Теорія ринкових структур

Мета: розрізняти типи ринкових структур, характеризувати поведінку фірми в залежності від типу ринкової структури, визначати особливості конкурентної фірми, наслідки монопольної влади, аналізувати ефективність ринку монополістичної конкуренції, з'ясовувати суть і наслідки нецінової конкуренції, пояснювати поняття „надлишкових виробничих потужностей”, розкривати ознаки, види, поведінку фірм-олігополій, оцінювати економічну ефективність олігополії та основні моделі ціноутворення, визначати оптимальний обсяг виробництва, що забезпечує фірмі максимізацію загального прибутку; обґрунтовувати особливості функціонування факторних ринків.

Методичні вказівки для підготовки до практичних занять з блоку «Поведінка фірм в умовах досконалої та недосконалої конкуренції»

Для успішної роботи на семінарських заняттях з даного блоку необхідно перш за все знати, що:

• розрізняють чотири типи ринкових структур: ринок досконалої конкуренції, ринок монополії, ринок монополістичної конкуренції, ринок олігополії;

• ринок досконалої конкуренції характеризується великою кількістю невеликих фірм, кожна з яких пропонує незначну кількість стандартизованої (уніфікованої) або однорідної продукції. Це означає, що дані фірми є прайс-тейкерами, ціноотримувачами, тобто не можуть контролювати або диктувати ціну, а отже, у них не має сенсу використовувати нецінові методи конкурентної боротьби. Фірми мають абсолютно еластичну криву попиту на свою продукцію. Не існує ніяких перепон для входу чи виходу фірм у галузь;

• конкурентна фірма максимізує прибуток за умови виробництва такого обсягу продукції, за якого MR = МС;

• лише на ринку досконалої конкуренції граничний доход фірми дорівнює ціні продукції, а отже правило максимізації прибутку модифікується в MR = МС = Р;

• у довгостроковому періоді всі фірми галузі в результаті конкуренції одержують лише нормальний прибуток. Причому кожна фірма вибирає такий обсяг виробництва, за якого виконується наступна рівність: MR = MC = P = min SATC = min LATC;

• монополія – ринкова структура, яка означає функціонування на ринку однієї фірми, що пропонує унікальний продукт. Дана фірма є прайс-мейкером, тобто фірмою, яка контролює ціну. Але дана фірма має також монопольну владу – можливість повністю контролювати кількість продукції, запропонованої на продаж, і встановлювати ціну, яка перевищує граничні витрати;

• монопсонія означає існування на ринку однієї фірми – покупця;

• одним з показників монопольної влади є індекс Лернера: І_L = ;

• граничний доход монополії завжди менший за ціну, а отже лінія MR знаходиться ліворуч лінії попиту;

• максимум сукупного доходу монополіста досягається за нульового значення граничного доходу і відповідає точці одиничної еластичності на кривій попиту на продукцію фірми;

• максимум прибутку фірма-монополіст отримує за умови виробництва такої кількості продукції, за якої MR = MC;

• точка, яка графічно визначає обсяг випуску монополії та ціну, які забезпечують монополісту максимум прибутку, називається точкою Курно (точка К):

Q_моноп

• монополістична конкуренція – тип ринкової структури за якого на ринку функціонує порівняно велика кількість фірм, які пропонують диференційований продукт, тобто видозмінений, близький недосконалий замінник;

• попит на продукцію монополістичного конкурента є більш еластичним, ніж для монополіста, але менш еластичний, ніж для досконалого конкурента;

• короткострокова рівновага монополістичного конкурента подібна до рівноваги чистого монополіста. Монополістичний конкурент оптимізує свою діяльність за загальним правилом MR = MC;

• у стані довгострокової рівноваги ціна монополістичного конкурента дорівнює середнім витратам і всі фірми галузі отримують лише нормальний прибуток;

• монополістичні конкуренти не виготовляють продукцію з мінімальними середніми витратами. Тому у них існують надлишкові виробничі потужності і більш висока ціна продукції, яка включає «плату за різноманітність» (площа заштрихованого прямокутника):

• провідну роль у конкурентній боротьбі монополістичних конкурентів відіграє нецінова конкуренція, засобами якої є диференціація продукції і реклама;

• олігополія – тип ринкової структури, при якій на ринку існує декілька великих фірм, які можуть пропонувати як стандартизований, так і диференційований продукт. Фірми в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Основний бар’єр входження в галузь – ефект масштабу;

• основними моделями олігополістичного ціноутворення є модель «ламаної кривої попиту» (модель Свізі), модель картелю, таємні угоди, модель «лідерства в цінах», модель ціноутворення «витрати плюс».

Завдання 1.

Діяльність конкурентної фірми характеризується наступними показниками:

TR = 18 тис.; VC = 4 тис.; FC = 8 тис.; ATC = 4.; MC = 6,1.

