III) „Добровільні” експортні обмеження.

Цей інструмент застосовується, виходячи з міркувань політичного характеру. За певних умов країна не вважає за можливе вдатися до митних тарифів або імпортних квот, тому вона проводить переговори з торговельними партнерами. Мета таких переговорів - досягнення угоди про обмеження поставок закордонних товарів на свій внутрішній ринок. Партнер погоджується „добровільно” піти на такі обмеження, бо інакше країна-імпортер підвищить імпортні квоти або ставки митних тарифів. „Добровільне” обмеження експорту - являє собою нав'язане експортеру, під загрозою санкцій, зобов'язання з обмеження експорту визначених товарів в імпортуючу країну.

Крім кількісних обмежень експорту/імпорту, якими є ліцензування та квотування, держава встановлює також заборону на певні зовнішньоторговельні операції. Заборона експорту та імпорту окремих видів товарів є нетарифним, адміністративним методом державного регу­лювання зовнішньоекономічної діяльності, який слугує дотриманню найбільш загальних вимог публічного порядку, і регулюється ст. 17 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Так, в Україні забороняється:

• експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;

• імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

• імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. п., які суперечать відповідним нормам Конституції (Основного Закону) України;

• експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Конкретний перелік товарів, експорт/імпорт яких підпадає під заборону, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Контроль за виконанням зазначених вимог покладається на митні органи та Міністерство економіки та з питань євро інтеграції України.

Загальні приписи Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність” щодо заборон експорту/імпорту деталізуються у спеціальних законах. Так, відповідно до ст. 40 Закону України від 6 вересня 2005 р. „Про безпеку та якість харчових продуктів”, забороняється імпорт харчових продуктів, які є небезпечними, не придатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не відпові­дають технічним регламентам або санітарним заходам (зміст перерахованих критеріїв розкривається у відповідних статтях Закону „Про безпеку та якість харчових продуктів”).

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України від 6 липня 2005 р. „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”, забороняється ввезення на митну територію України для постійного користування легкових, вантажних автомобілів, автобусів, трамваїв, тролейбусів за визначеними кодами УКТЗЕД, які на момент ввезення ви­готовлені та/або експлуатувалися більше як 8 років.

Згідно з п. 5 Положення про державний експортний контроль в Україні, затвердженого Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. № 117/98, забороняються міжна­родні передачі ядерної, біологічної та хімічної зброї, матеріалів, устаткування і технологій, спеціально призначених для її створення, передачі товарів, якщо їх здійснення суперечить міжнародним зобов'язанням України, інтересам національної безпеки, цілям боротьби з тероризмом і підтримання взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, а також у разі відсутності належних гарантій щодо кінцевого використання товарів.