3.5. Відповідальність за порушення фінансового законодавства Відповідальність за порушення бюджетного законодавства

Підставою відповідальності за порушення бюджетного законодавства є бюджетне правопорушення.

Порушення бюджетного законодавства - це дія або бездіяльність учасника бюджетного процесу, що призвела до порушення встановленого законодавством порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

Суб'єктами правопорушень виступають учасники бюджетного процесу, тобто органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

Об'єктом бюджетного правопорушення є бюджетна система України, її принципи, правові засади функціонування, бюджетний процес і міжбюджетні відносини.

Предметом виступають бюджетні кошти, - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Ст. 116 БК містить загальне визначення бюджетного правопорушення. Однак аналіз змісту наступних статей Кодексу, а також норм інших законодавчих актів дає змогу дійти висновку про те, що існує чимало бюджетних правопорушень. Частина з них закріплена в Бюджетному кодексі України:

1) включення недостовірних даних до бюджетних запитів;

2) порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання;

3) визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;

4) та інші правопорушення.

Відповідальність за деякі передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП):

1) включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань (ч. 1 ст. 16412 КпАП);

2) порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати (ч. 1 ст. 16412 КпАП);

3) та інші

Бюджетні правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (далі - КК):

1) нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах або в особливо великих розмірах (ст. 210 КК);

2) здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах або в особливо великих розмірах (ст. 210 КК);

3) видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах або в особливо великих розмірах (ст. 211 КК).

Бюджетними порушеннями за прямою вказівкою ст. 116 БК є (поряд з вказаними діями та бездіяльністю) також будь-яке інше недотримання учасником бюджетного процесу встановленого БК та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Відповідальність за бюджетні правопорушення настає за умови:

1) виявлення факту правопорушення уповноваженими на це органами;

2) дотримання процесуальних вимог щодо порядку засвідчення факту бюджетного правопорушення;

3) застосування уповноваженими на це органами та службовими особами санкцій, які передбачені чинним законодавством.

Виявлення і засвідчення фактів бюджетних правопорушень покладено на:

1) Рахункову палату;

2) Міністерство фінансів України,;

3) Державне казначейство;

4) правоохоронні органи - органи державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби, органи внутрішніх справ.

Органами, що мають право накладати санкції за бюджетне правопорушення, є:

1) Кабінет Міністрів України (ч. 1 ст. 122 БК);

2) міністр фінансів України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

3) керівник органу Державного казначейства України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

4) керівник органу Державної контрольно-ревізійної служби України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

5) міністр фінансів Автономної Республіки Крим (ст. 124 БК);

6) керівник місцевого фінансового органу (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);

7) голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч. 2 ст. 122 БК);

8) голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (ч. 2 ст. 122 БК);

9) голови районних державних адміністрацій, голови виконавчого органу міських (міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) рад (ч. 3 ст. 122 БК);

10) голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад (ч. 1 ст. 117 БК);

11) головні розпорядники бюджетних коштів (ч. 1 ст. 117 БК);

12) судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів щодо порушень, передбачених ст. 16412 КпАП (ст. 221 КпАП);

13) суди першої інстанції щодо порушень, передбачених ст. ст. 210 і 211 КК (Закон України "Про судоустрій і статус суддів").

Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства передбачені ст. 117 Бюджетного кодексу.

За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу;

3) призупинення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 20, 22 - 29, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України;

4) зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 цього Кодексу;

7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 28 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Державного казначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (дотації вирівнювання) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, - застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом.