Viіі. Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому

(МОДУЛЬ 1)

1. Поняття Особливої частини кримінального права України і її значення.

2. Система Особливої частини кримінального права України. Критерії систематизації.

3. Роль законодавчої техніки в побудові системи Особливої частини кримінального права України. Види норм, що містяться в Особливій частині Кримінального кодексу.

4. Поняття кримінально-правової кваліфікації.

5. Види кримінально-правової кваліфікації. Поняття кваліфікації злочинів.

6. Види кваліфікації злочинів.

7. Принципи кримінально-правової кваліфікації.

8. Формула кваліфікації злочинів. Правила запису кваліфікації злочину.

9. Поняття помилки в кваліфікації.

10.Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя.

11. Конкуренція кримінально-правових норм: поняття, види, правила вирішення.

12. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.

13. Злочини проти внутрішньої безпеки України. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Диверсія.

14. Злочини проти зовнішньої безпеки України. Державна зрада. Шпигунство.

15. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти основ національної безпеки. 16. 16. Заохочувальні норми в Розділі 1 Особливої частини КК України.

17. Характеристика та види злочинів проти особи.

18. Поняття вбивства та його види. Безпосередній об'єкт вбивства. Момент початку та припинення життя. Умисне вбивство без обтяжуючих та пом'якшуючих обставин.

19.Умисне вбивство за обтяжуючих обставин.

20. Умисне вбивство за пом'якшуючих обставин і його види. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

21. Вбивство через необережність.

22. Злочини проти здоров'я. Загальна характеристика й види.

23. Умисне тяжке тілесне ушкодження.

24. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом'якшуючих обставин.

25. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

26. Умисне легке тілесне ушкодження.

27. Побої і мордування. Катування.

28. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.

29. Погроза вбивством.

30. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.

31. Незаконне проведення аборту.

32. Залишення в небезпеці. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

33. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей.

34. Незаконна лікувальна діяльність. Ненадання допомоги хворому медичним працівником.

35. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.

36. Незаконне проведення дослідів над людиною.

37. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини.

38. Насильницьке донорство.

39. Поняття злочинів проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика й види.

40. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

41. Захоплення заручників.

42. Підміна дитини.

43. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини.

44. Експлуатація дітей.

МОДУЛЬ 2.

1. Поняття, види та характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

2. Зґвалтування. Фізичне і психічне насильство як ознака об'єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи.

3. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

4. Примушування до вступу в статевий зв'язок. Поняття примушування. Потерпілий від злочину.

5. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Поняття статевої зрілості.

6. Розбещення неповнолітніх.

7. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав й свобод людини й громадянина.

8. Злочини у сфері реалізації виборчих та інших політичних прав громадян.

9. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.

10. Порушення недоторканості житла громадян.

11. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.

12. Порушення недоторканості приватного життя.

13. Порушення права на отримання освіти.

14. Порушення права на безоплатну медичну допомогу.

15. Злочини проти сім'ї. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Зловживання опікунськими правами. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння). Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння).

16. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

17. Грубе порушення законодавства про працю.

18. Грубе порушення угоди про працю.

19. Примушення до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку.

20. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності.

21. Порушення авторського права й суміжних прав.

22. Порушення прав на об'єкти промислової власності.

23. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів.

24. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти власності.

25. Характеристика предмету в злочинах проти власності

26. Корисливі злочини проти власності з ознаками розкрадання.

27. Кримінально-правова характеристика крадіжки.

28. Кримінально-правова характеристика грабежу.

29. Кримінально-правова характеристика розбою.

30. Кримінально-правова характеристика вимагання.

31. Кримінально-правова характеристика шахрайства.

32. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

33. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

34. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.

35. Некорисливі злочини проти власності.

36. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти довкілля.

37. Злочини проти встановленого порядку екологічної безпеки.

38. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля.

39. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення.

40. Забруднення моря.

41. Злочини проти встановленого порядку використання землі та її надр.

