
- •Інститут економіки та нових технологій Кафедра прикладної математики та математичного моделювання
- •Наклад 50 примірників Передмова
- •І. Основні питання, що вивчаються в розділі.
- •Іі. Основні теоретичні відомості. Приклади розв’язання задач. І. Функції. Класифікація функцій.
- •Іі. Границя функції однієї змінної.
- •1. Означення границі функції у точці
- •Теорема 1
- •Приклад 1
- •Розв’язання.
- •4. Обчислення границі функції в точці.
- •4.4. Границі показникових та логарифмічних функції.
- •2. Точки розриву. Класифікація.
- •Завдання 2
- •Варіанти завдань:
- •V. Список використаної і рекомендованої літератури.
Іі. Границя функції однієї змінної.
1. Означення границі функції у точці
Означення 1.
Число А
називається
границею функції
при
або
в точці х0,
якщо для будь-якого числа
існує таке число
,
що для всіх
,
і таких, що
,
справджується нерівність
.
Символічно це записують так:
.
Зауваження 1.
Словосполучення „
і таких, що
”
можна записати скорочено у вигляді
нерівності
.
Зауваження 2.
Умова
накладена для того, щоб охопити випадки,
коли у точці
функція не визначена, а якщо
,
то вона має границю – число А.
Геометрична інтерпретація границі функції у точці має такий вигляд:
Теорема 1
Границя лінійної
функції у точці дорівнює значенню
функції у цій точці, тобто
.
Доведення
Щоб довести дану
рівність, треба показати, що для
будь-якого додатного числа
існує
додатне число
,
таке, що з нерівностей
випливає нерівність
(*).
Знайдемо число
.
Для цього у лівій частині нерівності
виконаємо тотожні перетворення
,
,
.
Звідси
.
Отже, якщо взяти
,
то для всіх х, які задовольняють нерівність
,
справджується нерівність (*).
Приклад 1
Довести, що
Розв’язання.
Задамо додатне
число
і знайдемо число
,
таке, щоб для всіх
і таких, що
справджувалась нерівність
.(1)
Щоб знайти
,
слід розв’язати останню нерівність
відносно
.
Для цього застосуємо прийом підсилення
нерівності. Виконаємо тотожні перетворення
у лівій частині нерівності (1).
Дістанемо:
,
або
.(2).
Замінимо в нерівності
(2) множник
на число 5, яке він не перевищує, бо
<
1, коли
.
При цьому одержимо
(3).
Якщо справджується
нерівність (3), то справджується рівносильна
їй нерівність (2). З нерівності (3) дістанемо
.
Таким чином, за
можна взяти менше з двох
чисел 1 і
.
Отже, якщо
.
Нерівність доведено.
2. Нескінченно малі величини
Означення 2.
Функція
називається нескінченно малою при
,
якщо її границя дорівнює нулю:
.
Теорема 2
Якщо функція має при границю, що дорівнює А, то її можна подати так: =А+ .
Властивості нескінченно малих.
Властивість 1
Сума будь-якого скінченого числа нескінченно малих величин є нескінченно малою величиною.
Властивість 2
Добуток нескінченно малої величини на обмежену функцію є нескінченно малою величиною.
Властивість 3
Частка від ділення нескінченно малого на функцію, границя якої відмінна від нуля, є нескінченно малою величиною.
3. Основні теореми про границі. Ознаки існування границі
Теорема 3
Функція не може мати більше однієї границі.
Нехай відомо, що
,
.
Теорема 4
Границя алгебраїчної
суми скінченого числа функцій дорівнює
сумі границь цих функцій, тобто
.
Теорема 5
Границя добутку
скінченого числа функцій дорівнює
добутку границь цих функцій, тобто
.
Наслідок. Сталий множник можна виносити за знак границі.
Теорема 6.
Границя частки двох функцій дорівнює частці границь ( за умови, що границя дільника не дорівнює нулю).
,
.
Теорема 6.
Про границю суперпозиції двох функцій.
Якщо
,
,
тоді
.
Теорема 7.
Якщо в околі
деякої точки
:
,
тоді
Теорема 8.
Якщо в околі
деякої точки
:
,
,
тоді
.