1.2. Суспільний розвиток і зростання потреби суб'єктів в інформації

Сучасний рівень розвитку інформаційної діяльності у провідних країнах світу є результатом тривалого історичного процесу еволюційних і революційних перетворень. При цьому чітко відслідковується взаємозв'язок між розвитком суспільства, особливо матеріального виробництва, та зростанням потреби суб'єктів в інформації. Прогрес в організації інформаційної діяльності пов'язаний з розвитком двох якісно відмінних між собою типів технологічних процесів: обробкою повідомлень у широкому розумінні цього терміна і передачею повідомлень. Обробка повідомлень в її розширеному тлумаченні може передбачати будь-які операції, пов'язані з перетворенням повідомлень чи сигналів, що надійшли від внесення незначних змін до створення принципово нових повідомлень, тлумачення тих чи інших сигналів, збору даних, тиражування повідомлень тощо. Тобто суб'єкт, який працює з повідомленнями або сигналами, що надійшли до нього, повинен мати у своєму розпорядженні відповідні засоби для їх обробки. Процес же власне передачі не передбачає якихось формальних або змістовних перетворень висхідних повідомлень чи навіть сигналів, а полягає лише в їх транспортуванні від одного суб'єкта до іншого. Попередня підготовка повідомлення у форму придатну для його передачі, по суті, є процесом його обробки. Наприклад, передача сигналів у вигляді азбуки Морзе передбачає відповідну інтелектуальну роботу шифрувальника щодо їх кодування.

Означена принципова розбіжність у процедурах обробки та передачі повідомлень обумовила потребу в якісно різних засобах для здійснення цих процесів. Не вдаючись у деталі, зазначимо, що через змістовну різноманітність повідомлень вимоги до створення механізмів їх стандартизації як передумови застосування тих чи інших засобів обробки сигналів або повідомлень дуже складні і тому вимагали великих інтелектуальних зусиль протягом досить значних в історичному плані періодів часу. Щоб упевнитися в цьому досить звернутися до послідовного ряду історичних віх у процесі обробки інформації: усне опрацювання та накопичення інформації — писемність — друкування — цифрові технології.

11

Усна форма пам'яті у поєднанні з традиційним аудіовізуальним опрацюванням інформації з використанням лише людських органів відчуття притаманна первісній організації людства. І нині переважно, або навіть винятково, такі форми інформаційної діяльності зберігаються в аборигенів Африки, Австралії, Америки та Азії. Ускладнення ж суспільної організації вимагає нових засобів обробки та накопичення інформації.

Революційне значення в цьому плані мало створення писемності, яка поступово еволюціонувала від ідеографічної (ієрогліфічної) її форми до буквеної. Застосування алфавіту дало змогу радикально збільшити обсяги соціальної пам'яті, а отже, і масштаби інформаційної діяльності. Без сумніву, організуюча роль у цьому процесі належала потребам управління. Не дарма до найдавніших письмових повідомлень належать записи збирачів податків.

Але винахід писемності сам по собі ще не розв'язував проблеми широкого тиражування повідомлень, особливо знань, а отже, й залучення все більшого числа людей до різних форм інформаційної діяльності.

Адже переписування текстів вимагало значних людських зусиль і часу. Тому створення друкарського верстата відкрило нову епоху в інформаційній діяльності суспільства. Воно дало можливість значно прискорити темпи передачі та збільшити обсяги створення знань, і в результаті — радикально зменшити вартість їх тиражування. Через це обсяги соціальної пам'яті (накопичених знань) почали зростати карколомними темпами. Це стало надзвичайно важливою умовою подальшого науково-технічного прогресу людства. І хоча друкарський верстат із часом став незрівнянно досконалішим, але протягом останніх століть саме різні форми друкованих повідомлень були основною формою накопичення соціальної інформації. А це обумовило появу відповідних технологій зберігання та використання інформації.