42. Забруднення або псування земель. Безгосподарське використання земель.

МОДУЛЬ 3

1. Поняття, загальна характеристика й види господарських злочинів.

2. Злочини, що порушують встановлений порядок заняття господарською (підприємницькою) діяльністю.

3. Контрабанда.

4. Поняття порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.

5. Поняття заняття забороненими видами господарської діяльності.

6. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

7. Фіктивне підприємництво.

8. Фіктивне банкрутство. Приховування стійкої фінансової неспроможності.

9. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

10. Порушення законодавства про бюджетну систему України. Шахрайство з фінансовими ресурсами.

11. Обман покупців та замовників. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

12. Заохочувальні норми в Розділі VII Особливої частини КК України.

13. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти безпеки виробництва.

14. Злочини, що порушують встановлені умови охорони праці.

15. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

16. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Злочини, що становлять підвищену безпеку виробництва.

17. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель й споруд.

18. Поняття, види та характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Злочини проти встановленого порядку водіння транспорту.

19. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

20. Викрадення або захоплення залізничного рухомого складу повітряного, морського чи річкового судна.

21. Порушення правил повітряних польотів.

22. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

23. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

24. Пошкодження шляхів сполучання й транспортних засобів.

25. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства.

26. Порушення правил використання повітряного простору.

27. Самовільне, без нагальної потреби, зупинення поїзда.

28. Випуск в експлуатацію технічно-несправних транспортних засобів або інше порушення Їх експлуатації.

29. Порушення правил, норм й стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху.

30. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.

31. Порушення чинних на транспорті правил.

32. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Злочини проти встановленого порядку поведінки на водних шляхах.

33. Ненадання допомоги судну та особам, які зазнали лиха.

34. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден.

МОДУЛЬ 4

1. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти громадської безпеки.

2. Створення злочинної організації.

3. Сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності.

4. Бандитизм.

5. Терористичний акт.

6. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

7. Створення не передбачених законом воєнізованих або "збройних формувань. Злочини проти порядку використання загально небезпечних речовин і предметів.

8. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

9. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами.

10. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

11. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти громадського порядку та моральності.

12. Групове порушення громадського порядку. Масові заворушення.

13. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку.

14. Хуліганство.

15. Наруга над могилою. Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури.

16. Жорстоке поводження з тваринами.

17. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

18. Ввезення, виготовлення, збут або розповсюдження порнографічних предметів.

19. Створення або утримання місць розпусти і звідництва.

20. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією.

21. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

22. Поняття, характеристика й види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

23. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

24. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

25. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Незаконного введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

26. Поняття схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

27. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів.

28. Поняття організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин.

29. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.

МОДУЛЬ 5

1. Поняття, характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

2. Злочини проти встановленого порядку зберігання таємниці чи конфіденційної інформації. Розголошення державної таємниці. Втрата документів, що містять державну таємницю.

3. Злочини проти встановленого порядку перетинання державного кордону, міжнародних польотів.

4. Незаконне перетинання державного кордону.

5. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки.

6. Порушення правил міжнародних польотів.

7. Злочини проти встановленого порядку формування Збройних сил України.

8. Ухилення від призову на строкову військову службу. Ухилення від призову за мобілізацією.

9. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

10. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

11. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовцеві.

12. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину.

13. Втручання у діяльність державного діяча.

14. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину. Зміст юридичної конструкції “у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків".

15. Погроза або насильство щодо державного або громадського діяча.

16. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.

17. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.

18. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок.

19. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

20. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

21. Наруга над державними символами.

22. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем.

23. Злочини проти встановленого порядку діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян, не пов'язані з незаконним впливом на її суб'єктів.

24. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності. Співвідношення понять “службова особа” та ”посадова особа”. Поняття службової особи.

25. Зловживання владою або службовим становищем.

26. Перевищення влади або службових повноважень.

27. Службове підроблення.