1. Визначте, у якому періоді розглядається діяльність даної фірми. Відповідь обґрунтуйте.

2. Оцініть положення фірми і на основі аналізу даних показників оберіть варіант поведінки фірми (припинити виробництво, скоротити обсяг випуску, збільшити обсяг випуску, залишити без змін) з метою оптимізації її діяльності.

3. За допомогою ліній TR та ТC схематично покажіть стан фірми.

Завдання 2.

Є дані про діяльність конкурентної фірми, середні змінні витрати якої досягли мінімального значення:

Р	MR	Q	TR	ТС	FC	VC	АС	АVC	MC
6					12000	16000	7

Заповніть таблицю та надайте рекомендацій фірмі щодо її подальших дій:

А) збільшити випуск продукції;

Б) зменшити випуск продукції;

В) закритися;

Г) нічого не змінювати.

Відповідь обґрунтуйте аналітично та графічно.

Завдання 3.

Фірма повністю монополізувала виробництво товару А. Стан фірми характеризується наступними показниками: загальний доход TR = ; граничні витрати МС = . Обчисліть обсяг продажу товару А та його ринкову ціну.

Завдання 4.

Функцію загальних витрат фірми-монополіста задано рівнянням: ТС = 500 + 2Q, а попит на її продукцію Q = 300 – Р. Визначте: 1) обсяг виробництва, за якого дана фірма максимізує прибуток; 2) величину економічного прибутку монополіста.

Завдання 5.

Функція попиту на продукцію фірми-монополіста Q = 201 – Р. Функцію загальних витрат представлено рівнянням ТС = 100 + Q + Q². Визначте, за якою ціною монополіст буде продавати продукцію, якщо: 1) фірма максимізує прибуток; 2) фірма максимізує загальний виторг.

Завдання 6.

Фірма “Омега” є монополістом на ринку своєї продукції. Про діяльність фірми відомо, що виручка описується рівнянням TR = 1260Q – 20Q² , граничні витрати - MC = 300 + 10Q (де Q – кількість продукції в тис. шт.). Визначте оптимальний обсяг продажу та ціну продукції для фірми “Омега”. Якими були б ціна та обсяг продажу продукції на ринку досконалої конкуренції?

Завдання 7.

Фірма монополіст має криву сукупної виручки TR = 100Q - Q² та криву граничних витрат МС = 10 + Q.

1. Визначте оптимальний обсяг виробництва та ціну продукції, якщо фірма функціонує як проста монополія.

2. Визначте оптимальний обсяг виробництва та ціну продукції за умови, якщо уряд прийняв рішення про демонополізацію і галузь стала досконало конкурентною.

3. Визначте величини надлишків споживача та надлишків виробника в умовах конкуренції і монополії.

4. Визначте величину чистих суспільних втрат внаслідок влади монополії. Проаналізуйте зміни надлишків споживача і надлишків виробника.

Завдання 8.

Функція загальних витрат фірми-монополіста має вигляд: ТС = 200 + 40Q + 0,5Q². Попит на продукцію описується функцією Q = 760 – 4Р. Визначте монопольний прибуток фірми і індекс Лернера.

Завдання 9.

Функція загальних витрат фірми – монополістичного конкурента має вигляд ТС = 20Q + 1,5Q². Граничний виторг описується рівнянням МR = 40 - 2Q. Мінімум середніх довгострокових витрат становить 38. Визначте величину надлишкових виробничих потужностей.

Завдання 10.

Фірма – монополістичний конкурент максимізує прибуток при ціні 44 грош. од. Попит на продукцію фірми описується рівнянням Q = 20 – 0,25Р. Визначте величину граничних витрат фірми.

Завдання 11.

Функція загальних витрат фірми – монополістичного конкурента має вигляд ТС = Q³ -90Q² + 50Q. Граничний виторг описується рівнянням МR = 4850 - 180Q. Визначте величину надлишкових виробничих потужностей.

Завдання 12.

Функція загальних витрат фірми-монополіста має вигляд: ТС = 30 + 20Q. Функція попиту на продукцію монополіста на кожному із двох ринків: Q_D1 = 20 - 0,5P₁, Q_D2 = 8 - 0,1 Р₂. Визначте обсяги продажів і ціни на кожному із двох ринків, виходячи з передумови, що фірма-монополіст прагне досягти максимального прибутку. Розрахуйте цей прибуток. Поясніть тактику монополіста.

Завдання 12.

Ф ірма-олігополіст має загальні витрати ТС = 3Q + 0,5Q² + 2. Визначте обсяг продукції фірми, за якого вона максимізує прибуток, якщо галузевий попит на продукцію характеризується умовами:

Q_D = 12 – Р, 5<P 12;

Q_D = 22 – 3Р, 2<P 5;

Q_D = 38 – 11Р, 0<P 2.