59

58

Тема 1. Суть, роль і методологічні основи менеджменту

Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

при досягненні мети, скільки як природні умови функціонування організації. В основі діяльності проблемно-орієнтованої організа­ції лежить не досягнення заздалегідь визначених цілей, а забезпе­чення стійкого розвитку організації. Виявлення проблем у цьому випадку також стає бізнес-процесом.

Структура бізнес-потоків постійно змінюється, вона не є аналогом функціональної структури.

Перебудова інформаційних і матеріальних потоків, технологій і розвиток персоналу не вважається подією для організації, а від­носиться до повсякденних, рутинних явищ.

Функціонування кожного елемента бізнес-потоку забезпечу­ється групою фахівців, що розуміють значення своєї роботи для організації в цілому. При цьому посада керівника не є обов'яз­ковим атрибутом управління в групі. В деякому значенні органі­зацію можна уявити, як "асоційованого працівника", а кожного члена організації - як персоніфіковане вираження організації, її загаль­ного управлінського початку. Процес деменеджеризації характе­ризується чітко вираженим організаційним градієнтом: на рів­ні організації в цілому й в основних бізнес-процесах він виявля­ється в меншій мірі та підсилюється в субпроцесах більш високого порядку.

В залежності від Характеру розв'язуваних проблем одні з груп фахівців можуть існувати тривалий час, інші - більш короткий термін, щоб потім їхні члени включилися в нові потоки робіт. Но­ве місце в новому елементі бізнес-процесу визначається на основі розуміння всіма учасниками актуальності розв'язуваної проблеми.

На зміну традиційним підрозділам організації приходять ди­намічні команди фахівців, що не обов'язково знаходяться на одній території, але обов'язково мають ефективні комунікації, так, у ря­ді випадків співробітники можуть працювати, знаходячись у бу­динку, біля свого персонального комп'ютера чи навіть переміща­тися, маючи мобільні засоби зв'язку.

Управління організацією на основі бізнес-процесів вимагає нового управлінського мислення і, мабуть, нового покоління ме­неджерів. Концепція управління бізнес-процесами менш піддаєть­ся формалізації і регламентації в порівнянні, скажімо, із принци­пами раціональної бюрократії. Конкретні рекомендації тут посту­паються місцем потенційній готовності вирішувати принципово нові задачі, тому управління бізнес-процесами в кожній організації може приймати свої неповторні риси. Зміст управління бізнес- процесами полягає в ефективній реакції організації на запити зовнішнього і внутрішнього середовища в умовах повної волі від стереотипів.

Отже, передумовами реалізації управління на основі бізнес- процесів є:

• розуміння співробітниками організації всього потоку робіт, своєї ролі та рівня відповідальності;

• надання співробітникам максимальної волі дій;

• високий рівень організаційної і цивільної культури;

• надійні й ефективні зв'язки на межах елементів бізнес- процесу;

• обмін інформацією в реальному масштабі часу;

• можливість перегрупування елементів бізнес-процесу, якщо того вимагають інтереси організації при вирішенні визначеної проблеми (рухливість меж субпроцесів);

• здатність працівників вирішувати широке коло завдань;

• звільнення від управлінських стереотипів;

• нестандартне, творче мислення працівників;

• ініціатива й імпровізація замість ретельності;

• сильна і гарантована мотивація. \

Концепція управління бізнес-процесами формується не на по­рожньому місці. Окремими її проявами були і японські спілки якості, і бригадні форми організації праці, і система управління виробництвом "точно в час", і матричні структури управління, і гнучкі автоматизовані виробничі системи, і децентралізація управ­ління, та інші нововведення останніх років.

Дослідження інтеграційних процесів у науках, що складають теоретичну базу менеджменту, а також вивчення реальних проце­сів у сучасній діловій організації дають підстави для наступного висновку.

Менеджеризм як одне з найбільших досягнень двадцятого століття поступово буде звільняти дорогу синергізму, управ­ління за принципом об'єкт - суб'єкт управління буде заміня­тися взаємодією в організації, її саморозвитком.

Економічні передумови синергізму полягають у деперсоніфі- кації власності, у переході до спільного володіння власністю, а також в інтеграційних тенденціях у соціально-економічному сере- ; ДОВИЩІ.