28. Службова недбалість.

29. Одержання хабара.

30. Давання хабара.

31. Умови звільнення від відповідальності за давання хабара.

32. Провокація хабара.

33. Проблемні питання визначення предмета хабарництва. Кримінально-правова оцінка посередництва при хабарництві.

34. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт.

35. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

36. Порушення права на захист.

37. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

38. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного.

39. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя або присяжного.

40. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя.

41. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист.

42. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист.

43. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи.

44. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

45. Примушування давати показання.

46. Втручання в діяльність судових органів.

47. Завідомо неправдиве повідомлення про злочин.

48. Завідомо неправдиве показання.

49. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від викладення покладених на них обов’язків.

50. Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

51. Втручання в діяльність захисника чи представника особи.

52. Розголошення даних досудового слідства або дізнання.

53. Приховування злочину.

54. Невиконання судового рішення.

55. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи.

56. Дії, що дезорганізують роботу випраних установ.

57. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.

МОДУЛЬ 6

1. Поняття, загальна характеристика й види військових злочинів.

2. Злочини проти порядку підлеглості та військової честі.

3. Злочини проти порядку проходження військової служби.

4. Злочини проти порядку користування військовим майном та його збереження.

5. Злочини проти авторитету і правомірної діяльності військових формувань і правоохоронних органів.

6. Злочини проти порядку ведення бойових дій, вимог законів і звичаїв війни.

7. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж.

8. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

9. Злочини проти миру й безпеки людства.

10. Злочини проти встановленого порядку, що забезпечують дотримання міжнародних договорів та конвенцій.

11. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист.

ІХ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумкова оцінка у кредитно-модульній системі організації навчального процесу виставляється як інтегрована оцінка за засвоєння усіх модулів на протязі навчального року, вона є бально-рейтінговою з урахуванням особливостей навчальної дисципліни та з переведенням національної системи оцінок в шкалу ECTS (Європейської кредитно-трансферної системи). Застосування оцінок ECTS пов’язано з уніфікацією оцінок успішності студентів, оскільки в кожній державі є свої системи і критерії оцінювання.

Вивчення дисципліни “Кримінальне особлива ” триває протягом 1 семестру, передбачені такі форми навчання як лекції, семінарські та практичні заняття, самостійна робота студента, курс закінчується складанням іспиту.

Кредитно-модульна система навчання дозволяє визначати оцінку знання за кількістю балів, які студент набрав за навчальний семестр. Якість засвоєння теоретичних знань з кожної теми та вміння використовувати їх на практиці (обов’язкова базова частина змістовного модулю) контролюється викладачем за допомогою завдань, які наведені наприкінці кожного змістовного модулю. Кількість балів, що отримує студент, визначається кількістю та повнотою правильних відповідей на теоретичні питання та розв’язання практичних завдань.

Проведення поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль є засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з курсу теорія та практика кваліфікації злочинів. Він пов'язаний з усіма формами навчального процесу і здійснюється на протязі всього вивчення курсу.

Рубіжний контроль знань є показником якості вивчення окремих модулів, тем. Він здійснюється після вивчення відповідної теми або блоку тем програми усно й письмово у вигляді контрольної роботи, виконання тестових завдань. Так, на розв'язання тестових завдань з дисципліни відведено до 25-35 хвилин практичного (семінарського) заняття, в залежності від кількості тестів. Кожне питання супроводжується альтернативними варіантами відповідей, позначеними буквами а, б, в. Одна правильна відповідь оцінюється в 0,25 балу.

Результати тестування оцінюються за такою схемою:

Оцінка „ відмінно " - правильна відповідь не менше ніж, 90% питань.

Оцінка „ добре " — правильна відповідь не менше, ніж 80 % питань.

Оцінка ,,задовільно " - правильна відповідь не менше, ніж на 50% питань.

Оцінка „незадовільно" - правильна відповідь на менш ніж як 50% питань.

