4. Залежно від форми проведення розрізняють контроль:

а) обов’язковий (зовнішній);

б) ініціативний (внутрішній).

Обов’язковий фінансовий контроль здійснюється у випадках, коли чинне законодавство містить відповідну вимогу. Крім того, другою підставою до його виконання є рішення компетентного державного органу. Як правило, обов’язковий фінансовий контроль здійснюється силами державних (муніципальних) фінансових органів.

Що стосується ініціативного фінансового контролю, то основним моментом при віднесенні до даного виду є елемент “волевиявлення”, контроль виконується за самостійним і добровільним рішенням госпо-дарюючих суб’єктів. Проводиться як власними силами, так і із залученням аудиторів.

5. Залежно від суб’єкта, що здійснює контроль:

а) державний;

б) муніципальний;

в) суспільний;

г) аудиторський.

Державний фінансовий контроль проводять органи держави, що наділені відповідною компетенцією, уповноважені на виробництво контрольних дій. При цьому можна виділити органи:

— загальної компетенції (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, місцеві ради та ін.);

— спеціальної компетенції — органи, створені виключно для фі-нансового контролю. Сюди можна віднести, наприклад, Рахункову па-лату, податкові органи, Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство, а також підлеглі їм підрозділи на місцях.

Муніципальний фінансовий контроль проводиться органами місцевого самоврядування. Сфера його застосування досить широка (від затвердження місцевого бюджету, його виконання і затвердження звіту про його виконання до конкретних питань дотримання фінансової дисципліни, що входять в компетенцію органів місцевого самоврядування).

Як у державному, так і в муніципальному фінансовому контролі можна також виділити (залежно від області дії): надвідомчий (міжві-домчий), внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський контроль.

Суспільний фінансовий контроль є незалежним фінансовим конт-ролем, який здійснюється представниками громадськості на ініціатив-ній (добровільній) та безкоштовній основі.

Аудиторський фінансовий контроль є незалежним професійним фінансовим контролем, здійснюваним аудиторами (фізичними особа-ми) і аудиторськими фірмами.

6. Залежно від сфери фінансової діяльності, що перевіряється, контроль буває:

а) бюджетний;

б) податковий;

в) валютний;

г) банківський;

д) страховий.

Відокремлення перерахованих конкретних видів фінансового контролю в даному випадку фактично ставиться у залежність від тієї сфери фінансового права, в якій безпосередньо відбувається контрольна діяльність, тобто від підгалузей та інститутів особливої частини фінансового права.

7. Залежно від джерела інформації розрізняють контроль:

а) фактичний;

б) документальний.

Фактичний фінансовий контроль полягає у вивченні реального стану об’єкта, що перевіряється, його огляді й обмірюванні в натурі, встановленні дійсної наявності грошових коштів і матеріальних ресур-сів, аналізі отриманої при цьому інформації та документів на предмет їх відповідності.

Документальний фінансовий контроль є перевіркою і аналізом первинних документів (у тому числі і технічних носіїв інформації), що містять відомості про рух грошових коштів (бухгалтерських і статис-тичних звітів, кошторисів, балансів та ін.).

Фактичний і документальний фінансовий контроль існують не відособлено, а доповнюють один одного. Так, наприклад, за наявності належних підстав документальна ревізія може бути доповнена факти-чною перевіркою (виробництвом контрольного обмірювання, зняттям залишків матеріальних цінностей та ін.).

Наведений перелік видів фінансового контролю не є вичерпним. Так, наприклад, можна виділити також такий критерій класифікації фінансового контролю, як його об’єм (повнота обхвату).