- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Поняття менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту Закони управління
- •Принципи управління
- •Методи управління
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Як стати державним службовцем
- •Інформація про вакансії
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •III. Школа психології і людських відносин (неокласична школа)
- •IV. Наука управління, чи кількісний підхід (1950 — по даний час)
- •1. Напрямки:
- •Інтегровані підходи до управління Процесний підхід
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Системний підхід
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту Ситуаційний підхід
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Аудиторія західних бізнес-шкіл
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
Тема 1. Поняття та сутність менеджменту
надавати людям добротне житло:
практикувати системи відкритої і справедливої оцінки з допомогою додаткової оплати;- практикувати системи відкритої і справедливої оцінки з допомогою додаткової оплати;
покращувати умови праці. ■
Фабрика в Нью-Ланарці, Шотландія, була дуже прибутковою, всі їздили дивитись на цей експеримент.
Але перший прояв справжнього інтересу до управління припадає на 1911 Р-, коли Фредерік Тейлор опублікував свою книгу "Принципи наукового управління". Ця книга вважається початком визнання управління наукою і самостійною (областю) галуззю дослідження.
В першій половині XX століття одержали розвиток чотири чітко відмінні школи управлінської думки.
Хронологічно вони можуть бути перераховані в такій послідовності:
школа наукового управління:
адміністративна школа;
школа науки управління (кількісна школа).
І. Школа наукового управління
Зв'язана з роботами Ф.У.Тейлора, Френка, Лілії Гілбрет і Генрі Гантта. Теорія одержала назву тейлоризм. Теорія базується на практичних дослідженнях, так як автори починали свою діяльність простими робітниками в трудових колективах.
Суть теорії школи — вбудувати людину в машинну систему виробництва, зробити цей комплекс високопродуктивним. Для цього необхідно:
вивчати виробничі процеси, використовуючиспостереження;
підключати логіку, аналіз, удосконалюватопераціїручнпраці;
ліквідувати нераціональні затрати часу, енергії людини науково організувати працю (НОП);
не забувати про людський фактор, використовувати стимулювання, щоб зацікавити в збільшенні продуктивності і об'єму виробництва; передбачати можливість відпочинку, перерв, такщоб кількість часу була реальна і справедлива; признавати можливість відбору людей, які по фізичному і інтелектуальному рівню відповідали би їх обов'язкам; важливість навчання; відділити систему управлінських функцій обслуговування, планування від фактичного виконання фізичної роботи, уособити систему управлінських функцій в вид
37
Діденко В.М. Менеджмент
діяльності (говорили: управління — це спеціальність, організація виграє, якщо кожна група в своїй діяльності зосереджена на тому, що вона виконує більш успішно).
II. Класична чи адміністративна школа в управлінні (1920-1950 рр.)
Фаза адміністративно-бюрократичного підходу (1900-1930 рр., Німеччина, Франція, Англія)
Автори мали певний досвід в якості керівників вищої ланки управління у великому бізнесі (Анрі Файоль — Франція; Ліндалл Урвік—Англія, Макс Вебер — Німеччина, Джеймс Д. Муні - СІЛА), розвивалась паралельно з попередньою школою .Автори мали певний досвід в якості керівників вищої ланки управління в великому бізнесі (Анрі Файоль — Франція; Ліндалл Урвік—Англія, Макс Вебер — Німеччина, Джеймс Д. Муні - СІЛА) розвивалась паралельно з попередньою школою. На перший план висували:На перший план висували: ^ соціологічні аспекти, формально — організаційні; цю школу називали школою бюрократизму (мається на увазі ідеальний тип організації). Згідно з цією теорією бюрократична організація повинна базуватися на системі чітко визначених: ^ правил поведінки суб'єктів; ^ обов'язків, функцій; ^ компетенції;
^ регламентації поведінки під час праці, аждодетальногоописукож-ної окремої операції.
Школа вимагала здійснювати: Ш 1) чіткий поділ організації на групи, підгрупи;
2) визначення основних функції! управліїшя. • Визначала школа принципи побудови структури організації і управління (А. Файоль —14 принципш): ■-? розподіл праці;
?-» повноваження і вщповідальність; —» дисципліна; —> єдиноначальність; -» централізації! і т.д.
38