1) Суб’єкт контролю;

2) Об’єкт контролю;

з) предмет контролю;

4) Мета контролю;

Серед суб’єктів фінансового контролю слід розрізняти окремо:

а) суб’єкт, який контролює;

б) суб’єкт, якого контролюють.

Суб’єктами фінансового контролю виступають або безпосередньо державні органи, наділені владними повноваженнями через свій правовий статус, або, в деяких випадках, недержавні суб’єкти, які діють від імені і за дорученням держави, чиї владні повноваження виникають на основі цього доручення. Також до суб’єктів фінансового контролю можна віднести суспільні організації, здійснюючі таку діяльність на користь окремих соціальних груп або класів, або всього суспільства в цілому.

Предметом фінансового контролю виступають первинні документи, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність контрольованого суб’єкта.

Деякі вчені вважають, що об’єктами фінансового контролю виступають особи, які знаходяться у сфері фінансової діяльності держави, а саме: 1) державні органи; 2) державні юридичні особи; 3) недержавні юридичні особи; 4) громадяни, (особи), які мають відношення до фінансової діяльності. Предмет фінансового контролю — поведінка об’єктів цього контролю з погляду дотримання ними своїх обов’язків як учасників фінансової діяльності. але ці твердження є спірними.

Метою фінансового контролю є: 1) виявлення фактів порушення фінансового законодавства або неналежного виконання учасником фінансової діяльності своїх обов’язків; 2) виявлення винних і залучення їх до відповідальності; 3) усунення порушень фінансової дисципліни, у тому числі відновлення порушених правовідносин.

3.2. Види фінансового контролю

1. Залежно від часу проведення розрізняють фінансовий контроль:

а) попередній;

б) поточний (оперативний);

в) подальший.

Попередній фінансовий контроль передує проведенню фінансово-господарських операцій. Він здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження проектів бюджетів, кошторисів, планів, договорів. Основна мета даного виду контролю — попередження порушень чинного фінансового законодавства, при цьому діяльність органів фінансового контролю націлена на своєчасне попередження незаконного і нераціонального використання грошових коштів та матеріальних ресурсів. Належне використання попереднього фінансового контролю дозволяє досягти максимального позитивного ефекту, уникнути порушень фінансової дисципліни.

Поточний фінансовий контроль здійснюється в короткі відрізки часу, безпосередньо в процесі проведення господарських і фінансових операцій. Даний контроль можна назвати ще оперативним через його гнучкість та своєчасність, оскільки часто здійснюється повсякденно, будучи постійним. Широке використання цього виду контролю дозволяє знайти помилки і зловживання, допущені як на стадії попереднього контролю, так і безпосередньо в ході проведення фінансово-господарської операції.

Подальший фінансовий контроль здійснюється по завершенню конкретної фінансово-господарської операції або після закінчення певного звітного періоду (наприклад, фінансового року). Цей вид контролю можна охарактеризувати як своєрідний останній “рубіж”, перешкода на шляху порушень. Він дозволяє знайти упущення, допущені в ході попереднього та поточного контролю і, як правило, відрізняється поглибленим і всеосяжним підходом до вивчення фінансово-господарської діяльності контрольованого суб’єкта та своїм комплексним характером. До основних напрямів подальшого контролю можна віднести: аналіз виконання планів і бюджетів; перевірку кошторисів, звітів і балансів; вивчення на предмет законності рішень органів управління суб’єкта, що перевіряється; виявлення випадків незбереження майна; визначення шляхів попередження порушень фінансової дисципліни і заходів з їх усунення.

2. Залежно від такого критерію, як плановість, фінансовий контроль буває плановим і позаплановим. Таке положення відповідає Указу Президента України “Про деякі заходи по дерегулюванню підприємницької діяльності” від 23 липня 1998 року № 817/98. Згідно з вищезгаданим актом плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачена в плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб’єкта або за місцем розташування об’єкта власності, щодо якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка здійснюється за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу в календарному році в межах його компетенції.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, окрім зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, які гарантовані бюджетними засобами.

Право на проведення планової виїзної перевірки об’єкта підприємницької діяльності контролюючим органом надається в тому випадку, коли такому суб’єкту не пізніше ніж за десять календарних днів до дня виконання вказаної перевірки направлене письмове повідомлення із зазначенням на її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться в суворо обумовлених законом випадках. Наприклад, коли суб’єктом підприємницької діяльності не надані у встановлений термін документи обов’язкової звітності або у разі надання в установленому порядку суб’єктом підприємницької діяльності скарги про порушення законодавства посадовцями контролюючого органу під час проведення останніми планової або позапланової виїзної перевірки.

Крім використання виїзних перевірок для здійснення фінансового контролю, контролюючими органами може бути використана така фо-рма його здійснення, як контроль камеральний, тобто проведення фі-нансових перевірок за даними контрольного органу документами, що надані підконтрольним об’єктом з метою виявлення правильності їх заповнення, а також відповідності вказаної в них наявної оперативної інформації про результати фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю.

3. Залежно від періодичності (частоти) проведення контроль буває:

а) постійний (ще його можна позначити як повсякденний);

б) систематичний;

в) епізодичний (часто даний вид контролю має разовий характер).