Однією з найпоширеніших і найважливіших організаційних форм, які забезпечували зберігання та використання інформації, стали бібліотеки. Перші з них виникли задовго до створення Й. Гуттенбергом друкарського верстата й були місцем накопичення та зберігання ще рукописних текстів. Наприклад, Олександрійська бібліотека в Давньому Єгипті, а в Київській Русі — бібліотека Ярослава Мудрого. Звичайно, "обслуговуючі" технології — зберігання, транспортування, відновлення рукописів і друкованих видань — із часом змінювались. Але рівень механізації та автоматизації власне інтелектуаль-

12

ної переробки інформації залишався досить архаїчним і визначався, по суті, поза бібліотечними факторами: рівнем розвитку науки, виробництва та суспільства в цілому; ступенем кваліфікації, інтелектуальними та фізичними можливостями конкретного читача; соціальною психологією, культурними традиціями тощо. Ключова ланка власне процесу інтелектуального виробництва — людський мозок — протягом століть не мав таких ефективних штучних знарядь праці, які були в розпорядженні фізичної праці. Тривалий час ефективність процедур пошуку, збору та сортування інформації визначалися фактично інтелектуальними та фізичними здібностями конкретних виконавців. А збільшення обсягів виробництва різного роду інтелектуальних продуктів і надання інформаційних послуг забезпечувалося збільшенням чисельності залучених до цього процесу виконавців. З цього приводу досить згадати численних проектувальників, які ро­били різноманітні креслення, коректорів, працівників інших професій.

Революційних змін процеси опрацювання інформації зазнали в результаті впровадження цифрових технологій, особливо мікропро­цесорів і персональних комп'ютерів. Ці технології дали змогу багато в чому замінити людину машиною в рутинних процедурах пошуку та сортування інформації, у проведенні різноманітних розрахунків тощо. Протягом останніх десятиліть карколомними темпами зростала не тільки продуктивність опрацювання інформації, а й знижувалася собівартість цих процесів. Наприклад, згідно з опублікованими англійським виданням The Economist даними вартість 1 МГц процесорної потужності зменшилася з 7601 дол. США у 1970 р. до 0,17 дол. США у 1999 p., а 1 МБт пам'яті — відповідно з 5257 до 0,17 дол. США. Саме зміна означених параметрів зробила не тільки технічно можливим, а й економічно доцільним широке використання комп'ютерів для різноманітної обробки інформації з метою підготовки та прийняття управлінських рішень.

Важливою передумовою передачі повідомлень є відповідна їх підготовка, що може передбачати їхню формальну трансформацію без зміни змісту. Оскільки ж формальна трансформація повідомлень краще піддається процесам механізації та автоматизації, ніж змістовна, то й прогрес у сфері передачі (транспортування) повідомлень мав вищі темпи, ніж у сфері їхньої переробки. Тут, як і у випадку з переробкою інформації, можна побудувати свій ряд історичних віх розвитку засобів передачі повідомлень: використання фізичних сил лю­дини, використання фізичних сил тварин, засоби транспорту, засно-

13

вані на використанні різних типів двигунів, телеграф, телефон, радіо, телебачення, застосування цифрових технологій.

Звичайно, наведений ряд являє собою принципову, спрощену схему, яка в реальному житті дещо порушувалася. Наприклад, телеграф переважає повітряний транспорт за швидкістю передачі повідомлень, хоча як засіб їх передачі з'явився і набув поширення значно раніше. Однак суть питання від цього не змінюється. Адже основна проблема, від якої безпосередньо залежить ефективність розповсюдження інформації, — це надання повідомленням форми та розміру, необхідних для їхнього своєчасного транспортування. При цьому певна частина повідомлень, що циркулюють у суспільстві, з економічних причин не може перевищувати певних обсягів і повинна бути гранично короткою. Наприклад, економічно доцільне застосування телеграфу передбачає використання лаконічної інформації, яка в стислій формі повідомляє отримувача про щось для нього дуже важливе, термінове. З іншого боку, авіапошта робить вигідною доставку споживачам великих обсягів різноманітної інформації, хоча і з меншою швидкістю, ніж телеграф. Звичайно, прогрес засобів передачі повідомлень знаходився в певній взаємозалежності із розвитком засобів їхньої переробки. Так, створення писемності, а потім — винахід друкарства відкривали нові можливості розробки якісніших, зручніших форм пакування повідомлень. Останнє було важливою передумовою прогресу засобів їх доставки.

