4. Західноукраїнські землі наприкінці хvііі – і пол. Хіх ст.

Західноукраїнські землі стали колонією Австрійської монархії. Східна Галичина з центром у м. Львові входила до “ Королівства Галіції та Лодомерії ”. Край поділявся на 19 округів. На чолі Галичини був губернатор якого призначав Відень. Буковиною управляла військова влада Угорщини. Закарпаття управлялося із Будапешта. Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями, їх промисловість залишалася на мануфактурній стадії. Найбільшою перешкодою для розвитку сільського господарства, яке відігравало головну роль в економіці Західної України, залишалося кріпацтво. Селяни виконували панщину, сплачували чинші. Існувала також додаткова панщина:

Шарварки – будівництво та ремонт шляхів, мостів, гребель, панських будинків.

Право пропінації – примушування брати за гроші або відробіток панську горілку. Панщина становила 6 днів на тиждень.

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ

Аграрна реформа – 1781-1782 рр.:

1. Звільнення селян з особистої залежності від поміщиків;

2. Передання права здійснення суду над селянами від пана до спеціально призначеного державного чиновника;

3. Заборону збільшувати поміщицькі землеволодіння за рахунок селянських земель.

4. Чітке визначення розміру панщини – до 30 днів на рік.

5. Заборону проживати у селі лихварям (євреям), які відмовлялися займатися сільським господарством.

Церковна реформа – 1770 - поч. 1780 рр.:

1. Зрівняння прав католицької, протестантських і греко–католицької церков та забезпечення та забезпечення віруючим цих віросповідань однакових можливостей вступу до університетів та на державну службу, купівлі-продажу землі.

2. Підпорядкування церкви державі та надання священикам статусу державних службовців з відповідною платнею.

3. Заборону місцевій верхівці римо-католицької церкви перетягувати греко-католиків на латинський обряд.

Освітня реформа – 1773 р.:

Відкриття у Львові університету. Відкриття греко-католицьких семінарій для навчання українського духовенства у Відні, Львові, Ужгороді. Запровадження системи початкових і середніх шкіл, у початкових школах навчання проводилося рідною мовою. На початку 1848 р. в Австрійській імперії відбулася революція. Під впливом цих подій 16 травня 1848 р. Цісар підписав спеціальний патент. За яким скасовувалася панщина. Основою реформи був викуп селянських земель державою, який селяни мали відшкодувати протягом 40 років, починаючи з 1858 р.

2 вересня 1868 року Міністерство освіти дозволило заснувати Товариство «Просвіта». Програма майбутньої праці «Просвіти» була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського:

«Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».