14

Курс “Основи ЗЕД”

Тема 4. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

(2 години)

Перелік питань, висвітлених у лекції:

1. Суть та класифікація нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності

2. Характеристика системи кількісних обмежень зовнішньої торгівлі

3. Приховані методи торгової політики як засоби регулювання зовнішньої торгівлі

4. Фінансові інструменти торгової політики

1. Суть та класифікація нетарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Адміністративні (нетарифні) методи включають широке коло інструментів сучасної торгово-економічної політики держав, деякі з яких безпосередньо не пов'язані з зовнішньоторговельним регулюванням.

За найбільш розповсюдженою класифікацією нетарифних обмежень, прийнятою ООН, вони поділяються на три категорії:

1. Зовнішньоторговельні заходи, застосування яких спрямоване на пряме обмеження імпорту (експорту) з метою захисту визначених галузей національного виробництва. До них відносяться: ліцензування; квотування; антидемпінгове і компенсаційне мито; компенсаційні збори; „добровільні” обмеження експорту; система мінімальних імпортних цін (цінові преференції); імпортні депозити; експортні субсидії і т.п.

2. Заходи безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі, які належать до адміністративних формальностей, дія яких обмежує торгівлю. До них належать: митні формальності, технічні стандарти і норми, санітарні і ветеринарні норми, вимоги до пакування і маркірування і т.д.

3. Заходи, застосування яких не спрямоване безпосередньо на обмеження імпорту і стимулювання експорту, але дія яких призводить до цього. Нетарифні інструменти поділяються на наступні групи:

• кількісні обмеження;

• приховані методи торгової політики;

• фінансові інструменти торгової політики.

2. Характеристика системи кількісних обмежень зовнішньої торгівлі

Кількісні обмеження - адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового обороту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених для експорту або імпорту.

Кількісні обмеження можуть використовуватись за рішенням уряду однієї країни або на основі міжнародних угод, що координують торгівлю відповідним товаром.

Кількісні обмеження включають I) квотування (контингентування), II) ліцензування і III) „добровільне” обмеження експорту.

I) Квотування (контингентування) - це кількісне чи вартісне обмеження експорту (імпорту), що вводиться на певний термін, на окремі товари і послуги, по відношенню до окремих країн (груп країн).

Найбільш розповсюдженою формою кількісних обмежень є квота або контингент. Ці два поняття мають практично одне і теж значення з тією різницею, що поняття контингента іноді використовується для призначення квот сезонного характеру.

Квота - кількісний нетарифний засіб обмеження експорту (імпорту) товару відповідною кількістю або сумою на відповідний проміжок часу. Вони застосовуються для збалансування поставок і платіжного балансу з метою регулювання попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідні заходи на дискримінаційні дії з боку інших держав.