- •6.051401 “Біотехнологія”
- •Київ нухт 2011
- •Загальні відомості
- •2. Структура курсової роботи
- •Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •3.1. Загальні вимоги
- •3.2. Вимоги до оформлення ілюстративного матеріалу
- •3.3. Вимоги до наведення формул
- •3.4. Оформлення списку літератури
- •Вимоги до змісту розрахунково-пояснювальної записки
- •5. Приклад виконання розрахунково-графічної частини курсової роботи
- •5.1. Визначення показників росту при періодичному
- •Культивуванні мікроорганізмів
- •5.2. Поживні середовища для вирощування мікроорганізмів
- •5.3. Енергетичний баланс окиснення субстрату
- •Окисно-відновні потенціали компонентів дихального ланцюга, різниця потенціалів та еквівалентні зміни вільної енергії
- •Рекомендована література
- •Розрахунково-пояснювальна записка
- •Методичні вказівки до виконання курсової роботи
- •Підп.До друку 00.00.11 р. Обл.-вид.Арк. Наклад пр. Вид.№ / . Зам. № рвц нухт. 01601, Київ, вул. Володимирська, 68
Загальні відомості
Програмою навчальної дисципліни “Загальна мікробіологія і вірусологія” передбачено виконання курсової роботи, яка є складовою частиною дипломного проекту та охоплює теоретичну і розрахунково-графічну частини за наступними розділами програми: “Систематика бактерій, грибів та дріжджів”, “Ріст мікроорганізмів”, “Основні механізми обміну речовин та перетворення енергії у мікроорганізмів”.
Виконуючи курсову роботу, студент повинен закріпити знання, що стосуються:
1) систематики мікроорганізмів (принципи класифікації мікроорганізмів; характеристика бактерій згідно першого та другого видання Керівництва Бергі з систематики бактерій (Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology); недоліки фенотипової систематики та геносистематики бактерій) ; систематика грибів 70-80-х та 90-х років ХХ століття, а також згідно філогенетичної систематики 2006 р.; систематика дріжджів Крегер-ван Рій (1984); аналіз 18S та 23S рРНК і філогенетична класифікація дріжджів Куртцмана (1998-2000 р.); положення аспорогенних дріжджів серед аско- та базидіоміцетів згідно філогенетичної класифікації 2006 р.);
2) фізіології росту (визначення поняття “ріст”; ріст у бактеріальній популяції; критерії, за якими оцінюється ріст бактерій у популяції; методи визначення концентрації бактерій та біомаси; експоненційний ріст та тривалість генерації; ріст бактерій в періодичній культурі; параметри кривої росту; основні відмінності між періодичною та безперервною культурою);
3) типів живлення у мікроорганізмів (хімічний склад мікробної клітини; головні та мінорні біоелементи; поживні речовини як джерела енергії; поживні речовини як джерела вуглецю та донори електронів; ростові та неростові субстрати; потреби мікроорганізмів у факторах росту; типи поживних середовищ для вирощування мікроорганізмів; накопичувальні та чисті культури);
4) особливостей енергетичного та конструктивного метаболізму у аеробних та анаеробних мікроорганізмів (шляхи катаболізму одно- та багатовуглецевих субстратів; особливості центрального метаболізму; синтез АТФ при субстратному та окиснювальному фосфорилюванні; аеробний та анаеробний дихальний ланцюг; коефіцієнт Р/О та енергетичний баланс; типи бродінь; аеробні хемолітотрофи та ін.);
У результаті виконання курсової роботи студент повинен вміти:
1) давати характеристику біологічним агентам, зокрема, мікроорганізмам – продуцентам біологічно активних речовин (сукупність морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак, особливості розмноження, особливості енергетичного та конструктивного метаболізму, визначення таксономічного статусу згідно фенотипової та філогенетичної систематики), порівнювати різні продуценти, що використовуються для синтезу одного продукту, аналізувати їхні суттєві переваги та недоліки; характеризувати кінцевий продукт біосинтезу;
2) визначати параметри кривої росту при періодичному культивуванні мікроорганізмів (тривалість лаг-фази, концентрацію (рівень) біомаси, економічний коефіцієнт та питому швидкість росту);
3) розраховувати константу швидкості поділу та тривалість генерації
бактерій;
4) визначати тип живлення мікроорганізмів за відомими джерелами вуглецю, енергії та донору електронів у середовищі культивування;
5) складати базові синтетичні поживні середовища для вирощування мікроорганізмів різних фізіологічних груп;
6) розраховувати теоретично можливий рівень біомаси при вирощуванні мікроорганізмів на синтетичних середовищах відомого складу, а також визначати вміст компонентів поживного середовища для досягнення певного заданого рівня біомаси;
7) складати схеми окиснення С1-С6-субстратів у аеробних бактерій та розраховувати енергетичний баланс окиснення С1-С6-субстратів.
8) користуватися сучасною літературою, електронними ресурсами тощо.