранні розглядали різні варіанти лікування і приймали те рішення, яке було, на їхню думку, найбільш вдалим.

.2 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ Яскравим прикладом творчого під

ІЕТОДУ «МОЗКОВОГО ШТУРМУ» ^{ходу до} подолання проблем є ВИН&Й

дення методу «мозкового штурму» * (англ. brain-storming). Його автор

Ллекс Ф. Осборн. Пошуки А. Осборна почалися ще наприкінці 1930 х років, коли він був співвласником великої рекламної фірми, де заохочу малася участь співробітників у пошуку нових ідей для вирішення важли них виробничих проблем.

Під час Другої світової війни А. Осборн був ми ряком на судні, яке перевозило військові вантажі до Європи. Таким кораблям бракувало озброєніїн, і вони досить часто ставали рухомою мішенню для німецьких субмарин, які атакували ці судин торпедами.

А. Осборн вирішив зняти емоційне напружен ня в день, коли ймовірність торпедних атак були найвищою. Він запропонував вільним від вахти морякам зіграти в гру, яку назвав «брейнстор мінг» («мозковий штурм»). Під час гри моряки, висловлюючи різні варіанти захисту від торпед, жартома запропонували: стати всім з одного

Рис. 2.

Ллекс Ф. Осборн - нинахідник методу «мозкового штурму»

2. «Мозко&кй штурм

думку вголос, ми зазвичай думаємо: «Як зустрінуть мою ідею?», «111,<• скажуть однокласники?» тощо. Творчі люди, однак, менш за все порічі вдаються такими питаннями. їх цікавить лише суть проблеми і мозклиш шляхи її подолання. Зверніться до історії будь-якого винаходу — і ни ми (мчите, що його автора нещадно критикували або навіть висміюшиш, 1 лише згодом, коли стереотип поступався місцем прийняттю Н0В0ІЧ), су спільство сприймало це відкриття.

\ ПРАВИЛА ПЮііДШШ Концептуальна пропозиція А. Осборші до

/- -ЗКОІОІГО ШТУРМУ» ^{сить п}Р°^{ста —} відокремити процес ген,■

рації ідей від їх критики чи оцінюван а н. Отже, метод творчого пошуку ідей Д. Осборна ґрунтувався на двох основних ідеях — «відтермінування ни |юку для ідеї» та «з кількості народжується якість». На основі цих по./т жень розгляньте план дій за методом «мозкового штурму».

ПЛАН-СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ «МОЗКОВОГО ШТУРМУ»

л'; ’ С.:; и?:г:с'и кДГ-₀

Відібрати групу учасників Зафіксувати запропоновані ідеї,

для генерації ідей /_гг «і, здійснити їх аналіз та оцінку

■ /1 ^: •

• г.-'--

ГіМШЩЮ ІДЕЙ

Забороняється критикувати будь-яку з висловлюваних ідей.

Учасників повідо/мяють, що приймаються будь-які ідеї: фантастичні, жартівливі тощо. До того ж ідей має бути якомога більше

!>нс. З."

Неповні правила проведення «мозкового штурму»

І’і

м| 11 у 1 «дмухати» на торпеду, щоби вона змінила курс у протилежний ни, під напряму руху їхнього судна. Здавалося парадоксальним, але Л «»ипіцн скористався цією ідеєю, і вже у наступному рейсі на борту суд­им шиптуняли додатковий гвинт, який вмикали під час торпедування. Нін і і ін»()іо:н«н сильний потік води, який змінював курс торпеди, внаслі- імм «ті«» нона проходила повз судно — воно залишалося неушкодженим!

М»*т<>д «мозкового штурму» було ґрунтовно описано у книзі А. Осбор- ніі •< Н'і'иоптш уява: принципи і процедури творчого мислення», яка поба- '»п 'ін гніт у 1953 році. Завдяки цій книзі метод став всесвітньо відомим і пниун широкого застосування у різних галузях виробничої та творчої ній 'Ч.ииеті людини.

Працюючи над розробкою свого ме-

йОЮГО ШТГ^У» ^ТОДУ’ ^А- °^{сборн виходив 3} припущен­

ня, що однією з основних перешкод для подолання психологічної інерції і ішцмджччпш нових ідей є «страх оцінки»: люди часто не висловлюють \ нічиї* тчірдинарні ідеї через страх зустріти скептичне або навіть вороже « МІМ ПНИЩІ до них з боку колег, керівництва.

»'іціиііді, ми звикли все оцінювати, складати судження про явища та іфмш ічі ігинколишнього світу. Це властивість людського мозку. Напри- і кіч, ми м;ічито квітку, й одразу з’являється думка про те, що вона гарна ■пі ішнінпні, і т. д. У розмові з товаришем ви миттєво реагуєте на його

4. і» ти пшчіджустесь з ним чи не погоджуєтесь. І навіть якщо не висло- і> їси IV І мит думку вголос, то все одно подумки складаєте певну оцінку.

і и 1111 німі і и ня, судження — це природна потреба людини і найсуттєві­шії н і ., і її людського мозку. З одного боку, це завжди допомагало

5. ь- міні V пі тайні світу, розв’язуванні різноманітних завдань, а особли- і н п і ці і н'ічх'уються її життя та безпеки.

\ ніш іиміі» усіє,') історії свого існування людині доводиться вирішува­ні и) пмнмдитшш; у тих чи інших випадках, наприклад, що може бути і. і інішіп, іі пін отруйним, які зусилля будуть продуктивними, а які — іі<(«ишгш, і і , До Навіть коли ви переходите дорогу, то оцінюєте ситуа­ціє. т -мі 'її і.її під транспорту ви перебуваєте, який колір світлофора, і і і «мі, V% и ішстивість оцінювати створює певні стереотипи, забо­

їн.ми ші і.пі ниіііііімашш нестандартних ідей. Перед тим як висловити

порушено правила. Керівник «штурму» повинен особливо уважно стс жити за тим, щоб генератори не висловлювали раціональні ідеї. Д.ніі цього він може сам запропонувати кілька фантастичних ідей. Зандіт ням головуючого також є підтримування постійного потоку ідей. З ціпі» метою йому слід ставити додаткові запитання. При цьому можна скористатися переліком контрольних запитань, запропонованих Ос борном та іншими авторами (див. підрозділи 4.2, 4.3). Головую»! її й повинен добре знати правила та всі етапи проведення «штурму», бути обізнаним з відповідною літературою.

Універсальність методу «мозкового штурму» дозволяє розв’язуїшти иудь-які завдання у будь-якій галузі практичної діяльності людини, 11,«" можуть бути проблеми, пов’язані з організацією виробництва, <н|ї<• |ішо обслуговування, бізнесу, економіки чи соціології тощо.

ІЛПИТАННЯ для САМОКОНТРОЛЮ

і 1. Ким і коли було винайдено метод «мозкового штурму»? Які обсгії ,, ¹ вини супроводжували відкриття цього методу?

^ 2. Яку концептуальну пропозицію висунув А. Осборн для генерації

творчих ідей?