Як правильні приймаються ті відповіді, які відповідають формулюванням чинного законодавства, інших нормативних актів та теоретичних положень кримінально-правової кваліфікації. Тому відповідна побудова тестів повинна стимулювати звернення до першоджерел, якими є текст відповідного закону, інших актів законодавства, Постанов Пленуму Верховного суду України, роз’яснень вищої судової інстанції України, які наводяться в узагальненнях судової практики по тій чи іншій категорії кримінальних справ, опублікованих рішень Верховного Суду України.

Підсумковий контроль здійснюється шляхом проведення іспиту.

Критерії оцінки знань, вмінь та практичних навиків.

Головним, що враховується екзаменаторами при вирішенні питання про рівень підготовки студентів з дисципліни “Кримінальне право. Особлива частина” є знання:

• Правил кваліфікації окремих видів злочинів (з врахуванням стадій його вчинення, співучасті, множинності злочинів тощо);

• Поняття, системи та значення Особливої частини кримінального права України та КК України;

• Критеріїв розмежування злочинів у ході кримінально-правової кваліфікації;

• Поняття та правила вирішення (усунення чи подолання) конкуренції кримінально-правових норм;

• Елементів складів злочинів, передбачених в Особливій частині КК України та давати юридичну характеристику цих злочинів

• Стан наукових розробок щодо проблем кваліфікації окремих категорій злочинів.

та вміння:

• застосовувати свої навички та знання для вирішення правових колізій та інших проблем застосування кримінального законодавства;

• давати правовий аналіз конкретної ситуації правозастосування кримінального закону з посиланням на чинне кримінальне законодавство, узагальнення слідчої та судової практики, а також з врахуванням теоретичних положень науки кримінального права стосовно того чи іншого питання;

- вміти самостійно, послідовно, чітко та впевнено викласти свої знання під час усних та письмових відповідей.

При визначенні оцінки знань студентів викладач керується критеріями та положеннями, які розроблені Міністерством освіти і науки України, а також методичних рекомендацій з питань організації та здійснення навчально-виховного процесу, а також методичних рекомендацій, положення ”Про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”.

Базовою шкалою оцінювання навчальної діяльності студентів є 100-бальна шкала.

Вміння вирішувати практичні ситуаційні задачі оцінюється за двобальною шкалою з урахуванням повноти, правильності, вмотивованості та обґрунтованості кримінально-правової оцінки запропонованої ситуації

• за кожну правильну, повну, обґрунтовану та вмотивовану кримінально-правову оцінку ситуації студент одержує 2 балів;

• за правильну, неповну вмотивовану або правильну та недостатньо обґрунтовану відповідь – 1,5 бали;

• за неповну, частково правильну, але недостатньо вмотивовану кримінально правову оцінку запропонованої ситуації – 1 бали;

• за неповну, частково правильну, але необґрунтовану кримінально-правову оцінку запропонованої ситуації – 0.5 бали;

• за неправильну відповідь – 0 балів

• якщо студент не зміг правильно, вмотивовано та обґрунтовано кваліфікувати злочин, але продемонстрував вміння орієнтуватися в законодавчому матеріалі, що необхідний для кримінально-правового аналізу запропонованої ситуації – 0,5 бал

Таким чином, на відповіді на запитання для контролю та вирішення ситуативних задач (варіативна частина змістовного модулю) протягом роботи над вивченням тем кожного окремого модуля студент може отримати до 10 балів.

Зважаючи на те, що вивчення дисципліни “Кримінальне право. Особлива частина” має на меті набуття студентами практичного вміння давати власну кримінально-правову оцінку конкретних життєвих ситуацій, рекомендуємо як для тематичного так і підсумкового контролю набутих студентами під час практичних занять вмінь, а також для самоконтролю використовувати задачі з навчального посібника “Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Яценко С.С. (кер. авт. кол.), Андрушко П.П., Кобзаренко П.В. Матишевський П.С., Шапченко С.Д.; за ред. С.С. Яценка. – К: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.