Винахід кожного нового засобу транспортування повідомлень спочатку створював нову технічну можливість передачі інформації. Взагалі дуже часто необхідність задоволення потреб саме військового та політичного управління створювала первинний попит на нові засоби опрацювання і передачі повідомлень і на перших порах забезпечувала фінансування їх упровадження в практику. А вже потім, коли в результаті подальшого вдосконалення собівартість нового засобу знижувалась до межі, за якою ставало доцільним його комерційне використання, на сцену виходив масовий споживач. З цього моменту означений засіб набував відповідного поширення. Наприклад, найбільший попит на винахід Й. Гуттенберга спочатку пред'яв­ляла церква для тиражування книг релігійного змісту. Електрична обчислювальна машина, створена у 1890 р. Г. Холерітом, дала змогу за шість тижнів підбити попередні підсумки проведеного в США перепису населення, а повний статистичний аналіз було зроблено за два з половиною роки. Тоді як обробка попереднього перепису насе-

14

лення цієї країни вимагала втричі більше часу. Перші комп'ютери — MARK-1 та ENIAC — створювалися відповідно до потреб Міністерства оборони США. Та й авіація в усьому світі використовувалася спочатку у військових, а вже потім — у мирних цілях.

Отже, можна зазначити, що спочатку засоби, які забезпечували зростання швидкості доставки повідомлень, з'являлися в обмеженій кількості, а вже потім, на підставі їх удосконалення та подальшого поширення, відбувалось збільшення пропускної потужності каналів зв'язку. У результаті спостерігається постійне наростання обсягів передачі повідомлень у глобальних масштабах. Так, шотландський ви­нахідник Д. Берд отримав перше телевізійне зображення у 1926 р. Британська радіотрансляційна корпорація Бі-бі-сі розпочала чорно-білі телевізійні передачі у 1936 р. А в 1953 р. в США відбулась перша кольорова телепередача.

Історія свідчить, що до середини XIX ст. передача повідомлень здійснювалася дуже повільно. На суходолі для цього в основному слугували різні види транспорту, що використовували тяглову силу коней. Революційні зміни в цій сфері почалися після створення електричного телеграфу (1837 р.) та розробки американцем С. Морзе відповідного телеграфного коду (1843 p.), відомого як азбука Морзе. У 1876 р. в США відбулася перша телефонна розмова. У наступному році в цій самій країні запрацювала перша телефонна станція. А в 1883 р. була відкрита телефонна лінія Бостон — Нью^:Йорк. Упровадження телеграфу та телефону відіграло революційну роль у роз­витку людства, оскільки дало змогу дуже швидко передавати най­важливіші повідомлення. Правда, спочатку, через відносно високу вартість, потужність цих каналів зв'язку була недостатньою для передачі великих за обсягом повідомлень.

У цілому, починаючи з другої половини XIX ст., завдяки впровадженню нових засобів зв'язку потужність каналів комунікації почала швидко зростати. При цьому різні засоби зв'язку доповнювали одне одного. Новітні засоби (телеграф, телефон, радіо і телебачення) використовувалися перш за все для передачі найважливіших, термінових повідомлень, а традиційні засоби зв'язку забезпечували доставку основних обсягів кореспонденції. Величезні потоки поштових перевезень здійснювались у XX ст. за допомогою наземного, водного і повітряного транспорту, що стало можливим завдяки використанню різних типів двигунів.

15

Чергова революція в процесі передачі повідомлень пов'язана із впровадженням космічних літальних апаратів і цифрових технологій і припадає на останню чверть XX ст. В результаті їхнього розвитку і вдосконалення шаленими темпами знижувалася вартість передачі повідомлень. Наприклад, якщо, за даними британського The Economist, ціна пересилки 1 трлн біт повідомлень у 1970 р. складала 150 тис. дол. США, то в 1999 р. —лише 12 центів. Як зазначалось, на цей самий період припадає і колосальний прогрес у технологіях обробки повідомлень при одночасному стрімкому зниженні їхньої вар­тості. У результаті виникло нове суспільне явище — "інформаційний вибух", термін "інформаційне суспільство" став загальновживаним, а перед людством постала проблема інформаційного перевантаження [1; 58; 184].